Росія б’є по АЗС Києва: Чи буде столиця з пальним
За останні пів року понад 300 АЗС у різних областях, за даними Міністерства енергетики, були зруйновані чи пошкоджені внаслідок російських атак. Переважно йдеться про прифронтові регіони.
Днями моніторингові канали повідомили, що ворог визначив близько двох десятків заправок на обох берегах Києва, по яких плануються удари. Офіційних коментарів представників влади щодо цього немає, але вже три станції з "розтрільного" списку були атаковані реактивними "Шахедами".
Не можна сказати, що росіяни до того не намагались бити по АЗС у столиці. Принаймні один такий випадок був зафіксований під час обстрілів у травні 2026 року. Але систематичні атаки на паливну інфраструктуру в Києві – явище нове. Тому важливо реагувати на сигнали повітряної тривоги, а працівникам і відвідувачам заправок – прямувати в укриття.
Чи залишиться Київ з пальним – питання, яке стало темою № 1 серед містян. Бізнес Цензор розбирався, чи загрожує столиці дефіцит, і чи можуть російськи удари вплинути на ринок.
Терор і залякування мирного населення
Сергій Куюн з консалтингової групи "А-95" одразу звертає увагу, що нічого нового в тактиці росіян немає. Вона така ж сама, як у Сумах, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі.
"Відмінність в тому, що в столиці ще немає FPV, "Молній" та КАБів. Сенс цих атак по АЗС один – терор. Інших сенсів немає і не буде", – каже експерт.
Схожу думку висловив і голова правління АТ "Укрнафта" Богдан Кукура:
"Жодної військової мети в таких ударах немає. Це терор і залякування мирного населення", – наголосив він.
Очевидно, росіяни прагнуть створити додатковий дискомфорт і загрозу для жителів Києва, щоб ті тиснули на українську владу щодо миру за будь-яку ціну, навіть на умовах Кремля. Особливо напередодні прийдешнього опалювального сезону, адже Росія поновить атаки на енергетичну інфраструктуру, а ті ж генератори потребуватимуть пального.
"За даними податкової служби, в Києві на сьогодні 270 чинних ліцензій на роздрібну торгівлю нафтопродуктами, в Київській області – 529. Тобто сумарно 800 АЗС. Відповідно, говорити про якийсь вплив цих атак на ринок точно не доводиться", – пояснює Сергій Куюн.
Він додав, що близько 80% з 300 обстріляних по Україні станцій відновлюється. "Тому в жодному регіоні немає дефіциту пального або зростання цін внаслідок цього", – наголошує директор консалтингової групи "А-95".
Народна депутатка VIII скликання, екссекретарка Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Вікторія Войціцька в коментарі Бізнес Цензору зазначила, що ворог спромігся наразі знищити тільки три заправки в столиці. І навіть якщо темп ударів збережеться, знадобиться понад 260 днів, щоб вивести з ладу всі заправки Києва й області.
"Тому сказати, що буде криза, навіть виходячи із цих цифр, я не вважаю, що для цього є підстави. По всій Україні за різними оцінками від 5 до 6 тисяч заправок. Сконцентрувавшись виключно на заправках, ворогу треба мабуть тисячі дронів щодня випускати, чого я собі не уявляю. Тож казати про армагедон і відсутність пального взагалі, я б цього не казала. Не буде досяжною ця ціль", – стверджує вона.
Войціцька водночас звертає увагу, що мережі несуть колосальні збитки, які найімовірніше будуть перекладені на споживача, що впливатиме на ціну пального.
Головне питання – безпека
Паливний експерт Дмитро Льоушкін каже, що головне, аби не було жертв, а заправну станцію можна повернути в стрій менше ніж за місяць.
"Колонки нові ставиш і можна запускатись. Уся технологічна частина зазвичай не страждає", – зазначає він.
Щоправда магазину або ж кафе на такій заправці не буде, але, звертає увагу Льоушкін, – чи потрібні вони зараз на АЗС?
