Електронні щоденники і гроші: Автономія від міністерства освіти, боксер-монополіст у Києві та "Мрія" Зеленського
У розпал літніх канікул, коли основні сесії НМТ вже пройдені, БізнесЦензор намагався розібратись, які нововведення очікують школи у наступному навчальному році. Зокрема як будуть працювати електронні щоденники школярів у комунальних школах Києва, на які було чимало нарікань з боку батьків. Ми наштовхнулись на стіну мовчання у профільному міністерстві освіти і науки та у Київській міськраді, що ці програми раніше фінансувала. Тож найімовірніше і в наступному навчальному році батьки не позбавляться нав’язливої реклами у застосунку з оцінками дітей та домашнім завданням.
Історія, після якої всі зацікавились електронними щоденниками
Тема електронних щоденників в комунальних школах на широкий загал вигулькнула минулоріч. Коли на старті нового навчального року батьки й адміністрації київських шкіл несподівано з’ясували, що доступ до мобільного застосунку електронного щоденника "Єдина школа", де батьки переглядали домашнє завдання та оцінки детей, став для мам і тат платним. І заглядати до нього вони можуть лише за підпискою, що коштує 50 грн в місяць за одну дитину.
Суспільне обурення через плату за користування щоденником вилилось в численних дописах в соцмережах. Батьки школярів писали гнівні коментарі безпосередньо на сторінку платформи "Єдина школа", впевнені, що використання платформи фінансується за кошт місцевого бюджету.
"Єдина школа" відповідала одним стандартним повідомленням: "усі умови користування системою для шкіл, педагогів та дітей залишаються незмінними", а батьки можуть безкоштовно користуватись браузерною версією програми.
Ситуацією зацікавився голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він зазначив, що плата за користування шкільним щоденником законодавством не передбачена і порадив батькам не поспішати платити.
"Але якщо порахувати на рік набігає непогана сума – у 2,2 млрд грн. Але поки здається так, що заробити вирішив великий приватний оператор, на який до цього "підсадили" школи", – писав Гетманцев у своєму телеграм-каналі, пообіцявши звернутись із запитом про "автора і натхненника цієї дивовижної монетизації державної послуги".
Згодом нардеп розказав, що у розробника йому повідомили: про запровадження підписки батьків попереджали 28 серпня, нібито тоді в застосунку були опубліковані зміни до публічної оферти. І взагалі, ще під час першого безоплатного періоду, "освітню спільноту" інформували, що функціонування платформи безкоштовно для батьків може лишатись лише за умови залучення донорського фінансування, яке отримати не вдалося.
Міністерство освіти і науки в тій ситуації обмежилось лаконічним дописом, що можливість вести електронні журнали замість паперових передбачена наказом № 707 і що електронний журнал значно спрощує роботу педагогів, проте його використання не є обов’язковим, у межах своєї автономії педагогічна рада кожного освітнього закладу може ухвалити рішення про вибір тієї чи іншої освітньої інформаційної системи (ОІС). Батьки можуть не використовувати електронну систему та не зобов'язані оплачувати послуги електронного щоденника, які їм не потрібні та не були ними замовлені.
"На сьогодні на edtech-ринку України представлено понад 15 приватних рішень – як платних, так і безоплатних. Кожен заклад визначає самостійно, яку ОІС використовувати для ведення документації, зважаючи на власні потреби та фінансові можливості, – ствержували в МОН. – Міністерство освіти і науки України (МОН) не зобов’язує заклади користуватися конкретною системою та не втручається у формування вартості приватних сервісів".
В дописі Міністерство згадало також про безоплатну державну систему "Мрія" – ініціативу президента Володимира Зеленського, яку реалізують Мінцифра та МОН разом із Програмою EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії. "Мрія" також доступна у формі безкоштовного мобільного застосунку для учнів, батьків і вчителів.
Втім, після суспільного розголосу плату з батьків за доступ до застосунку "Єдиної школи" швидко скасували.
