Коли постраждалі від російських атак бізнеси отримають відшкодування

Автор: Ігор Рець

8 липня Кабінет Міністрів ухвалив постанову №887 – вона спрощує процедуру компенсації бізнесу за майно, знищене чи пошкоджене війною. Чи справді стане простіше, з чим бізнес стикається вже зараз, та які механізми відшкодування існують на практиці – розбирався Бізнес Цензор.

Що таке програма ЕКА і на кого вона поширюється

З 1 січня 2026 року в Україні працює програма компенсації бізнесу за знищене чи пошкоджене війною майно. Програму адмініструє Експортно-кредитне агентство (ЕКА), вона поділяється на два напрями:

• пряма компенсація вартості пошкодженого чи знищеного майна;
• часткова компенсація страхової премії за полісами страхування воєнних ризиків.

Перший напрямок розповсюджується лише на "територіях підвищеного ризику":

• Дніпропетровська;
• Донецька;
• Запорізька;
• Миколаївська;
• Одеська;
• Полтавська;
• Сумська;
• Харківська;
• Херсонська;
• Чернігівська область.

Другий діє по всій Україні, крім окупованих територій. Києва в першому списку немає.

Розмір допомоги: пряма компенсація – до 30 млн грн на суб'єкта господарювання, не більше фактичного збитку. Компенсація страхової премії – до 3 млн грн на рік.

Реальні цифри проти заяв: чому програма не злетіла

Ми поспілкувались з двома власниками кав'ярень, які постраждали в ТРЦ "Квадрат" на Лук'янівці 24 травня, чи отримували вони якусь допомогу. Обидва сказали одне й те саме: про програму відшкодувань не знали, застраховані не були, на виплати зараз не розраховують.

Згідно зі звітом, який ексклюзивно отримав Бізнес Цензор, станом на липень усе по нулях: за пів року подано 293 заявки на участь, 165 схвалено, але заяв на компенсацію – тобто вже після настання шкоди – 0. Виплачено – 0,00 млн грн. Усього подано заявок на 26 млрд грн ймовірних збитків, причому ймовірна компенсація за вже схваленими заявками – лише 3,14 млрд грн.

Ми звернулися до голови профільного комітету Верховної Ради Данила Гетманцева із запитанням, чи закладені ці 3,14 млрд у бюджет. Відповідь була короткою:

"Компенсація не має закладатися в бюджеті з розрахунку 100%".

У бюджеті-2026 на програму закладено лише 1 млрд грн. Збільшити фінансування до 2 млрд грн навіть у 2027 році може завадити той-таки низький попит – менш ніж 300 заявок по країні. Так, наприклад, сам Гетманцев називав виділення 2 млрд грн замість 1 млрд для такої кількості суб'єктів господарювання "неадекватним рішенням".

Юристка практики міжнародного арбітражу Юридичної групи LCF Катерина Лихопека пояснює: претендувати на програму можуть не всі постраждалі бізнеси.

"Це важливий крок, але із суттєвим обмеженням: програма покриває лише пошкодження, що сталися після її запуску, і за умови, що бізнес заздалегідь став її учасником. Для підприємств, які втратили майно у 2022-2025 роках – а це абсолютна більшість постраждалих – цей механізм недоступний", – каже вона.

Тобто, наприклад, постраждалі кав'ярні потрапили під обидва обмеження – на них не поширюється географія, і вони не стали заздалегідь учасниками програми.

Чому досі не було виплат за програмою?

Народна депутатка, членкиня профільного комітету Ніна Южаніна пояснює це просто: у ЕКА немає реальних грошей.

"Статутний капітал доформували на два мільярди – але чим? ОВДП. Розпоряджатися можна лише доходами від ОВДП. Наскільки мені відомо, реально ЕКА розпоряджається одним мільярдом гривень на виплати, які може собі дозволити. Хоча говорили, що є три мільярди", – каже Южаніна.

ОВДП – облігації внутрішньої державної позики. Тобто капітал агентства частково сформований не грошима, а державними борговими паперами, і витрачати можна лише відсотковий дохід від них, а не саму суму.

На етапі підготовки програми йшлося про залучення зовнішнього капіталу.

"Я пам'ятаю ті робочі групи – ми тоді говорили, що буде залучено капітал польський, ще якийсь європейський, що уряд мав певні наміри. Чому ці наміри не здійснилися? У кого пропало бажання займатися цим питанням? Я не знаю", – каже Южаніна.

