Цифровізація боргів: Як зможуть стягувати крипту, акції, автівки та інше майно за борги
7 квітня Верховна Рада ухвалила закон про спрощення виконавчого провадження через цифровізацію. Наразі документ очікує на підпис президента Володимира Зеленського. Якщо президент його врешті підпише, новий закон зобов’яже фінансові та інвестиційні компанії тісно співпрацювати з виконавцями та надавати інформацію про майно клієнта, що потрапив до Реєстру боржників.
Загалом новий закон має автоматизувати та прискорити певні етапи виконавчого процесу, зокрема накладання/зняття арештів з банківських рахунків.
Прийняття цього закону є одним із зобов'язань України за програмою фінансування Ukraine facility від ЄС.
БізнесЦензор дізнавався, що він змінює в роботі виконавчої служби та чи дійсно спрощує процедуру стягнення єдиного житла за борги, що активно обговорювали в соцмережах?
Насправді норма про стягнення єдиного житла за борги існує в Україні давно і законопроєкт № 14005, навпаки, підвищує межу заборони звернення стягнення на єдине житло – з 20 до 50 розмірів мінімальної заробітної плати.
Тобто якщо борг станом на 2026 рік менше 432 тисячі гривень, забирати єдине житло за борги забороняється навіть у межах виконавчого провадження (наразі не дозволяється стягувати єдине майно, якщо борг менше 180 тисяч гривень).
Окрім того у новому законі нардепи заборонили стягувати під час дії воєнного стану та протягом одного року після його завершення єдине житло військовослужбовців, незалежно від суми стягнення (крім звернення стягнення на іпотеку та відшкодування внаслідок кримінального правопорушення).
Також під час дії воєнного стану скасовуються стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги на території громад, де ведуться активні бойові дії, та на тимчасово окупованих територіях.
Детальніше про це, а також про те, яку інформацію про боржників отримають виконавці та про автоматизацію процесів виконавчого провадження БізнесЦензор поговорив з адвокатом Миколою Максимовим, членом Асоціації правників України, керівником судової практики ЮК "Riyako&Partners" про.
– Хочу вас запитати, що конкретно з положень нового закону від нас вимагалося за програмою Ukraine Facility, а що було більше ініціативою нардепів?
– До останнього часу виконавчий процес на 100% залежав від конкретного виконавця. Звичайно, є передбачені вимоги законодавства, але на практиці виконавець самостійно направляє запити до банківських установ, щоб дізнатися скільки коштів знаходиться у боржника на рахунку. Виконавець самостійно звертає стягнення на майно, повністю керує процедурою.
І потім, якщо за провадженням борг сплачений в повному обсязі, боржник може ще довго чекати, поки виконавець прийме постанову про скасування арешту майна, а це інколи через завантаженість, через бюрократичність, через погану роботу виконавців може тривати тижнями.
Тобто людина сплатила борг, наприклад, штраф за порушення правил керування авто, але арешти у системі "висять", і поки людина самостійно не звернеться до виконавця, не зателефонує йому кілька разів, зрештою не сходить на прийом до виконавчої служби, арешти "висять".
Ті положення, які прописані зараз, вони дещо змінюють цю систему. По-перше, дуже сильно всі суб'єкти прив'язуються до Реєстру боржників.
Я маю на увазі не виконавча служба, а суб'єкти, які працюють з грошима. Це банківські установи, інвестиційні компанії і суб'єкти, які працюють з майном громадян: нотаріуси, сервісні центри.
– Наскільки я зрозуміла, всі вони мають повідомити виконавчу службу, якщо до них звернувся клієнт, що зазначений у Реєстрі боржників, так?
– Так, вони мають перевіряти наявність клієнта у Реєстрі боржників і в той самий день повідомляти виконавця про певні кошти або певне майно боржника.
І тут такий цікавий момент я особисто для себе виділив: якщо раніше виконавець взаємодіяв виключно з банківськими установами, то зараз буде і з інвестиційними компаніями.
