Чому українські міста окупували вейп-шопи, якщо 93% ринку електронних сигарет – у тіні
Книгарня, кав’ярня, крамниця, аптека, вейп-шоп… Знайдіть у цій послідовності зайву ланку. Дамо невеличку підказку.
Згідно з результатами дослідження Kantar, 93,3% продукції на українському ринку електронних сигарет не відповідає вимогам законодавства. Лише 4% можна віднести до цієї категорії.
Оцінки Growford Institute також вказують на те, що частка нелегального ринку рідин для вейпів у 2026 році зросла до 95,8%. Це означає, що близько 95% вейперів вживають нелегальні рідини, з яких не сплачений акциз до бюджету.
Тож, з огляду на цифри, постає резонне питання: як вейп-шопи зʼявились буквально на кожному кроці? Вони туляться між кавʼярнями та пунктами обміну валют на зупинках, мають власні корнери в ТРЦ, цілком вільготно почувають себе в кварталах елітної нерухомості.
Окрім того, вейп-шопи мають вивіски, рекламу, сайти, сторінки у соцмережах. Рідини для електронних сигарет і так звані "одноразки", які, за даними Kantar фактично на 100% нелегальні, продаються в супермаркетах.
Тобто виникає парадокс. Ринок із часткою нелегальної продукції, яка перевищує 90%, роками функціонує у відкритому доступі. Чому держава не спроможна встановити тут контроль?
Відповідь на це питання Бізнес Цензор шукав разом з експертами та правоохоронцями.
Бюджет втрачає понад 18 мільярдів гривень
В Україні зростає поширеність вживання електронних сигарет. За результатами опитувань Київського міжнародного інституту соціології, у жовтні 2024 року електронні сигарети використовували 4,3% дорослого населення, в лютому-березні 2025 року – 5,2%, в листопаді-грудні 2025 року – 6,6%. Тоді як традиційні сигарети наприкінці 2025 року курили 22,9% повнолітніх українців.
Такі тренди фіксуються в умовах, коли з 11 липня 2023 року в Україні діє заборона на виробництво й імпорт, а з 11 липня 2024 року – повна заборона на продаж рідин для електронних сигарет зі смаками, відмінними від тютюнового, яка ухвалювалася для зникнення ароматизованої продукції з ринку.
"Але, всупереч очікуванням ініціаторів заборон, їх фактичними наслідками стали масштабна тінізація ринку рідин для електронних сигарет із дедалі більшими втратами доходів бюджету та відсутність державного контролю за дотриманням стандартів якості відповідної продукції", – зазначила в коментарі Бізнес Цензору експертка з питань оподаткування Growford Institute Тетяна Кощук.
У 2025 році до державного бюджету надійшло 122,5 млрд грн акцизного податку із тютюнових виробів і рідин для електронних сигарет. Від рідин для вейпів – менше 0,5 млрд грн або менше 1% від загального обсягу цих надходжень. Це різко контрастує із показником поширеності вживання електронних сигарет.
За оцінками Growford Institute, у 2026 році втрати акцизного податку, ПДВ і роздрібного акцизу від нелегального ринку рідин для електронних сигарет становитимуть щонайменше 18,7 млрд грн (лише акцизного податку – 12,6 млрд грн). Це майже вдвічі більше, ніж очікуваний ефект від оподаткування міжнародних посилок.
Заборона рідин для вейпів зі смаками, відмінними від тютюнового, дала поштовх для появи наборів рідин для "самозамісів". Людина обирає складові для приготування суміші на свій смак.
Доступними є: база для рідини із вмістом нікотину (нікобустер – складає близько 10% від об’єму готової рідини, лише на нього може наноситися марка акцизного податку, але часто нікобустер реалізується без таких марок); широкий перелік смаків (ароматизаторів); гліцерин; тара для змішування тощо.
"У кращому разі, виробники наборів рідин для "самозамісів" сплачують близько 10% від передбаченого Податковим кодексом акцизного податку. Вони використовують законодавчу прогалину, стверджуючи, що формально забороненими є не окремі компоненти, а ароматизована рідина, яку споживач готує самостійно", – каже Тетяна Кощук.