Згодом розробник запровадив іншу схему монетизації платформи: у батьківську спільноту через програму "Єдина школа" запустили рекламу відеоігор та онлайн казино. Буквально за кожен крок у мобільному застосунку, за перегляд домашнього завдання або оцінки з певного предмету, батьки столичних школярів мали переглянути 14-секундний рекламний ролик, інколи російською мовою.
6 квітня на сайті Київської міськради з’явилась петиція № 14164 із закликом зробити застосунок "Єдина школа" без реклами.
"Неможливо користуватися застосунком "Єдина школа" – дуже багато реклами і неможливо переглянути будь-яку інформацію без неї. Якщо ухвалене рішення про діджиталізацію щоденника, то, будь ласка, зробіть застосунок без реклами. Або на державному рівні – поверніть паперові щоденники", – йшлося в тексті петиції Олени Войтовської, що швидко набрала необхідні для розгляду питання місцевою владою 6 тис. голосів.
Доля цієї петиції невідома. Є лише доручення київського міського голови від 5 травня цього року "розглянути петицію в установленому порядку".
Варто зазначити, що користуватись застосунком "Єдиної школи" можна батькам й без реклами, для цього в минулому навчальному році треба було сплатити близько 560 грн на рік.
Розробник пояснював запровадження реклами "вимушеним кроком в умовах повномасштабної війни", переходом на модель самозабезпечення, що дозволяє не брати кошти у держави ("бюджетні гроші мають бути спрямовані на оборону, укриття, допомогу ЗСУ та підтримку шкіл") та гарантувати безперебійну роботу сервісу ("ми не залежимо від тендерів чи політичних змін").
Тендери
Буквально за кілька місяців до того, як "Єдина школа" вперше спробувала стати на шлях монетизації, у липні 2025 року, власник системи "Єдина школа", ТОВ "Татл Технолоджі" отримало два крупних тендери від київського комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (КП ГІОЦ).
7 липня КП ГІОЦ і "Татл Технолоджі" уклали лицензійний договір на 285 000 невиключних ліцензій на використання компонента "Персоналізоване навчання" для учнів (чомусь тільки на половину навчального року, до 31 грудня 2025 року) за 5,49 млн грн.
Закупівлю провели без використання системи Prozorro. Столичне комунальне підприємство пояснило це тим, що "Єдина школа" на момент підписання договору була впроваджена вже у 383 школах всіх районів міста Києва (з 423 шкіл Києва загалом, або у 90,54% шкіл). І буде використовуватись у школах надалі, за інформацією управлінь освіти райадміністрацій міста, і у 2025-му, і у 2026-му роках. А єдиним розробником, розповсюджувачем та постачальником ліцензії на програмне забезпечення "Єдиної школи" є ТОВ "Татл Технолоджі".
Договір за другим тендером на 13,09 млн грн підписали з ТОВ "Татл Технолоджі" в серпні. Він стосується модернізації комунальної інформаційно-комунікаційної системи "Освіта", що в столиці формує реєстр всіх закладів освіти, веде облік вихованців та учнів, зокрема забезпечує електронне зарахування до комунальних садочків і шкіл Києва.
І тут виникає питання: чому комунальне підприємство вирішило інтегрувати комунальну "Освіту" з приватною платформою "Єдина школа", яку ГІОЦ безпосередньо вказав у тендерній документації до аукціону, якщо, за твердженням міністерства, у кожної школи існує автономна педрада, яка може в будь-який момент від цього системного забезпечення відмовитись і перейти на інше програмне забезпечення?
ТОВ "Татл Технолоджі" є власником торговельної марки "Єдина школа" та має виключні майнові права на твір – комп'ютерну програму "Інформаційно-комунікаційна система "Єдина школа", що колись була схвалена Міністерством освіти і науки України.
Власниками фірми зараз є Олексій Кошевець та його мати – Людмила Кошевець. Раніше Олексій Кошевець був зазначений одним з авторів системи "Єдина школа". Олексій Кошевець – майстер спорту України по боксу серед чоловіків, з 2009 до 2011 року працював у центральній раді всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Мін АПК України, на посаді головного тренера відділу боксу. Це БізнесЦензор дізнався з презентації Олексія Кошевця як кандидата в депутати, опублікованій на сторінці Дарницької районної організації Радикальної партії Олега Ляшка.