"Я б на місці уряду зараз заборонив би всілякі хот-доги у небезпечних місцях, щоб натовпу в операторській не було. Тільки заправка паливом і максимально швидко. Також треба впроваджувати новітні технології, щоб навіть не спілкуватись з оператором, а через застосунок купувати пальне та вмикати колонку", – каже експерт.
Логіка в цьому є, адже послідовне знищення кількох АЗС на одному напрямку призведе до перебудування потоків водіїв і збільшення навантаження на інші/сусідні заправки. Це ж може призвести до виникнення черг і скупчення людей, які ворог відслідковує зокрема завдяки OSINT. А відповідні фотографії дуже швидко зʼявляються в соцмережах, нерідко з геомітками.
"Самим важливим питанням є безпека. В тривогу автозаправна станція точно не найкраще місце для перебування. Днями бачив, як на одеській трасі на ОККО за два дні збудували тимчасове мобільне укриття. Такі вже є на UPG на Окружній дорозі, у Ворзелі є на AMIC. В прифронтових регіонах їх вже встановлюють десятками. Вочевидь, скоро вони масово з’являться і в столиці", – прогнозує Сергій Куюн.
Дмитро Льоушкін пропонує зачинити на якийсь час київські заправки з опублікованого раніше списку ймовірних цілей. "Можливо це збереже життя", – каже він.
"На жаль, протидії "Шахедам" нема. Якщо на сході є проєкти із сітками і вже навіть сталевими "мангалами" над АЗС, то проти "Шахеда" захисту нема", – додає Куюн.
Ринок залишається контрольованим
Експерти одноголосно переконують, що дефіцит пального Києву не загрожує. Те ж саме кажуть і в уряді.
"Ринок залишається контрольованим і збалансованим, наявні ресурси дозволяють покривати поточні потреби споживачів", – наголошував на початку вересня перший віцепремʼєр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль.
Уряд запустив експериментальний проєкт із підземного зберігання пального. В Україні мають створити розгалужену систему підземних сховищ нафтопродуктів. У пріоритеті – забезпечити безперебійне постачання дизельного пального насамперед для потреб оборони та критичної інфраструктури.
Водночас, за словами Вікторії Войціцької, щоб сформувати запас, операторам на ринку потрібно виймати зі свого грошового потоку кошти й інвестувати їх у створення цього запасу з надією, що він не буде знищений.
"Ми все одно впираємось у питання безпеки. Якби йшлося про формування запасів за межами України, умовно, в Польщі, Угорщині, Румунії, Словаччині, щоб можна було оперативно звернутися до цих запасів і оперативно привезти в Україну – це одна історія", – каже вона, не виключаючи щоправда диверсій на таких обʼєктах з боку росіян.
"У будь-якому разі ризики ураження і втрати всіх цих обʼємів за таких умов набагато менші. А так уряд каже: "Шановні гравці на ринку, у вас є зараз високі ризики втрат через те, що ворог системно бʼє по наших заправочних станціях, відволікайте ваші ресурси додатково і формуйте цей стратегічний запас пального, який може знадобитись країні". І виникає питання – а хто прогарантує безпеку зберігання таких обʼємів і де? Бо прилітало навіть у Дрогобичі, наприклад. Тому питання грошей, безпеки та компенсацій, якщо внаслідок удару втрачається цей стратегічний запас. Держава бере на себе зобовʼязання компенсувати втрати? Думаю, навряд чи це робитиме держава", – зазначає Вікторія Войціцька.
Утім, каже вона, держава в такий спосіб намагається сформувати хоч якусь подушку безпеки, що зрозуміло.
За словами Дениса Шмигаля, нарощування запасів пального продовжується, як і робота над диверсифікацією маршрутів постачання.
"Станом на початок вересня за даними Держмитслужби, ДПС та операторів ринку, достатньо запасів пального для забезпечення поточного рівня споживання", – каже він.