Простий приклад. При продажу 30 мл рідини для електронних сигарет держава мала б отримати близько 450 грн акцизного податку, який сплачується за ставкою 300 євро/л. Але якщо реалізується набір рідини для "самозамісу", то до бюджету в кращому разі надходить лише акциз від нікобустера (із 3 мл – 10% від загального об’єму рідини), тобто 45 грн. Причому, за словами експертки з питань оподаткування Growford Institute, частими випадками є несплата акцизу взагалі.
"Продаж компонентів рідин для вейпів окремо дає змогу утримувати середню ціну на "самозаміси" ємністю 30 мл на рівні 350 грн, надаючи такій продукції невиправдані конкурентні переваги та збільшуючи її доступність. Для порівняння: вживання 30 мл рідини для вейпів рівнозначно споживанню 15 пачок традиційних сигарет (20 шт), що коштувало би курцю в середньому 2200 грн", – стверджує Тетяна Кощук.
Причому досвід боротьби із наборами рідин для "самозамісів" напрацьований у багатьох країнах ЄС. Зокрема, у Польщі чітко регламентовано, що компоненти, призначені для використання в електронних сигаретах, мають оподатковуватися акцизом, незалежно від місця їх продажу.
Ознаками такого призначення є розміщення інгредієнтів у спеціалізованих місцях продажу тютюнових та нікотиновмісних виробів, у зонах продажу згаданих виробів у супермаркетах, на заправках тощо, зазначення такого призначення на упаковці.
Що роблять правоохоронці
Водночас декотрі успіхи по боротьбі з нелегальним ринком електронних сигарет є. Так, Бюро економічної безпеки спільно з Національною поліцією викрило низку мереж вейп-шопів і нелегальних виробників. Досудові розслідування за результатами проведених операцій стосуються не лише питань продажу компонентів рідин для електронних сигарет, а й охоплють сферу умисного подрібнення бізнесу на мережу ФОП і ТОВ із метою "економії" на податках.
В Бюро економічної безпеки визнають, що нелегальний ринок електронних сигарет в Україні залишається значним. За результатами аналітичної роботи БЕБ, понад 90% проаналізованої продукції, що припадає на основних учасників цього сегмента ринку, має ознаки нелегального обігу.
"Водночас цей показник не означає, що 90% усього ринку електронних сигарет в Україні є нелегальним. Йдеться саме про результати аналізу діяльності субʼєктів господарювання та продукції, які були охоплені дослідженням БЕБ", – пояснили в Бюро на запит Бізнес Цензора.
Нелегальний сегмент ринку, кажуть в БЕБ, формується через декілька основних механізмів. Серед них – незаконне виробництво рідин та інших товарів для електронних сигарет, незаконне ввезення готової продукції, її зберігання та подальший збут без належного оподаткування, а також реалізація продукції через розгалужену мережу фізичних торговельних точок та онлайн-канали.
Окремою проблемою є реалізація продукції, яка зовні може бути схожою на легальну, проте не відповідає встановленим законодавством вимогам щодо складу, маркування, об’єму, вмісту нікотину чи оподаткування.
"Зокрема, за період січень-липень 2026 року Головним підрозділом детективів БЕБ України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено 35 кримінальних проваджень, що стосуються рідин для електронних сигарет. Повідомлено про підозру 35 особам пов’язаним з незаконним обігом рідин. 25 кримінальних проваджень щодо рідин, що використовуються в електронних сигаретах скеровано до суду", – повідомили в БЕБ у відповіді на запит Бізнес Цензора.
За результатами проведених обшуків у січні-липні 2026 року з незаконного обігу правоохоронці вилучили 29 725 електронних сигарет, 1 160 310 одиниць рідин для наповнення електронних сигарет, 1 045 літрів нерозфасованих компонентів для виготовлення рідин.
