Відбити майно у рейдера: Чи існують запобіжники схемам на кшталт "Феміди"?

Автор: Ольга Прокопишина

26 серпня вийшов з СІЗО під заставу у 7 млн грн юрист Віктор Дубовик. В Офісі Президента України він очолює Директорат з питань правової політики. За версією НАБУ та САП, Дубовик розробляв юридичні механізми для незаконного заволодіння майном у справі "Феміда", давав вказівки іншим спільникам щодо підроблення судових рішень, втручання в державні реєстри, впливав на рішення Міністерства юстиції через лояльних до нього працівників. До 2024 року Дубовик очолював Офіс протидії рейдерству Міністерства юстиції України. Бізнес Цензор дізнавався наскільки наразі в Україні є поширеною проблема рейдерства та як йому можна протидіяти.

Рейдерські схеми у справі "Феміда"

19 серпня НАБУ та САП оприлюднили інформацію про справу "Феміда" щодо рейдерства підприємств у Києві.

Згідно з матеріалами кримінальної справи, які під час судового засідання Вищого антикорупційного суду 20 серпня зачитав прокурор САП Віталій Рибалкін, у листопаді 2024 року екснардеп та ексочільник будівельної корпорації "Укрбуд" Максим Микитась та чинний нардеп-забудовник Вадим Столар уклали "понятійну угоду", якою завчасно поділили майно, що планували захопити внаслідок рейдерських схем та визначили грошові зобов’язання один перед одним. Видання "Дзеркало тижня" публікувало текст цієї угоди.

Ціллю кооперації Столара-Микитася була дороговартісна нерухомість у центрі Києва, зокрема група будівель по вулиці Чикаленка (колишня вулиця Пушкінська) – бульвар Тараса Шевченка, де раніше розташовувався головний офіс "Укрбуду". А також земельна ділянка колишнього заводу "Арсенал", що Микитась колись викуповував в "Укргазбанку" і теж втратив у ході своїх фінансових пертурбацій.

Як стверджує слідство, партнери також планували взяти під контроль консорціум "НВО Укргідроенергобуд", який спеціалізується на будівництві та реконструкції гідроелектростанцій, останні роки має значні державні контракти (у 2022 році тендери підприємства склали 35,51 млрд грн, в поточному станом на 23 серпня – 164,79 млн грн).

За даними слідства, учасницею схеми також була ексзаступниця голови Офісу президента Ірина Мудра. На плівках, оприлюднених НАБУ, Максим Микитась зазначає, що нібито її сприяння "зекономили" організаторам близько 70% коштів, задіяних на рейдерські схеми.

Столар на реалізацію спільних з Микитасем "проєктів" вклав $1 423 947, зазначено в "понятійці", оприлюдненій ЗМІ, та позичив Микитасю $816 523. Микитась заявив про $1 010 000 власних "інвестицій".

Хакери та сфальшовані рішення

Отже, ціллю групи була земельна ділянка площею близько 1 га біля станції метро "Арсенальна", будівля на вулиці Чикаленка та НВО "Укргідроенергобуд".

Отримати земельну ділянку на території колишнього заводу "Арсенал" Микитась-Столар планували через захоплення ТОВ "Філософія Девелопмент" – власника майнового комплексу заводу.

Консорціум "НВО Укргідроенергобуд", за версією слідства, мав перейти в руки партнерів через фірму "Будмонтажсервіс 1", що є кредитором "Укргідроенергобуду" з вимогами на 115 млн грн.

А колишній офіс "Укрбуду" в центрі міста – через власника будівлі – ТОВ "Регіональні ресурси".

За даними правоохоронців, у жовтні 2025 року залучені Микитасем і Столаром хакери зламали облікові записи державних реєстраторів та внесли зміни до державного реєстру. Зокрема завантажили підроблений акт приймання-передачі корпоративних прав "Філософії Девелопмент". Замість Антоніни Барташ власником фірми став громадянин Узбекистану Каюмджон Саматов. Від Саматова "Філософія Девелопмент" була переписана на водія Максима Микитася – Єгора Меркулова, йдеться в матеріалах слідства.

Щоб Антоніна Барташ не змогла згодом повернути собі компанію, рейдери організували накладення арешту Печерського райсуду на корпоративні права фірми.