Виконувач обовʼязків першого заступника голови Київської міської держадміністрації Петро Пантелеєв раніше заявив, що Київ уже створив запас пального обсягом 5 тис. тонн для першочергової роботи служб життєзабезпечення та продовжує його накопичення. Подробиці з очевидних причин не розголошуються.
"Мені здається, що криза, яка була на початку повномасштабного вторгнення, неможлива", – наголошує Войціцька.
11 вересня премʼєр-міністр Сергій Корецький провів термінову нараду з операторами паливного ринку. Під час зустрічі обговорювалось зокрема питання питання безпеки на АЗС, прогрес встановлення додаткових захисних споруд на елементи наземної інфраструктури й облаштування укриттів для людей.
"Уже тестуємо програмне рішення, яке дозволить бачити напрямок руху дронів і завчасно реагувати на загрозу. Йдеться про автоматичне та оперативне сповіщення на АЗК про наближення ворожих дронів. Відтестуємо це на автозаправних комплексах – паралельно підключаємо інші бізнеси. Міністри отримали задачу максимально прискорити цей процес", – зазначив премʼєр.
Чи стане Україна країною мобільних АЗС
Тим часом в Україні виникла ініціатива законодавчо дозволити роботу мобільних автозаправних станцій у громадах, де російські удари знищили всі стаціонарні АЗС або зробили їхню експлуатацію небезпечною. Насамперед ідеться про прифронтові території Сумської та Чернігівської областей, де вже є громади без жодної вцілілої стаціонарної заправки. Людям доводиться їхати за 50-60 кілометрів, спалюючи паливо, щоб купити пальне. Києву це не загрожує. Принаймні поки що.
"На превеликий жаль це виклик. Але які альтернативи?", – каже Вікторія Войціцька.
Досвід використання мобільних АЗС в Україні вже є. З автоцистерн продавали пальне в Тростянецькій громаді на Сумщині. Власне, відповідним законом цю практику хотіли насамперед унормувати. Адже продаж палива "з коліс" створює загрозу тінізації ринку (у Тростянці, наприклад, приймали тільки готівку) та збуту контрафакту.
"Для мене такі мобільні заправні станції, якщо не підлягають належному контролю, – це фактично стимулюватиме "сіру" зону ринку пального, яка завжди існувала, існує і навряд чи завтра зникне. Тому хто контролюватиме якість пального, яке це буде пальне – великий знак питання. Не знаю, як це може бути ефективно реалізовано", – каже Войціцька.
Роботу над законопроєктом тоді називали терміновою і невідкладною. Але, як зʼясував Бізнес Цензор, законопроєкту немає. Як нам повідомило поінформоване джерело, субʼєкти паливної енергетики були проти ініціативи. Тож руху в цьому напрямку немає. А тим часом мобільні заправки вже помітили навіть в Одесі.
У прифронтових громадах заправки не поспішають відновлювати, адже вони повторно можуть стати ціллю ворога. Засновник і співвласник компанії UPG Володимир Петренко раніше в інтервʼю LIGA.net розповідав, що будівництво повноцінного автозаправного комплексу їхнього формату коштує приблизно $5 млн. Утім, за словами Петренка, сучасну заправку "з нуля" в Україні можна побудувати за $1,3-1,4 млн.
Тому, схоже, план поки що один – сподіватись, що ворог не знищить усі заправки. Бо якийсь комплексний підхід наразі не проглядається.
***
Отже, експерти не вбачають загрози виникнення дефіциту палива ні в Києві, ні в інших регіонах країни. Пального достатньо, питання в дистрибуції – як його доставити до кінцевого споживача. Насамперед воно стоїть перед прифронтовими громадами.
У Києві ж до цього ще не дійшло та й на цьому етапі навряд чи дійде. Тому, відправляючись на АЗС, потрібно більше переживати за власну безпеку, а не через те, чи буде там пальне. Пальне буде, були б заправки.