У 2015 році Кошевець балотувався в Київську міськраду, проте не був обраний. Відомо також, що він служив у патрульній службі особливого призначення "Київ" Головного управління Національної поліції у м. Києві, є засновником Асоціації кібербоксу Україні.
Ми направляли запит до "Татл Технолоджі", запитували як фірма здобувала прихильність більшості київських шкіл, чи комунікувала з керівництвом кожної школи окремо чи рішення приймалось на рівні управління освіти міста, чим "Єдина школа" краща від інших освітніх систем, що наразі функціонують на ринку. Запитували про захищеність персональних даних дітей та батьків, про скарги на засилля реклами в застосунку. Чи може її стати менше в прийдешньому учбовому році? Проте у "Татл Технолоджі" на питання не відповіли.
Про електронні щоденники в школах загалом з БізнесЦензором поспілкувалась освітній омбудсмен Надія Лещик. Вона розказала, що до неї безпосередньо звертались батьки зі скаргами на рекламу в застосунку "Єдиної школи". На те, що вона тривала й інколи транслюється недержавною мовою.
"Ми з цим питанням досить докладно розбиралися. Тут багато правових нюансів. Ми вивчали декілька договорів, зазвичай на початок або на кінець начального року договори вчасно не сплачуються утримувачем школи, наприклад, міськрадою, а застосунком продовжують користуватись, то сервіси, якщо ви заходите через браузер на комп'ютері, залишаються без реклами, а в застосунку запускається реклама.
Ми писали запит власнику, ТОВ "Татл Технолоджі". Вони нам пояснили, що їм необхідно мати кошти для того, щоб оплачувати підтримку застосунку, сервісу й інших систем, тому що вони, зрозуміло, безкоштовно не можуть їх утримувати. Водночас в браузері система залишається безкоштовною для батьків.
Ми поскаржилися Держспоживслужбі на нав'язливу рекламу. Вони розбиралися докладно з договором, там зазначено, що виконавець має право вносити зміни, доповнення до тексту договору. А в одному з пунктів передбачено право виконавця проводити інформаційні рекламні розсилки, надсилати push-повідомлення тощо. Держспоживслужба відповіла, що не наділена повноваженнями щодо внесення змін до договорів. Тобто, якщо людина погодилася з цим договором, то вона має виконувати його або не користуватися цим мобільним застосунком".
Через те, що в рекламі застосовується недержавна мова, освітній омбудсмен зверталась до уповноваженого з захисту державної мови, проте відповідь поки не отримала.
Надія Лещик зазначає, що отримувала скарги і на інші системи електронних щоденників. Але ці скарги стосувались ситуацій, коли без дозволу батьків вносились персональні дані дітей до комерційних електронних журналів і щоденників.
"Ми докладно роз'яснювали школам і батькам, що у нас лише є дві державні електронні системи, які визначені в законі. Це АІКОМ і ЄДЕБО. І саме туди має право вносити школа персональні дані дітей і батьків. В інші недержавні комерційні застосунки, електронні журнали та щоденники без згоди батьків ніхто не має права вносити дані", – зазначає Надія Лещик.
Ще 3 червня БізнесЦензор направляв запит до Міністерства освіти і науки України, запитував чи отримували там скарги з боку батьків/вчителів на функціонування інших програм електронних щоденників, чи ведуть в міністерстві облік якими системами користуються в кожній школі і чи є в Україні школи, що продовжують практику паперових щоденників або повернулись до паперових щоденників, наскільки зараз розповсюджена серед комунальних шкіл державна безкоштовна система "Мрія" і чому Міністерство в обов'язковому порядку не запроваджує цю систему, до розвитку якої держава доклала зусиль, а також донорських коштів, до всіх комунальних шкіл.
БізнесЦензор зрештою додзвонився до пресслужби відомства, де в кількох словах пояснили: міністерство нікого не змушує використовувати певну систему електронних щоденників, заклад може обирати сам якою з них користуватись. Обіцяли відповісти ще на кілька наших питань. Проте відповіді не надали.