Барташ подала скаргу до Офісу з протидії рейдерству Мін’юсту. Меркулов зробив те саме.

Мін’юст визнав незаконною перереєстрацію компанії з Барташ на Саматова, але залишив перереєстрацію на Меркулова чинною. Нібито цьому рішенню, за даними слідства, посприяла Ірина Мудра.

Аналогічно, за версією слідства, відбувалось захоплення ТОВ "Будмонтажсервіс І". Фірму спочатку переписали на Улугжона Аркамзода, а потім на охоронця Микитася – Олександра Остапенка. Печерський райсуд арештував корпоративні права ТОВ "Будмонтажсервіс І". Потім, за даними слідства, учасники схеми оформити неіснуючий борг "Будмонтажсервіс І" перед підконтрольною фірмою ТОВ "Альфа Мет Плюс".

Фіктивний борг дав можливість відкрити щодо "Будмонтажсервіс І" процедуру банкрутства.

У березні 2026 року Офіс Генпрокурора відкрив кримінальне провадження щодо незаконного заволодіння майном "Будмонтажсервіс І". Нібито коли Вадим Столар про це дізнався, він наказав іншим учасникам схеми "припинити дії" щодо ТОВ "Будмонтажсервіс І". І заяву про відкриття процедури банкрутства відкликали.

Привласнити колишній офіс "Укрбуду" на вулиці Чикаленка організатори схеми спочатку планували через рішення Мін’юсту про скасування права власності за законними власниками ТОВ "Регіональні ресурси".

Проте представники ТОВ "Регіональні ресурси" звернулися до господарського суду Київської області, де суддя Сергій Наріжний з 2024 року веде справу про банкрутство фірми, він скасував дію наказу. Апеляція залишила це рішення чинним.

За даними слідства, у травні 2026 року учасники схеми вирішили за допомогою хакерів приховати ухвалу судді Наріжного у реєстрі, виробили протилежне фіктивне рішення. Підробити судову ухвалу, за словами прокурора САП, фігурантам допомагав очільник Директорату з питань правової політики ОП Віктор Дубовик.

Далі учасники схеми подали заяву до Мін’юсту з вимогою переписати нерухомість з ТОВ "Регіональні системи" на підконтрольний Максиму Микитасю "Укрбуд Девелопмент".

Проте заступниця міністра юстиції Олена Ференс, що координує роботу Офісу протидії рейдерству та керівник Офісу протидії рейдерству Ігор Поночовний відмовилися проводити цю реєстрацію. Отже, колишній офіс "Укрбуду" до рук Микитася не потрапив.

Як можна протидіяти рейдерським схемам?

В Україні поновити порушені права на майно або бізнес можна двома основними шляхами – у позасудовому (адміністративному) порядку, звернувшись зі скаргою до Мін’юсту, або зверненням до суду.

Скарги на реєстраційні дії у Мін’юсті розглядає Офіс протидії рейдерству – структурний підрозділ міністерства.

Звернення до Мін’юсту є більш швидким і менш витратним способом поновити свої права, оскільки не потребує сплати судового збору та тривалого очікування судових засідань.

В Міністерстві можна оскаржити, зокрема:

• дії, вчинені в автоматичному режимі (результати роботи електронних систем);
• рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Мін’юсту;
• повідомлення про несанкціоноване використання ідентифікаторів доступу до державних реєстрів.

Рішення щодо реєстраційних дій приймають комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації впродовж 45 днів. Комісія готує висновок, на основі якого Мін’юст скасовує незаконний запис або блокує скомпрометований доступ (ключ) реєстратора.

Позасудовий механізм захисту має низку суттєвих переваг у порівнянні з судовими тяжбами. Передусім подання скарги до Мінюсту на відміну від судової тяжби повністю безкоштовне. Навіть якщо рішення ухвалене не на користь скаржника, він не понесе жодних фінансових витрат, пов’язаних з цим розглядом. Сам розгляд відбувається швидко – 45 днів, тоді як судові процеси можуть тривати місяцями або навіть роками.

Втім, якщо існує ризик швидкого перепродажу майна, для запобігання таких дій потрібно звернення до суду з клопотанням про тимчасовий захід (як от арешт майна), оскільки адміністративна скарга цього не забезпечує.