У нас же певний відсоток людей працюють з інвестиційними компаніями, з депозитарними установами. В когось є криптовалютні активи, хтось інвестував кошти в інвестиційні компанії. Є приватні страхові компанії, пенсійні фонди, які також отримують грошові кошти від громадян.
І тепер ці компанії, якщо бачать, що інформація про клієнта є у Реєстрі боржників, або відмовляють громадянину у взаємодії, або зобов'язані негайно повідомити виконавця про те, що звернувся громадянин, у нього, наприклад, є відкритий рахунок. Зараз мова йде не тільки про рахунки у банках, а й електронні гаманці, вклади в інвестиційні компанії. Всі повинні слідкувати за Реєстром боржників і негайно повідомляти виконавця.
– А якщо вони не будуть повідомляти? Які санкції передбачені в цьому випадку?
– Це штрафи. У фінансовій системі штрафи накладаються здебільшого Національним банком України. Буде відповідальність у вигляді штрафу.
– В документі окремо прописані процедури щодо транспортних засобів.
– Так, якщо бачать, що людина є у Реєстрі боржників, то відмовляють у перереєстрації транспортного засобу, негайно повідомляють виконавця.
У нас перереєстрація транспортних засобів завжди лишалась неврегульованою сферою. Можна було перереєстровувати транспортний засіб без згоди другого з подружжя, незрозуміло було, чи можна перереєструвати його, якщо немає прямого накладання арешту на цей транспортний засіб. Зараз прописано чітко, що якщо особа - власник транспортного засобу перебуває у Реєстрі боржників, йому відмовляють у перереєстрації транспортного засобу, крім окремих випадків, коли, наприклад, за борги цей транспортний засіб був відчужений через торги.
Але будь-яка добровільна перереєстрація, інакше кажучи купівля/продаж, неможлива.
– А як стосовно нотаріальних дій? Нотаріус теж має особі з Реєстру боржників відмовити?
– І раніше було так, що якщо особа є у Реєстрі боржників, нотаріуси не переоформляли нерухомість, їм відмовляли. Просто зараз у нотаріусів паралельно з'являється обов'язок інформувати приватного або державного виконавця про дії з боку боржника-власника.
– Часто ЗМІ згадують цей закон як такий, що дозволяє у людини відібрати єдине житло за борг у трохи менше півмільйона гривень. Чи правда це?
– Дивіться, дійсно підняли хайп. Але це положення, ця норма існувала і раніше.
В законі України "Про виконавче провадження" зазначалось, що забороняється звернення стягнення на єдине житлове майно боржника, боржник обов'язково повинен бути в ньому зареєстрований, за умови, що сума боргу не більша певної суми. Це положення було і лишається.
– Тобто і раніше можна було виконувати стягнення на єдине житло?
– Так, абсолютно. Але я більше 15 років працюю адвокатом і з моєї практики пам’ятаю лише кілька випадків, коли відбувалось стягнення єдиного майна.
На мій погляд, одна з прогресивних норм цього проєкту у тому, що коли боржник погасив борг, автоматично закінчується виконавчі провадження. Тобто тепер людина не повинна бігати за виконавцем і просити "Скасуйте арешт, направьте повідомлення до банківської установи". Сама система формує повідомлення до банківських установ, як тільки боржник сплатить заборгованість. Все відбувається автоматично і я вам скажу, що це дуже важливо.
Бо постійно відбувається така ситуація: після сплати боргу "висять" арешти. І люди звертаються, просять допомогти, щоб виконавець нарешті прибрав арешт.
– Я знаю, що виконавці дуже часто практикують таке: навіть якщо борг, наприклад, на 20 тисяч гривень, беруть і просто арештовують все наявне майно боржника.
– Так.
– Це питання якось регулюється новим законом? Чи так воно і лишається?
– Воно залишається, виконавець має право накласти арешт на все майно.
