Brioni за 36 грн і Dolce & Gabbana за 184: Що виявила ТСК по карго, поки уряд шукав контрабанду в посилках до 150 євро
Рада ухвалила законопроєкт про ПДВ на посилки в першому читанні на фоні посилення ворожих ударів по бізнесах. Друге читання відбудеться, вочевидь, на тлі вже початої кампанії ударів по енергетиці. Поки депутати готуються голосувати за законопроєкт, який за оцінками Кабміну принесе близько 10 млрд грн на рік, парламентська тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки обговорює на засіданнях проблему існування десятків карго-компаній, які відкрито завозять в Україну товари майже геть без оподаткування.
Бізнес Цензор розповідає, що з'ясувала ТСК щодо махінацій з посилками, що про схеми в посилках каже прем'єр, що показує митна статистика та в яких умовах депутатам доведеться голосувати вдруге.
97 сайтів, білборди, все "в чорну": що на ТСК говорять про карго-компанії
Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки під головуванням Ярослава Железняка 1 жовтня розглядала ввезення й реалізацію товарів через карго-компанії. Відкриваючи засідання Железняк пояснив, чому комісія взялася за цю тему:
"Вони відкрито розміщують свою рекламу, зокрема прямо на білбордах, особливо в Одеському регіоні. Про цю проблему всі знають", – заявив він.
Железняк звернув увагу, що це відбувається тоді, як "ми, як народні депутати, маємо скасовувати пільги на посилки", і це "в очах багатьох людей має досить несправедливий вигляд".
Комісія знайшла 97 сайтів карго-компаній, які відкрито рекламують завезення товарів "в чорну". Вони маркують пакунки власним брендом, розміщують рекламу своїх послуг на білбордах і працюють в Instagram.
Депутат показав на засіданні переписку з компанією "Егор Карго": після прайсу клієнту відповіли, що документів на розмитнення не буде, "все в чорну".
Після ТСК Железняк у Telegram повідомив, що митниця з 668 компаній під вивісками Cargo нарахувала лише 25 "живих". Бюро економічної безпеки підготувало 24 аналітичні продукти на понад 1 млрд грн потенційних втрат бюджету. Податкова донарахувала 8,5 млн грн і зменшила від'ємне значення ПДВ на 16,8 млн грн.
Представник бізнесу Андрій Антонюк розповів на засіданні, що карго-компанії пропонують підприємцям два варіанти:
- Завезти товар за заниженою вартістю, $5-6 за кілограм, із мінімальними документами; ризик перевірки, донарахування чи конфіскації лишається.
- Завезти без документів під виглядом гуманітарної допомоги, "трошки довше, трошки дорожче, але гарантовано тихо і спокійно". За його словами, цей варіант карго називають найкращим.
Під виглядом гуманітарки, за словами Антонюка, в Україну заїжджають фури французького вина, сиру й ковбаси. І це на тлі постійних скарг вітчизняних сироварів щодо навали імпорту, який, по суті, агресивно витісняє український продукт з полиці.
На засіданні озвучили й розбіжності в розмитненні однакового товару: вартість розмитнення кілограма тканини становила $2,8 на Запорізькій митниці і $0,006 на Сумській. Ремінь Brioni, за наведеним прикладом, завозили по 36 грн, а продавали по 23 360 грн. Жіночі штани Dolce & Gabbana задекларували по 184 грн, а продавали по 114 567 грн.
Під час засідання також процитували допис Олександра Соколовського від 17 вересня, в якому той фактично розкривав механіку роботи карго-компаній. Бізнес Цензор раніше писав про це, детальніше – за посиланням.
Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев під час засідання заявив, що точні суми втрат від контрабанди невідомі, але, за його оцінкою, це близько 300 млрд грн на рік. Утім, простіше оподаткувати покупки на умовному AliExpress чи Temu, ніж боротися з контрабандою.
Плюс 10 мільярдів на рік? За що Рада проголосувала 16 вересня в законі про посилки
16 вересня Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт №16051-1, який запроваджує 20% ПДВ на посилки вартістю до 150 євро: за нього проголосували 273 депутати. Мінфін очікує від податку на посилки близько 10 млрд грн додаткових надходжень щороку.
27 вересня прем'єр-міністр Сергій Корецький в інтерв'ю ТСН підтримав законопроєкт. За його словами, "80% цих посилок – це було дроблення на дрібні партії" заради ухилення від податків.
"За посилки я все-таки хочу окремо сказати: я вважаю, що це супер правильне рішення, тому що 80% цих посилок – це було дроблення на дрібні партії для того, щоб нечесні ділки уникали податкових навантажень. І це неприпустимо", – заявив він.
До того ж безконтрольний ввіз товарів у посилках, пояснив він, ставив у нерівні умови українських виробників, зокрема легку промисловість: вони працюють під обстрілами, платять за дорогу електроенергію та дизель-генератори й сплачують ПДВ. Друге читання, за словами прем'єра, буде найближчим часом.
Правда, з його слів нерозкритим лишається питання – навіщо дробити поставки на дрібні партії, якщо, як зʼясувала ТСК давно відомий факт, простіше завезти фуру під виглядом гуманітарки? Річ не в самій пільзі, а в тому, що бюджетну діру хочуть заткнути коштом українців, які й так щодня відчувають на собі тягар війни, не вирішуючи водночас системні проблеми. Гетманцев раніше заявив, що тіньовий бізнес цього року коштуватиме Україні 1 трильйон гривень. Скільки це в дронах?..