Навіть на цей мільярд бізнес не поспішає – заявок на участь по всій країні менш ніж 300. Причини, за словами Южаніної, дві.

Перша – розмір: гранична компенсація ЕКА за майно – 30 млн грн, а типова сума, яку бізнес страхує, – 50-100 млн грн. Навіть максимальна виплата не покриває і половини того, що бізнес намагається захистити.

Друга – сама формула компенсації страхових премій. Тарифи страхування воєнних ризиків складають 5-9%, держава компенсує все понад 1% від тарифу, але в межах ліміту – однаково для всіх, незалежно від того, яку суму бізнес страхує і в кого.

"Без урахування, хто страхує і наскільки, ти можеш при меншому страхуванні отримати більшу компенсацію, ніж навпаки", – каже Южаніна.

Простіше кажучи: формула однакова і для маленької кав'ярні, і для заводу – хоча мала б залежати від масштабу.

Проблеми, які поки не вирішені

Перша – географія. Чому Київ, який зазнає постійних ударів, досі не входить до територій прямої компенсації, – питання, на яке, за словами Южаніної, поки немає відповіді.

Друга – які активи покриває програма. Постанова №887 прямо виключила з переліку "виробничого обладнання" транспортні засоби, самохідні машини та спецтехніку, що підлягають державній реєстрації, – автомобілі, причепи, трактори.

Лишається неясним і питання товарних запасів: за словами Южаніної, незрозуміло, що робити бізнесу, який втратив не обладнання, а товар на складі, особливо якщо цей склад належить не йому, а третій стороні на кшталт логістичної компанії.

Що робити бізнесу, який постраждав від удару? Алгоритм дій від юристів

Для бізнесу, що втратив майно до 2026 року та який не підпадає під програму відшкодування, лишається два шляхи: позов проти Росії в українських судах і заява до Реєстру збитків для України (RD4U) – міжнародного механізму, що діє паралельно з українськими судами.

Українські суди вже ухвалюють рішення про стягнення збитків з РФ, але визнати й виконати такі рішення там, де є російські активи за кордоном, поки не вдавалося нікому.

Старша юристка практики міжнародного арбітражу Юридичної групи LCF Поліна Бітюк радить бізнесу, чиє майно пошкоджене, насамперед ретельно оцінити збитки та підтвердити їх документами – саме від якості доказової бази залежатиме і розгляд заяви, і кінцева сума компенсації. Загалом вона наводить такий алгоритм дій:

• Негайна фіксація збитків. Одразу після атаки – виклик ДСНС і поліції, отримання акта про пожежу чи руйнування, внесення відомостей про подію до ЄРДР (пошкодження чи знищення майна внаслідок російських атак – це воєнний злочин, і матеріали кримінального провадження є суттєвим доказом). Паралельно – максимально повна фото- та відеофіксація пошкоджень до початку розбирання завалів, демонтажних чи відновлювальних робіт. Залучайте свідків подій. Також варто зберегти згадки про ракетну атаку та руйнування, опубліковані в ЗМІ або соцмережах.
• Підтвердження права власності та вартості пошкодженого майна. Зібрати документи, що підтверджують право власності на майно та його вартість: правовстановлюючі документи, бухгалтерську документацію тощо. Провести обстеження й інвентаризацію майна та зафіксувати її результати у відповідному акті.
• Незалежна оцінка. Замовити звіт про оцінку збитків у незалежного сертифікованого експерта. Це ключовий доказ і для суду, і для Реєстру збитків.
• Вибір стратегії. Позов до РФ в український суд і заява до Реєстру збитків можна подавати паралельно. Ба більше, отримане рішення суду можна додатково подати до Реєстру збитків як доказ.

Чого чекати далі

Ухвалена днями постанова №887 усунула кілька суто процедурних перепон. Втім, оновлення не додали ЕКА реального капіталу та не поширили пряму компенсацію на Київ. Програма лишається непопулярною, а її майбутнє визначатиметься статистикою найближчих місяців або ж стратегією нового уряду.

Водночас знаходяться мільярди на інше: Національний кешбек за весь час дії програми виплатив бізнесу й громадянам близько 8 млрд грн, а з березня додався ще й паливний кешбек – на нього з бюджету та резервного фонду пішло понад 2,8 млрд грн. Тож залишається вірити, що серед цих сум знайдеться фінансування і для бізнесу, який щодня намагається зберегти здатність працювати та платити податки.