Експорт під ударом: Чому судна відмовляються заходити в Україну та що буде далі

Автор: Ольга Прокопишина

Ракетами та дронами російська армія цілеспрямовано нищить цивільні судна в українських портах. Ці обстріли фактично зупинили основний шлях експорту збіжжя з портів Великої Одеси, так званий "зерновий коридор". Вимушена зупинка експорту під час активної фази жнив вже відобразилась на настроях та цінах операторів ринку.

З кінця 2023 року, коли в Україні повноцінно запрацював зерновий коридор, українські порти все одно періодично потрапляли під російські атаки. Але тоді ціллю росіян була зазвичай портова інфраструктура. Інколи діставалось і суднам, що перебували поруч обстріляних терміналів.

Утім, суховантажі, які займаються транспортуванням збіжжя, досі не ставали мішенями. Тому всі ці роки повномасштабної війни зерновий коридор працював більш-менш ритмічно та спокійно.

Влітку 2026-го ситуація докорінно змінилася. Росіяни почали бити по всіх судах, що заходять в українські порти. Якщо за 2025 рік у портових акваторіях Одещини було пошкоджено 39 суден і плавзасобів (зокрема 30 цивільних суден і 8 барж/понтонів), то лише за останній місяць атак зазнали 28 цивільних суден, загинула 21 людина.

"Судновласники з арабських країн, сирійці, турки часто використовували для транспортування українського зерна старий флот, який не ходив на інші країни. Але навіть вони, коли почало вже цілеспрямовано прилітати від росіян, просто призупинили захід у порти", – розповів Бізнес Цензору Костянтин Ткаченко, головний редактор спеціалізованого видання Latifundist.

Останньою краплею, що зупинила експорт, став ракетний удар по судну "Голден Лео", де загинуло 9 членів екіпажу – громадян Сирії, Індії та український лоцман. Ще вісім моряків із судна вдалось успішно евакуювати.

19 липня РФ нанесла удар трьома крилатими ракетами типу Х-59/Х-69 по цьому цивільному судну, що перевозило кукурудзу з порту Черноморськ. Через важкі ураження корпусу "Голден Лео" втратив морехідність і 26 червня затонув у Чорному морі.

22 липня міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час спілкування з журналістами повідомляв, що "рух до українських портів призупинився". Відтоді, за інформацією Костянтина Ткаченка, зайшло в наші порти буквально кілька суден. Через питання безпеки екіпажі відмовляються заходити до українських портів, навіть за великі премії. Інколи судновласник готовий ризикнути, але команда відмовляється. Були випадки, коли екіпаж просто покидав судно, що вже стояло біля терміналу українського порту.

Засновник транспортної компанії Marelis Navigation S.A. Костянтин Соболь наводив приклад судна, де екіпаж впродовж тижня відмовлявся заходити в український порт попри бонус у $500 тис.

Вартість транспортування

На фрахтовому ринку зупинка зернового коридору, що забезпечує левову частку експорту збіжжя України, вже суттєво повпливала на поточні ставки. Як повідомляє Ukrainian Shipping Magazin, за кілька днів до останньої хвилі обстрілів оренда великого судна відповідного класу коштувала $16,5-17 тис. за добу. Після загострення обстрілів аналогічна ставка зросла приблизно до $37 тис. за добу.

Якщо перерахувати це у фрахт на тонну вантажу до Китаю, то до атак йшлося про $42-43 за тонну, зараз – близько $74,5 за тонну. За короткий строк зростання вартості фрахту з урахуванням паливної складової фактично наблизилось до дворазового.

Вартість зерна

Великі зернотрейдери Louis Dreyfus, Cargill, ADM, група АBCD завжди виступали ціновими маркерами для українського ринку збіжжя, встановлювали ціни, на які орієнтувалися решта операторів-експортерів меншого калібру. До початку ескалації великі зернотрейдери часто закуповували зерно в портах. Наразі закупівля зупинилась, що за ланцюговим принципом торкнулась елеваторів в глибині країни. Ціна зерна стала просідати.

Якщо станом на 15 липня (до перших новин про проблеми в портах) пшениця 3-го класу на елеваторах коштувала 9-9,5 тисяч грн/тонна. То зараз ціна перебуває в межах 6-6,8 тис грн.

Вона може змінюватись по кілька разів на день – далі йде вниз.

Як розказав Бізнес Цензору заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук, тоді як у світі зростають ціни на збіжжя, в Україні, навпаки, "немає ціни" для продажу.

