Втратити понад $10 млрд: Як блокада портів душить сільгоспвиробників

Автор: Ольга Прокопишина

Російські атаки на цивільні судна в портах Чорного моря позбавили аграріїв основного каналу збуту збіжжя. Це створює величезний профіцит продукції всередині України. Внутрішні ціни падають, інколи нижче за собівартість виробництва. Як в таких умовах виживати невеликому сільгоспвиробнику, та чим допомагає держава? Бізнес Цензор розбирався з експертами.

Агросектор під ударом

"Якщо ситуація з морським експортом не зміниться протягом року, понад 30 млн тонн української аграрної продукції можуть залишитися невивезеними, а фінансові втрати перевищити $10 млрд", – зазначив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у розмові з литовським колегою Кястутісом Мажейкою.

Експорт агропродукції – локомотив української економіки й основний канал валютних надходжень. Фактично він зупинений з другої половини липня російськими ударами по інфраструктурі українських портів та цивільним суднам – ключовому шляху вивозу сільгосппродукції за кордон.

У серпні альтернативними шляхами Україні вдалось експортувати 1,7 млн т збіжжя, це приблизно третина від того обсягу, що можна було б експортувати за останній місяць, якби РФ не блокувала морське сполучення.

Пропускна здатність альтернативних маршрутів відверто невелика: за самими оптимістичними даними через Польщу в місяць може транспортуватись до 660 тис т, до 1,5 млн т – через Румунію, до 400 тис т – іншими маршрутами.

Найтяжче зупинка портів відобразилась на експорті зерна. Возити його альтернативними шляхами збитково – залізницею чи автотранспортом перевезення дорожчає на тонні від $50, що є нерентабельним для пшениці. Наразі альтернативні маршрути здебільшого використовують для експорту олійних культур (ріпаку, сої) та олії.

Завдяки сприятливим погодним умовам в цьому році врожай зернових та олійних культур, за оцінкою Української зернової асоціації, очікується на рівні 84,6 млн т (у 2025 році він склав 80 млн т зернових та олійних).

Екпорт при такому врожаї, за даними асоціації, у новому сезоні 2026/2027 міг потенційно сягнути майже 52 млн т, тобто на майже 11 млн т більше ніж експортували минулоріч (експорт минулого сезону склав 41,1 млн т).

Проте через бомбардування портів Великої Одеси вивіз збіжжя за результатами року, навпаки, суттєво зменшиться.

За оцінками генерального директора компанії "Кернел" Євгена Осипова, зараз обсяги експорту впали до менш ніж 10% від рівня, що спостерігався на початку року.

Через блокаду портів урожай накопичується всередині країни. Вже восени очікується скорочення посівних площ на 5-7 млн га, передусім під озимою пшеницею. "Нелогічно засівати, щоб складувати", – каже міністр аграрної політики. Точний масштаб скорочення площ під озиминою стане зрозумілим на початку жовтня, коли держава отримає репрезентативні дані про перебіг посівної.

А навесні 2027-го, вважає гендиректор "Кернелу", якщо не з’явиться рішення по експорту, Україна не засіє близько 20% земель.

"Це означає, що 12 млн т продовольчого зерна не буде вироблено", – зазначив Осипов агентству Bloomberg.

Скорочення посівів не створить загроз для внутрішнього споживання. Наприклад, споживання пшениці в Україні не перевищує близько 6 млн т на рік, тоді як виробництво в останні роки коливалось на рівні 23-25 млн т.

Проте точно зменшить обсяг валютної виручки в країну, що відобразиться на курсі національної валюти.

Наразі перед аграріями стоять дві нагальні потреби: зберігти вже зібраний врожай та за відсутності нормальної реалізації збіжжя знайти фінансування на покриття операційних витрат.

Як ці задачі розв’язують невеликі аграрні підприємства?