Або ж є корупційні справи, арифметична сума яких за найяскравішими епізодами перевищує 25 млрд грн, тобто в два з половиною рази більше, ніж очікуваний ефект від оподаткування посилок. Нижче – невелика добірка справ для порівняння масштабу. Щоправда, суми у кримінальних провадженнях є даними слідства/обвинувачення, не в усіх з них є остаточний вирок. Збитки, легалізацію, хабарі, необґрунтовані активи не слід механічно трактувати як одну категорію "вкрадених коштів". Утім, цифри говорять самі за себе:
| Справа | Сума | Що означає |
| Укрнафта | >13,8 млрд грн | заволодіння майном та коштами |
| Міноборони – пальне та ПДВ | >2,4 млрд грн | збитки державі |
| Новояворівська та Новороздільська ТЕЦ | >2,1 млрд грн | заволодіння природним газом |
| Землі Київщини, 1200+ га | >1,8 млрд грн | збитки/вартість земель |
| Гринкевич/одяг Міноборони | >934 млн грн | збитки Міноборони |
| "Золоті яйця"/харчування ЗСУ | >733 млн грн | сума у справі щодо закупівель харчування |
| ФДМУ | >700 млн грн | збитки; окремо легалізація майна 10+ млрд грн |
| Експосадовець Генпрокуратури | >641 млн грн | списання податкових зобовʼязань |
| АРМА/арештоване майно | майже 500 млн грн | махінації з арештованим майном |
| Митна схема | >475 млн грн | збитки через мінімізацію митних платежів |
| Чернівецька митниця | майже 290 млн грн | збитки державі |
| Система "ДЗВІН" | 246 млн грн | розкрадання коштів |
| Укргазбанк | >206 млн грн | незаконне виведення коштів банку |
| Конвертаційний центр/податкова | 147 млн грн | задокументовані збитки бюджету |
| Укрзалізниця/кабелі | >140 млн грн | збитки Укрзалізниці |
| Укрзалізниця/ трансформатори | майже 95 млн грн | збитки Укрзалізниці |
| Дрони для ЗСУ | 47 млн грн | кошти на закупівлі дронів та обладнання |
Тобто, коли міжнародні партнери кажуть про необхідність детінізації, яку тінь вони мають на увазі? Питання риторичне.
Та й чи дійсно посилки – інструмент дроблення комерційних товарів на дрібні партії, як каже премʼєр? Народна депутатка Ніна Южаніна раніше запитувала в митної служби деталізацію посилок за 2025 рік. За її даними, торік в Україну надійшло 75 мільйонів посилок вартістю до 150 євро. З них 83% коштували до 50 євро. Тобто, це були дрібні електронні побутові товари, батареї, ліхтарики та інші речі, необхідні українцям під час тривалих відключень світла.
"Скажіть мені, де тут дроблення комерції? Який поріг цих товарів, у яку саме категорію вони попадають?", – казала вона перед голосуванням в розмові з Бізнес Цензором.
Тобто з одного боку маємо фури імпортних делікатесів, які під виглядом гуманітарної допомоги безперешкодно опиняються в Україні, з іншого – ліхтарики та павербанки, щоби пережити чергову "найскладнішу зиму в історії". Оподатковувати беруться чомусь саме ліхтарики.
Утім, річ навіть не в податках. Як раніше повідомляв журналіст-розслідувач Євген Плінський, існує такий собі "Чат 18", члени якого – CEO та власники нехарчового ритейлу. Саме в цьому чаті відбувається обговорення концепції як медійного просування важливості запровадження ПДВ на посилки, так і стратегічних цілей. Одна з ключових ідей, за словами Плінського, – фактичне визнання членами "Чат 18", що особливого податкового ефекту для бюджету ніхто не очікує. Головною метою є створити умови складного та довгого шляху китайської посилки та її розмитнення для українців, щоб нівелювати перевагу ціни перед зручністю купівлі.
"За задумом "Чат 18" український споживач має самостійно дійти до того, що йому простіше купити цей самий товар в українському маркетплейсі трохи дорожче, ніж чекати його з Китаю", – пояснював Плінський.
Графіки, павербанки, карго на білбордах: з чим Рада йде на друге читання
30 вересня Росія розширила удари по енергетиці, під удар потрапили ТЕЦ, ТЕС, ГЕС і три лінії електропередач. У Києві за повідомленням ДТЕК за командою "Укренерго" застосували екстрені відключення світла, а ввечері в столиці й області запровадили графіки, зупинилися електротранспорт у двох районах і метро.
Тобто друге читання припадає на політично-непопулярний час: поки українці будуть замовляти на іноземних маркетплейсах LED-ліхтарик, депутати вирішуватимуть, скільки податку їм доведеться за них заплатити.
Карго-компанії, про які говорить 1 жовтня ТСК, посилюють цей політичний тиск: вони відкрито рекламуються, зокрема на білбордах, а комітет, за словами Гетманцева, займається цією темою публічно майже рік. Парадокс, але бізнес очікує що голосування за посилки лише посилить ситуацією з контрабандою. Адже в митниці побільшає роботи:
"На митниці утвориться колапс через збільшення навантаження у десятки а може і сотні разів, тому постраждає логістика. І не тільки у поштових операторів, це стосуватиметеся всіх перевізників, що у свою чергу вплине на ріст контрабанди", – казав CEO "Нової пошти" Володимир Поперешнюк в день голосування законопроєкту в першому читанні.
Тобто аргумент, що дешеві посилки – це в першу чергу інструмент для дроблення імпорту, працює на тлі свіжих новин ще слабше. Саме тому, вочевидь, Железняк, відкриваючи засідання ТСК, заявив, що потреба депутатів голосувати за посилки, в умовах існування карго-бізнесу, "в очах багатьох людей має досить несправедливий вигляд". Ми б сказали навіть цинічний.