Чи державна "Мрія" в аутсайдерах?
У підтримці державної освітньої системи "Мрія" БізнесЦензору розповіли, що наразі до цієї системи підключено 3860 шкіл з усіх областей України і що це кожен четвертий заклад освіти в країні. Загалом системою користуються понад 630 тисяч українців.
Найвищі показники впровадження мають Запорізька й Одеська області, де "Мрію" використовують понад 70% шкіл. Активно підключаються заклади освіти в Івано-Франківській, Сумській, Миколаївській та Черкаській областях – у кожному з цих регіонів до "Мрії" вже долучилося понад 40% шкіл.
"Наш підхід не в тому, щоб примусово перевести всі школи на "Мрію". Завдання "Мрії" – надати кожному закладу освіти доступ до якісної державної цифрової екосистеми. Підключення та користування "Мрією" є повністю безоплатними для користувачів і не потребують фінансування з місцевих бюджетів", – зазначили там.
В Департаменті освіти і науки Київської міськради теж про практику електронних щоденників у школах вирішили не відповідати, просто перенаправивши наш запит на Департамент інформаційно-комунікаційних технологій. Де лише повідомили, що до КП ГІОЦ надходили звернення від користувачів застосунку "Єдина школа" щодо можливості відключення реклами або використання сервісу без реклами. Проте КП ГІОЦ "не здійснює адміністрування цієї системи, не впливає на її функціональні або програмні компоненти, а також не здійснює налаштування, модерацію чи розміщення рекламного контенту".
Опинившись фактично без коментарів від Міністерства освіти та міської ради щодо практики використання електронних щоденників, БізнесЦензору нічого не залишилось як порахувати хто та скільки заробив на електронних щоденниках в українських комунальних школах за два останні роки.
Міністерство освіти рекомендує
Міністерство освіти зазначало, що не зобов’язує освітні заклади користуватися конкретною електронною системою, проте встановлює правила щодо їхньої структури та безпеки даних.
І що системи, які відповідають цим правилам, можуть підʼєднуватися до системи АІКОМ, яка є центральною базою даних у сфері освіти. МОН рекомендує обирати саме підʼєднані до АІКОМ системи.
На сайті АІКОМ наразі зазначені 12 електронних систем електронних щоденників, проте лише кілька з них, як з’ясував БізнесЦензор, масово отримують тендери на обслуговування українських комунальних шкіл.
Варто зазначити, що "Єдина школа" не є найбільшим отримувачем підрядів, хоча, напевно, стала найбільш впізнаваним брендом, після того як розпочала монетизацію сервісу за рахунок батьківської аудиторії.
БізнесЦензор зазначив найбільших отримувачів тендерів станом на 26 червня за укладеними договорами, починаючи з 2025 року. З великою ймовірністю перед наступним навчальним роком будуть укладатись нові контракти на обслуговування комунальних шкіл.
| Компанія | Власник | Загальна сума договорів |
| ТОВ "НЗ Софт" | Олена Кас'янова, Алефтина Трофімова,Роман Івко, Тарас Бондаренко | |
| ТОВ "Х’юман" | Євгеній Боровик | |
| ТОВ "Татл Технолоджі" | Олексій Кошевець, Людмила Кошевець | |
| ТОВ "Айті Про" | Віргіліус Стонкус |
Прикро, що регулятор освітньої галузі дистанціювався від обговорення питання і, складається таке враження, свідомо уникає публічних обговорень функціонування електронних щоденників.
Наскільки етично використовувати батьківську спільноту, яка зібралась у застосунку для комунікації зі школою, з вчителями, для просування певних послуг, як от, наприклад, онлайн-ігор чи казино та ще й недержавною мовою? Це вже не кажучи про питання збереження персональних даних у цих комерційних шкільних застосунках загалом – чи проходили вони відповідну перевірку? Бережне поводження з персональними даними батьків і дітей наразі, під час повномасштабного вторгнення, особливо важливе.
Утім, здається, ці питання хвилюють виключно батьків. А так бізнес є бізнес.