За даними міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, наразі в Україні працюють 29 тис. суб’єктів господарювання, що спеціалізуються на виробництві сільськогосподарської продукції. З них – 9,5 тис. підприємств обробляють до 50 га, 8,5 тис – від 50 до 100 га, решта – 10,5 тис – понад 200 га.

За словами міністра, неможливо спрогнозувати яка кількість з них залишиться активними у наступному сезоні.

"Наразі важливо розширювати альтернативну логістику, забезпечувати можливості для зберігання врожаю та підтримувати ліквідність господарств", – зазначив Тарас Висоцький.

За розрахунками міністерства, у нинішньому сезоні аграрії планують зібрати близько 84,18 млн т зернових та олійних культур, тоді як уцілілі сховища можуть вмістити до 58,97 млн т. Дефіцит потужностей зі зберігання збіжжя в листопаді може сягнути 11 млн т.

Щоб вирішити проблему зі збереженням врожаю, особливо у прифронтових регіонах, профільне міністерство спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Всесвітньою продовольчою програмою (ВПП), Mercy Corps та Українським Червоним Хрестом надаватимуть сільгоспвиробникам безкоштовно спеціальні полімерні рукави для зберігання.

Зараз відбувається збір заявок від господарств з дев’яти областей: Чернігівської, Сумської, Харківської, Донецької, Запорізької, Херсонської, Дніпропетровської, Миколаївської та Одеської. Один зерновий рукав розрахований приблизно на 200 т продукції. Використовувати отримані рукави можна лише для зберігання власного врожаю зернових та олійних культур.

Міжнародні донори вже виділили на закупівлю полімерних рукавів для України понад $10 млн. Ще ведуться перемовини про додаткове фінансування цієї програми на $25 млн. Отримати рукави можуть виробники зернових та олійних культур, які обробляють від 100 га до 3 тис. га. Пріоритет надаватимуть господарствам, чиї сховища постраждали від обстрілів РФ.

Таким аграріям необхідно авторизуватися в Державному аграрному реєстрі, обрати програму підтримки зерновими рукавами, заповнити та надіслати заявку до 13 вересня 2026 року.

Кредити в поміч

Інша й наразі основна форма держпідтримки фермерів – отримання пільгових кредитів до 90 млн грн на операційні потреби за програмою "Доступні кредити 5-7-9%". Отримати фінансування можна на посівну та збиральну кампанії (на придбання насіння, добрива, пального, оренду й інші витрати). Для виробників сільгосппродукції зменшена ставка фінансування оборотного капіталу з 15% до 10% річних.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, станом на 31 серпня програмою "Доступні кредити 5-7-9" скористались 7000 господарств на 47,21 млрд грн.

Втім, за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, далеко не всі банки – учасники програми співпрацюють з невеликими аграрними підприємствами.

"Суть кредитної програми – допомогти тим, кому це потрібно найбільше. А банки на місцях починають вишукувати аграрний бізнес, великий та рентабельний. Отже, державні ресурси на кредитування товаровиробників використовують не на ті компанії, що цього дійсно потребують", – переказує він відгуки про держпрограму на місцях.

"Вони не відмовляють в кредитуванні, вони кажуть, що ще не дивилися, не прийшли розпорядження, – розповідє Марчук. – У банках напряму не кажуть, що "Ні, не будемо кредитувати". Але це незрозумілі відтермінування, коли в тебе "горить" і кошти потрібні зараз, щоб платити зарплату, паливо закуповувати".

За словами Дениса Марчука, затримки в банках відбуваються через відсутність чітко прописаних вимог/критеріїв до учасника пільгової програми кредитування. Інколи підприємцю потрібно по кілька тижнів очікувати на рішення банку щодо видачі кредиту в принципі, навіть не за державними програмами, на загальних умовах. За словами Дениса Марчука, хоч зерно визначене як форма застави з вищим коефіцієнтом, є випадки, коли банки відмовляються кредитувати підприємство під урожай.

Окрім отримання нових кредитів за програмою "5-7-9%" можна реструктурувати вже наявні кредити, пролонговувати їх до березня 2027 року.