Звернення до суду є обов’язковим кроком у разі, якщо щодо цього майна вже існує судовий спір або якщо право на майно було набуто на підставі судового рішення, яке Мін’юст не має права переглядати.

Звісно, статистика адміністративного оскарження реєстраційних дій є відносною, бо не по кожному факту незаконних дій щодо майна чи бізнесу йдуть скаржитись до Мін’юсту.

Нещодавно сервіс Опендатабот наводив статистику щодо кількості кримінальних проваджень щодо рейдерства, ґрунтуючись на даних Генеральної прокуратури України.

Так, за 7 місяців 2026 року було відкрито103 кримінальні провадження щодо рейдерства. Це на 36% менше, ніж за аналогічний період торік, та у 5 разів менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. 72% цьогорічних проваджень стосуються підроблення документів для реєстрації бізнесу.

У середньому на місяць у поточному році фіксують близько 15 кримінальних справ щодо рейдерства. Піковим місяцем став березень – тоді було відкрито 31 справу.

Бізнес Цензор запитав колишнього міністра юстиції і профільних юристів наскільки насправді розповсюджене наразі рейдерство в Україні та що варто було б зробити, щоб унеможливити такі схеми?

"Саджати тих, хто вчиняє злочин і призначати порядних. Більше рецептів, на жаль, не існує", – прокоментував історію з операцією "Феміда" Бізнес Цензору колишній міністр юстиції Денис Малюська, зазначивши, що тут "без хакерів не обійшлось".

"Насправді це нестандартна історія, несистемна", – розповів нашому виданню адвокат Євген Ріяко, член комітету захисту бізнесу Європейської бізнес асоціації. На його переконання, не можна сказати, що "по Україні захоплюють підприємства". Умовно 80% намагань одразу ж відсікаються комісією з антирейдерства.

"Працюють певні запобіжники. Наприклад, можна відслідковувати свої підприємства через Opendatabot або інші спеціальні сервіси, що в секунду присилають повідомлення, якщо рахунок заблокований, накладений арешт, змінений власник тощо. Якщо таке все ж трапилось, то у юристів є відпрацьований механізм: звертаються в антирейдерську комісію при Мін’юсті, в господарський суд, домагатися арештів, кримінальних проваджень", – каже Євген Ріяко.

На його думку, зараз самий надійний спосіб оскаржити незаконні дії – звернутись до Мін’юсту, що може "просто за лічені тижні все поновити назад". Теж дієвий механізм, але займає більше часу – процес відкриття кримінального провадження.

"Рейдерські схеми сьогодні можуть спрацювати лише у випадках, де власник не буде боротися за свої права. Якщо він починає боротися за свої права, то "віджати" майно майже неможливо", – вважає Ріяко.

За його словами, в історії з Микитасем та іншими фігурантами справи найбільший шок викликає не те, що хтось спокусився відібрати майно, а що знайшлися люди, близькі до керівництва держави, які хотіли повпливати на інституції, що нормально працюють.

"Але навіть їм, якщо проаналізувати плівки, було складно це зробити, – зазначає Ріяко. – Моя пропозиція була б пришвидшити розгляд схожих справ у суді й антирейдерською комісією. Вони і так швидкі, але ще більше пришвидшити, щоб людина розуміла – рейдерське захоплення – це червоний прапорець, який розглядається швидко, наприклад, протягом чотирьох діб".

"Законодавство постійно можна вдосконалювати. Але яке значення має закон, якщо відбувається тиск на службових осіб з боку високопосадовців? – каже старший юридичний радник Transparency International Ukraine Павло Демчук. – Якщо судді сприяють рейдерам захоплювати підприємства? Корупція уможливлює такі речі як хакерські атаки, куплені судові рішення... Потрібно превентивно боротись з корупцією, щоби посади обіймали доброчесні професійні люди".

Натомість, з нових плівок НАБУ ми дізнались існування у вищих державних колах протилежного постулату – "з корупцією не треба боротись, її треба систематизувати та контролювати", переповідає у розмові з Максимом Микитасем Ірина Мудра. Ці слова неназваного Мудрою співрозмовника за кілька днів розлетілись соцмережами та стали мемом. Нам лишається лише здогадуватись з ким саме вона філософствувала.