"Те, що на умовах FOB, наприклад, в Румунії коштує $240 на тонні, в Україні не продасте більше ніж за $170-160. І це пропозиція для серйозного середнього гравця, від якого готуються забрати велику партію. До малих приїжджають, пропонують 3 тисячі гривень. Це просто катастрофа. Так він не зможе навіть перекрити базові затрати, які поніс", – каже Денис Марчук.

На його думку, невеликі фермерські господарства цей сезон можуть попросту не пережити.

Утім, Костянтин Ткаченко закликає не драматизувати ситуацію: за останні два роки, у 2024-2025 роках, аграрії сформували хорошу фінансову подушку. Ті, хто не витратив цей запас, залишив гроші в бізнесі, зможуть певний час зараз протриматись. Тим паче, що за роки повномасштабної війни багато з них встигли збудувати склади.

Минулого тижня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев закликав фермерів, "шокованих падінням цін на зерно", не продавати його, почекати. Нібито ситуація має виправитись за два-чотири тижня.

"Не можу ділитися деталями, але робота йде, вирішення проблем з логістикою на контролі президента та прем’єра. Часовий горизонт – 2-4 тижні", – написав Гетманцев у своєму телеграм-каналі.

В уряді можливі заходи по захисту зернового коридору не коментують. За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, це "поки не публічна інформація".

Раніше президент Володимир Зеленський проводив нараду з питань диверсифікації експорту й імпорту з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим і т.в.о. міністра оборони Євгенієм Хмарою.

"Ми детально визначили порядок кроків, які можуть дати більше захисту нашим містам, селам, нашому півдню, нашій інфраструктурі. Оновлюємо план захисту зернового експорту. Виклики – значні, дуже. Мають бути і несиметричні рішення. Забезпечення пальним українського ринку і також додаткові експортні маршрути, необхідні програми підтримки українських виробників плюс робота з нашими партнерами, нашими сусідами у регіоні та Брюсселем. Усе це вже у роботі", – розповів Зеленський 24 липня.

Альтернативний маршрут

У 2022 році Україна, опинившись в ситуації блокади портів, певний час вимушено користувалась альтернативними шляхами для експорту. Насамперед ідеться про перевалку агропродукції через порти на Дунаї (який останнім часом обмілів і не може використовуватись для великих тоннажів) та залізничним транспортом через західні кордони до європейських терміналів.

Ці шляхи не є рівноцінними ні за своїми пропускними потужностями, ні за вартістю транспортування. Без використання глибоководних портів Україна здатна експортувати, за самими оптимістичними оцінками, до 3,5 млн т зерна на місяць. Через порти – за умови нормального функціонування морського коридору – до 6 млн т.

Румунський порт Констанца, у разі тривалої кризи знов може стати ключовою артерією для українських вантажів. Після відновлення портів Великої Одеси частина вантажопотоку з Констанци повернулася до українських портів. Зараз частина суден, які йшли до Одеси, вимушено йдуть до Констанци. Водночас румунський напрямок має свої обмеження, бо на новий сезон місцеві трейдери та логістичні оператори вже мають інші зобов’язання. Український експорт у Констанці конкуруватиме не лише за ставки, а й за місце в логістичному ланцюгу, склади тощо.

Як розблокувати експорт?

Після повідомлень про нараду президента з високопосадовцями на ринку зʼявились чутки, що Україна розглядає кілька сценаріїв як вийти з логістичної кризи.

Перший – введення системи повідомлень України та Росії (портова інфраструктура та танкери якої зазнають теж дронових атак в Азовському та Чорному морях) про захід суден через державу прапора або судновласника, після чого сторони мали б утримуватися від атак на це судно. Наприклад, Україна повідомляє РФ, що заходить китайське судно, і Росія утримується від ударів по ньому.

Другий сценарій – запровадження "вікон тиші" (певного часового проміжку без обстрілів) на два-три дні.

Утім, Тарас Висоцький наголосив, що жодних домовленостей про такі механізми на офіційному рівні немає. А робота зосереджена на посиленні безпеки чинного морського коридору. Офіційно Україна не закривала судноплавство та не запроваджувала обмежень на захід суден до портів.

Водночас Росія, за інформацією Reuters, після атак українських дронів на російські судна ще на початку липня припинила судноплавство через Дон-Азовський канал.

Наразі Володимир Зеленский має обговорювати подальші кроки щодо мирних переговорів для закінчення війни з президентом США Дональдом Трампом. Однією з ідей нібито було запропонувати Володимиру Путіну тимчасове "повітряне перемир’я", тобто взаємно відмовитись від далекобійних ударів. Аналогічну пропозицію президент України надавав Путіну у квітні, тоді той від неї відмовився.