В середині серпня прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомляв, що уряд для фінансування мікро-, малого та середнього бізнесу різних галузей, не лише аграрної, надав 19 банкам-кредиторам гарантії на портфельній основі на суму до 20,8 млрд грн.

Портфельні гарантії доповнюють державну програму "Доступні кредити 5-7-9%" в тій частині, що знімають вимогу до боржника щодо забезпечення позики. У межах портфельних гарантій держава може брати на себе покриття до 80% суми кредиту. На решту (не менше ніж 20%) банк може попросити у позичальника заставу.

За даними Міністерства аграрної політики та продовольства, станом на 31 серпня обсяг залученого кредиту під портфельні гарантії становить 23,01 млрд грн. З них на умовах держгарантій у розмірі 80% суми кредиту було видано 4,86 млрд грн, решта – на умовах менше 80%.

Наразі потреба у пільговому фінансуванні сільгосппідприємств лишається високою, аграрії мають розраховуватись за кредитами, не маючи змоги реалізувати збіжжя за економічно обґрунтованою ціною.

За словами Дениса Марчука, зараз доцільно розтерміновувати кредити більше ніж на пів року (держпрограма передбачає пролонгацію до 31 березня наступного року). На його думку, навіть за умови відкриття портів проблеми з цінами швидко не закінчаться. Перехідних залишків буде дуже багато, отже ліквідності в плані обігових коштів товаровиробників не буде. Брати кредит на пів року не вигідно ні банкам, ні аграріям, що не зможуть його швидко закрити.

В серпні Україна звернулась до Єврокомісії з запитом про виділення 220 млн євро для екстренної допомоги аграріям. Гроші мали піти на компенсацію відсотків та формування кредитного портфеля обсягом до 4 млрд євро для обігового капіталу фермерів. Переговори щодо цих коштів ще тривають.

"Якщо порівнювати поточну вартість збіжжя з цінами 2023-2024 років, може здатися, що вона низька, але не критично. Проте варто враховувати сукупні витрати на осінню та весняну посівні компанії, – зазначає засновник Спілки виробників і трейдерів мінеральних добрив Олексій Малеванець. – У собівартості вирощування зерна понад 50% припадає на дизельне пальне й агрохімічні ресурси, насамперед мінеральні добрива. Для порівняння: ціна дизпалива у квітні-травні 2026 року досягала 95-98 грн/л проти 40 грн/л роком раніше. А вартість карбаміду зросла з 25 тис. грн/т у серпні 2025 року до 42 тис. грн/т навесні 2026 року. Отже, собівартість виробництва у весняній кампанії 2026 року виявилася вкрай високою, а пропоновані закупівельні ціни – збитково низькими".

За його словами, аграріям зараз доцільно вичікувати відновлення повноводності Дунаю восени та зростання світових цін через дефіцит збіжжя на глобальному ринку. Проте утримувати врожай спроможні лише господарства з фінансовим запасом, тоді як доступ сільгоспвиробників до пільгового кредитування наразі суттєво обмежений.

Олексій Малеванець наголошує, що через гострий дефіцит обігових коштів аграрії змушені заходити у весняну посівну в режимі жорсткої економії – без належного підживлення ґрунту мінеральними добривами та без розрахунку на високу врожайність. Чимало господарств планують сіяти, покладаючись виключно на природну родючість ґрунтів.

"Як засновник Спілки виробників і трейдерів мінеральних добрив, я фіксую фактичну стагнацію агрохімічного ринку. Аграрії не закуповують мінеральні добрива через брак фінансування. Недостатнє внесення поживних речовин неминуче призведе до зниження врожайності та падіння загальних обсягів збору сільгоспкультур", – підкреслює Малеванець.

Скорочення обсягів валового збору й експорту сільгосппродукції неминуче вдарить по валютних надходженнях у країну та створить тиск на курс національної валюти.