"Потрібно, щоб дрони билися з дронами". CEO BlueShadow Чарльз Махер – про рої морських перехоплювачів, які мають закрити небо на Півдні
Індустрія дронів
Стартап BlueShadow будує систему ешелонованої морської оборони: рої безекіпажних надводних апаратів, які виявлятимуть і перехоплюватимуть "Шахеди" далеко від берега. Перший апарат планують спустити на воду вже влітку, перше бойове розгортання – навесні 2027 року. Засновник і CEO компанії, колишній командир підводного човна ВМС США Чарльз Махер розповів БізнесЦензору, скільки коштуватиме одне перехоплення, чому в системі немає китайських комплектуючих і коли дрони почнуть воювати з дронами без участі людини.
Широкомаштабні та "вишукані" рішення для різних цілей: спочатку Одеса, потім – Київ
– Ваша система створена проти "Шахедів" – повільних низьколітних дронів. Але Одесу атакують і ракетами: "Калібрами", "Оніксами", Х-22. Виходить, ви закриваєте одну загрозу, але залишаєте узбережжя відкритим для ракетних ударів?
– Гадаю, вам просто передали неповну інформацію. Від самого початку наша система проєктується так, щоб перехоплювати всі типи баражуючих боєприпасів: "Шахеди" з реактивними двигунами, висотні цілі тощо. Вона не розрахована на перехоплення балістичних чи гіперзвукових ракет – це однозначно царина інших, значно дорожчих систем. Наш підхід – створення широкомасштабного рішення для захисту від атак великої кількості недорогих ударних безпілотників, що дозволяє нам використовувати наші "дорогі та вишукані" ракети ППО для захисту від високоякісних ракет. І, відверто кажучи, саме це зараз найбільша проблема Одеси.
Коли ми говоримо публічно, ми кажемо "Шахеди" не тому, що це обмеження системи, а тому, що це слово, яке всі впізнають. Військовій аудиторії потрібна конкретика, але широка публіка не знає всіх нюансів військових вимог.
Почнімо з постановки проблеми. Удари влучають у чорноморські порти, спричиняють відключення електрики, гинуть люди – збитки для економіки перевищують $150 мільярдів через шкоду торгівлі й іншими каналами. Саме тому захист прибережного регіону України настільки важливий.
Чому це така складна задача? Через обмеження наявних систем виявлення, складність детекції будь-чого над морем і домінування Росії в повітрі, на морі та в електронному спектрі дуже важко побачити, коли "Шахеди" йдуть з моря. Малі висоти тут улюблені: політ низько над горизонтом ховає "Шахед" у морських завадах – хвилі відбивають сигнал, і виявлення стає вкрай складним. Заходять і на великих висотах, щоб тактично заплутати. Та хай там як, їх дуже важко виявити, доки вони не наблизяться до берега впритул – а тоді в берегової оборони залишається обмаль часу. Фактично треба збити все першими ж пострілами, інакше "Шахед" долітає до цілі. І навіть коли його перехоплюють, уламки часто продовжують летіти та завдають шкоди. Ось проблема, яку ми розв'язуємо.
– Я знаю цю проблему – я живу в Києві, і тут та сама тактика: "Шахеди" заходять низько над Київським морем.
– Саме так. Ми стартап, тож мусимо розв'язати одну проблему й рухатися далі. А технологія, яку ми розробимо, потім буде застосовна до річкових районів – довкола Херсона, довкола Києва – і до суходолу теж. Уявіть те саме рішення на безпілотних наземних платформах, а далі – на дронах-матках у повітрі. Але спершу її треба довести до досконалості в одному місці.
"Винесення бою в море забезпечує найкращий захист": оборона Одеси зустрічатиме ворога в морі
– У чому суть самого рішення?
– Ешелонована оборона в морі. Це фундаментальна військова тактика: ви створюєте рубежі, які зустрічають ворога на підході до того, що ви захищаєте. Винесення бою в море забезпечує найкращий захист для міст, інфраструктури та торгівлі Одеси й надає можливість кількох послідовних перехоплень – щоб звести атаку до нуля раніше, ніж хоч щось прорветься. Уявіть замок: зовнішні мури, внутрішні мури і донжон, де сидить король. Той самий принцип.