Але знову ж таки, якщо навіть і без участі боржника, на рахунках будуть виявлені достатні грошові кошти, вони будуть оперативно списані. І вже наступного дня, після списання, система формує повідомлення щодо скасування всіх арештів. Раніше такого не було. І сам боржник мав сплатити. А потім ще півроку бігав за виконавцем, щоб той скасував йому арешти.
– Це цікаво, якщо раніше арештовували все майно, як боржник міг сплатити борг з арештованих рахунків?
– Або за рахунок коштів на рахунках боржника виконавці звертали стягнення, або бери готівку, сплачуй, принеси потім виконавцю квитанцію, він її розглядає дуже довго і потім скасовує арешти.
– Тобто я так розумію, що з боку ЄС до нас була вимога якось урегулювати дії виконавців, так?
– Стадія виконання рішення суду – це не менш важлива стадія, ніж отримання рішення суду. На практиці отримати рішення суду – це одне питання, а виконати це рішення – інше, буває дуже складно.
Не дивлячись на те, що у нас існує виконавча служба, яка нібито повинна виконувати судові рішення, через брак ресурсів, бюрократичність, виконання рішень часто сильно затягувалося. Така ситуація суперечить практиці Європейського суду з прав людини в частині того, що затримка виконання рішення суду – це пряме порушення прав людини на судовий захист. Саме для цього і були висунуті вимоги, які були впроваджені новим законом.
– Тобто у майбутньому не лише завершення виконавчого провадження, а й початок провадження будуть більш автоматизовані?
– Так, розширили перелік інформації, яка може вказуватись у виконавчому документі. Раніше суд видаючи документ для виконавчої служби – виконавчий лист – вказував мінімальну інформацію про боржника – де він зареєстрований та прізвище, ім’я, по-батькові. Зараз у виконавчому документі можуть зазначати і банківські рахунки, електронні гаманці, адреси в депозитарних установах, де боржник може зберігати свої акції, облігації тощо.
– Звідки у виконавця буде ця інформація, наприклад, про електронний гаманець боржника?
– По-перше, це стягувач може вказати, кредитор, якщо він знає таку інформацію про боржника.
І по-друге, це теж досить цікава новація закону, депозитарні установи України, це установи, які зберігають акції, облігації, які люди купують, невідкладно протягом одного дня з моменту перевірки особи у Реєстрі боржників будуть направляти інформацію до виконавця, що певна особа володіє певними акціями, облігаціями, цінними паперами тощо. Раніше цього не було.
– Тобто депозитарій автоматично буде отримувати інформацію, що певний клієнт став боржником, потрапив у Реєстр боржників?
– Так, автоматично буде працювати система і плюс він буде виконувати моніторинг при зверненні.
Якщо особа звертається для розміщення своїх цінних паперів або облігацій, то депозитарна установа, контролюючи, перевіряючи інформацію про нього, зобов'язана перевірити також Реєстр боржників.
– Тобто, так виглядає, що ця нова система стягнення буде набагато краще працювати ніж до цього?
– Сам механізм, те що я зміг ознайомитися, те що я побачив, він в принципі досить прогресивний по деяким позиціям. А чи буде працювати – розумієте, у нас тут досить часто буває, що закон гарно прописаний, але, на жаль, з певних причин не працює. Тому тут прогнозувати складно. Але ті норми, які я побачив, вони є досить прогресивними.
– А оці штрафи, що регулятор в особі Нацбанку має застосовувати до фінансових установ, якщо вони не повідомлятимуть про активи боржника, скажімо так, діятимуть в інтересах боржника, вони суттєві?
– До 2017 року не було суворої відповідальності для фінансових компаній і банків щодо ненадання інформації і досить часто були порушення прав, не тільки по відношенню до виконавчого провадження, а й до прав боржників, які зверталися до Національного банку з приводу незаконних дій фінкомпаній.
У 2017-18 роках законодавство досить суттєво змінили, ввели великі штрафи. Йдеться про певний відсоток від доходу, не просто якусь визначену суму штрафу. А про відсоток від доходу компанії за календарний рік. Тому за порушення, я можу спрогнозувати, фінансовим компаніям буде несолодко.