Реалізуємо ми це роями безекіпажних надводних апаратів. Сьогодні модель така: одна людина керує одним перехоплювачем проти однієї цілі. Це велике досягнення, але воно не масштабується. З огляду на промислові обсяги виробництва ударних дронів потрібна зональна оборона, здатна зупиняти масовані хвилі атак – 24/7, 365 днів на рік. Потрібно, щоб дрони билися з дронами. Це ми й будуємо.
Операційно це ескадрильї безекіпажних апаратів, що діють у визначених зонах під координацією мобільних наземних пунктів. Система управління забезпечує узгоджену роботу в морі й інтеграцію з національним контуром ситуаційної обізнаності. У результаті формується ешелонована оборона, яка дозволяє перехоплювати загрози ще на підході, виносячи бій у море та створюючи безпечну гавань на узбережжі.
"Нескіченна гра в кота й мишу": ворог завжди шукатиме ключ до ППО
– Росіяни уважно стежать за нашими інноваціями: ставлять на "Шахеди" реактивні двигуни, змінюють схеми атак. Чи можуть вони щось протиставити цій тактиці?
–Це нескінченна гра в кота й мишу. Тому ми будуємо платформу. BlueShadowCore – наша платформенна технологія; BlueShadowEdge – технологія бортової автономії. Хоч би якою була загроза і хоч би якими були контрзаходи, ми можемо під'єднувати до цієї архітектури нові технології.
Ми будуємо не окремий продукт, а адаптивну платформу. Її архітектура дозволяє інтегрувати нові технології, сенсори та засоби перехоплення без перебудови системи. Це дає змогу еволюціонувати разом із загрозами, які постійно змінюються. Мозком системи є програмна платформа, яка забезпечує автономність, координацію та узгоджену роботу всіх її компонентів.
Рої дронів можуть почати конвоювати українські зерновози в морі
– У випадках якщо мобільні вогневі групи діють ізольовано, одна група може не знати, що робить інша. Чи може ваша ройова технологія стати рішенням і для них?
– Я розумію терміновість – страждають люди. Наш підхід: побудувати й довести це в морі, а потім швидко адаптувати для суходолу й повітря. Тому на початку 2027 року зможемо взятися за інші домени.
Скажу вам: ваше запитання – точнісінько те саме, яке мені ставили військові. Я скажу лише, що ми не прагнемо бути окремою програмою, що сидить десь у бункері, – ми прагнемо бути вбудованими в національну систему управління, з обміном інформацією в обидва боки. Саме це створює можливість масштабної координації, про яку ви запитали. Ми розуміємо запит. Але спершу треба довести систему до реалізації у морському домені. Крок перший: довести. Крок другий: адаптувати.
– Одеське узбережжя – ключова частина зернового коридору, який Росія постійно атакує. Чи зможе ваша система захищати судна на цьому маршруті?
– На сто відсотків – це саме наша мета. Коли ми кажемо, що захищаємо міста, порти й енергосистему, ми захищаємо й економіку – а під економікою я маю на увазі саме зерновий, судноплавний коридор.
Початковий район розгортання вздовж узбережжя Одеси. Але судноплавний коридор іде аж до Стамбула. Тож варіанти такі: або розгорнути більше ескадрилій і створити захищений коридор уздовж усього узбережжя, або працювати конвойною системою – супроводжувати судна, що йдуть групами чи поодинці. Конвої менш ефективні, але ідея та сама: дати суднам безпечно проходити не лише повз Одесу, а й увесь шлях до Босфору.
Наступальні місії і графік: коли оборонні рої дронів вирушать у наступ?
– Зараз це оборонна технологія. Але Україна застосовує морські дрони й наступально. Наприклад, наносить удари по прибережній військовій інфраструктурі в Новоросійську. Чи може ваш рій працювати в наступальних місіях?
– Як стартап ми маємо одну місію, і ресурси сфокусовані на ній. Але щодо наступальної складової: так, ми розмовляли з військовими про перспективи застосування нашої системи в наступальних операціях. Але спершу ми маємо побачити, що вона працює.
Ми рухаємося дуже швидко. Графік такий: апарат буде побудований і спущений на воду для випробувань у липні-серпні, тестування – з вересня до листопада, сертифікація від Міністерства оборони – до листопада. Далі ми йдемо до Європейського оборонного фонду по донорське фінансування протягом зими, будуємо першу ескадрилью з дванадцяти апаратів – і перше бойове розгортання рою навесні 2027 року.
Хто платить: ЄС, інвестори чи Україна напряму
– Ваш замовник – не відкритий ринок, а державні закупівлі через європейські механізми допомоги. Це політичний цикл погодження грантів. Що, як Європейський оборонний фонд затримається або зміняться його умови?
– Коли говориш із пресою, все спрощується. Так, це наш основний шлях, але джерела фінансування є й інші: приватний капітал, європейське фінансування через НАТО і ЄС – гранти та пільгові позики, і наш перший комерційний замовник.
Саму схему я б описав трохи інакше. Ми продаємо, по суті, Європейському Союзу, щоб він передав систему Україні. Якщо цей шлях не спрацює – ми з радістю продамо напряму Україні, якщо вона захоче купити.
Але кінцевий ринок – не лише Україна. Подивіться на Перську затоку: Іран загрожує Саудівській Аравії та Еміратам – кожен нафтовий термінал, опріснювальна станція і порт там потребують захисту. Подивіться на Європу: "стіна дронів" зосереджена на сухопутному кордоні, але морський кордон – найдовший і найбільш проникний, і, мабуть, найвразливіший економічно. Ми залучені до протидронової програми ЄС. А далі Азія: ми вже говорили з військовими В'єтнаму, є інтерес від Японії, Тайваню, Філіппін, Індонезії. Данська торговельна комісія – підрозділ МЗС Данії – вже доносить наші брифінги до військових країн-партнерів.
Скільки коштує збитий "Шахед"
– З традиційною ППО вартість перехоплення легко порахувати: ракета Patriot – близько п'яти мільйонів доларів, "Шахед" – двадцять тисяч. Скільки коштуватиме перехоплення одного дрона у вашій системі?
– Так, це можна порахувати. Наш підхід до проєктування зосереджений на збереженні низької загальної вартості одного пострілу. Для цього ми переміщуємо дорогі технологічні компоненти з перехоплювача на судно. Це дозволяє перехоплювачам залишатися дешевими, тоді як високоякісні компоненти на судні використовуються повторно знову та знову, розподіляючи їх вартість на багато завдань.
І додам: навіть у нинішній наземній протидроновій обороні самі дрони дешеві, але інфраструктура за ними – командні пункти, радари – все це треба враховувати. Не можна рахувати лише кулю. Треба рахувати всю систему: скільки коштує розгорнути цю спроможність і зробити її ефективною.
Локалізація – критичне питання: "більшість наших партнерів – українські"
– В Україні чимало виробників збирають дрони переважно з китайських комплектуючих. Ваші партнери, як я розумію, здебільшого з Європи та США? І чи працюєте ви над локалізацією в Україні?
– Дозвольте виправити: більшість наших партнерів – українські. Більшість "заліза" вироблятиметься саме тут, в Україні. Лише частина програмних компонентів і чипи для BlueShadowEdge виготовлятимуться за кордоном.
Це правда, що раніше китайські комплектуючі домінували. Але Україна та вся її військово-технологічна спільнота розуміють: локалізація критично необхідна. По-перше, щоб не допустити контрафактних деталей – бракованих, ненадійних чи навіть зловмисно модифікованих. По-друге, зовнішній постачальник, як-от Китай, може просто перекрити постачання і паралізувати виробництво. Ми знаємо свій ланцюг постачання, він стійкий – і китайських комплектуючих у ньому немає.
Майбутнє війни: "кожен солдат досі носить ніж"
– Багато говорять, що наша війна унікальна – стільки нових технологій тут винайдено. Це одинична ситуація, чи ми бачимо те, якими будуть усі майбутні війни? Адже сто років тому винайшли танк – і шабельні бої закінчилися.
– Поява дронів – це революція у військовій справі. Порох, нарізні стволи, кулемет, танк: кожен великий крок створював нову епоху війни. Але він не стирає все, що було до нього, – він додає ще один вимір складності.
Кожна війна має свій характер: його формують місце, політичний конфлікт в основі, ресурси сторін і політична воля – до якого рівня ми взагалі готові цю війну довести. Росія має ядерну зброю, могла б застосовувати її вже сьогодні – і не застосовує: вони самі обрали межі ескалації.
Я б сказав, що ескалацію ви бачите зараз саме тому, що Україна стала ефективнішою – не лише на фронті, а й у глибоких ударах, які вибивають російський нафтовидобуток і транспорт. Це б'є в критичне серце здатності Росії функціонувати як державі. А Путін, на мою думку, – людина, яка замість поступитися – ескалює: ви бачили це в надзвичайно жорстоких ударах по Києву останнім часом. Чим успішнішою буде Україна, то більше Росія ескалюватиме – аж до потенційного відкриття інших фронтів у Балтії чи нарощування гібридної війни на морях Європи.
Тож ми додали ще одну унікальну технологію, але жодна зі старих не зникла. Кожен солдат досі носить ніж – бо це останній засіб захисту, коли доходить до рукопашної.
Людина над контуром: коли ШІ почне вирішувати куди бити самостійно
– У вашому продукті багато штучного інтелекту, але рішення досі ухвалюють люди. Чи побачимо ми момент, коли людину виведуть з контуру та всі рішення ухвалюватиме сам ШІ?
– Дві речі. Перша: зрештою саме люди створюють системи і задають вимоги. Наша система працює за принципом human on the loop – "людина над контуром". Система робить свою роботу, але коли вона готова застосувати бойовий засіб, то виносить рішення на людину: ось ціль, ось ознаки того, що це справді ворог, ось план, імовірність ураження і тип перехоплювача – і оператор каже "так" або "ні".
Друга – я насправді дуже вірю в штучний інтелект. Я був командиром підводного човна ВМС США, а після відставки пішов у фармацевтичне виробництво – там я багато дізнався про системи якості та про те, як автоматизація підвищує якість результату. Думаю, ми дійдемо до точки, коли машини в багатьох випадках ухвалюватимуть кращі рішення – за умови достатньої інформації та хорошого алгоритму. Чи потрібен час? Так – це треба розробити, випробувати, сертифікувати. Але через проєктування, нагляд і контроль якості ми, гадаю, дійдемо до того, що почнемо довіряти дронам битися з дронами без людського нагляду – для певних місій. Не для всіх, але для певних.
Фідбек з передової: шторми, обмерзання і чесні відповіді
– Ви берете участь у третьому батчі акселератора Defence Builder, одна з його ключових рис – прямий контакт із підрозділами, які користуються такими системами. Що вам дало це спілкування?
— Детально розповідати не можу, але я в контакті з підрозділами різних родів військ. І, по-перше, усі на сто відсотків підтверджують, що проблема сформульована правильно – "Шахеди" неможливо виявити, доки вони не підійдуть впритул, а вікно для перехоплення вкрай вузьке.
Друге – навчання в операторів, які ведуть цей бій уже три-чотири роки. Я сам досвідчений моряк, але уроки, які вони вже засвоїли, безцінні: ми закладаємо їх у систему на етапі проєктування, щоб не вчити заново. Ми стоїмо на плечах їхнього досвіду.
Третє – технічні виклики. Чорне море складне будь-якої пори року, але шторми в листопаді-грудні особливо жорсткі. Треба думати про морехідність, остійність, обмерзання: навіть якщо море не замерзає, бризки на апараті можуть зробити його небезпечно важким або заморозити механізми. Чи всі проблеми будуть розв'язані на етапі прототипу? Мабуть, ні. Але ми знижуватимемо ризики поетапно, щоб до розгортання для кожного відомого ризику було рішення.
Загалом скажу: українські військові й суспільство надзвичайно відкриті до співпраці та дають чесний зворотний зв'язок. Це дозволяє рухатися дуже швидко.