Вилучені матеріали є речовими доказами і їхня подальша доля чітко регламентується Кримінальним процесуальним кодексом України. Частину направляють на експертизу, решту зберігають у спеціальних кімнатах. Доля всієї вилученої партії вирішується виключно вироком або ухвалою суду після завершення розслідування чи розгляду справи. Є три сценарії розвитку подій:
- утилізація, якою займаються спеціалізовані компанії з відповідною ліцензією;
- повернення власнику, якщо під час суду або слідства буде доведено, що продукція легальна, обшук чи вилучення були безпідставними тощо;
- конфіскація в дохід держави, якщо товар легальний і має комерційну цінність.
У 2026 році Бюро економічної безпеки провело низку масштабних операцій та понад 180 обшуків у межах протидії нелегальному ринку електронних сигарет і рідин для вейпів. Причому понад 100 обшуків відбувались одночасно – у травні 2026 року детективи БЕБ разом із Нацполіцією провели масштабну облаву у 12 регіонах України.
Водночас реальних строків у справах наразі немає, як і якихось деталей. У Національній поліції Бізнес Цензору нагадали, що відповідно до 222 статті Кримінального процесуального кодексу відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора в обсязі, в якому вони визнають можливим.
Чи можна легалізувати ринок вейпів
У Бюро економічної безпеки також звертають увагу, що наявність відкритої точки реалізації незаконної продукції сама собою не свідчить, що діяльність відповідних осіб "є ізольованим фактом незаконної торгівлі".
"У багатьох випадках торгова точка є лише кінцевою ланкою більш складного ланцюга. За нею можуть знаходитися виробники або постачальники продукції, складські приміщення, транспортна інфраструктура, інші точки збуту, а також суб’єкти господарювання, які використовуються для проведення фінансових операцій. Саме тому припинення діяльності окремого магазину або вилучення партії продукції не завжди означає припинення функціонування всієї схеми", – пояснили Бізнес Цензору в БЕБ.
Загалом, за словами правоохоронців, для встановлення повного кола причетних осіб та обставин незаконної діяльності необхідно провести комплекс слідчих та процесуальних заходів, спрямованих на документування джерел походження продукції, каналів її постачання та збуту, обсягів незаконної діяльності, а також руху коштів. І окремим викликом тут є розвиток онлайнової торгівлі.
"Після припинення діяльності однієї фізичної точки продажу збут продукції може бути перенесений до інших торгових об’єктів або в онлайн-середовище, зокрема соціальні мережі та месенджери", – кажуть в Бюро економічної безпеки.
Тому БЕБ орієнтує роботу на комплексне припинення діяльності нелегальних мереж – зі встановленням організаторів, каналів постачання та збуту, місць виробництва та зберігання продукції, а також фінансових потоків. Іншими словами, не боротися з кожним окремим магазином, які з’являються, як гриби після дощу, а виявляти першоджерело та ліквідовувати його.
"Такий підхід дозволяє протидіяти не лише окремим фактам незаконної торгівлі, а й функціонуванню системних схем незаконного обігу підакцизної продукції", – зазначили в БЕБ у відповіді на запит Бізнес Цензора.
За словами експертки з питань оподаткування Growford Institute Тетяни Кощук, навіть відмова від заборони на продаж рідин для електронних сигарет зі смаками, відмінними від тютюнового, не забезпечила би автоматичної детінізації відповідного ринку.
За оцінками Growford Institute, у першому півріччі 2023 року – до набрання чинності такої заборони – частка нелегального ринку рідин для вейпів вже становила 76%.
"Тому без активізації протидії нелегальній торгівлі рідинами для електронних сигарет органами контролю та правоохоронної системи значне "відбілювання" їх ринку взагалі є неможливим", – стверджує Кощук.
Причому в Україні висунута ініціатива запровадити окремий акциз на нікобустер, але за такою самою ставкою, як для готової рідини для електронних сигарет. Тобто, це по суті є лише фіксацією сьогоднішньої ситуації, коли акцизний податок сплачується у кращому разі з 10% від загального об’єму рідини.
"Чи можна назвати це детінізацією? Ні", – переконана Тетяна Кощук.
Окрім того, якщо країни ЄС ведуть боротьбу з реалізацією компонентів рідин для електронних сигарет окремо, щоб не втрачати податкові надходження, то чому Україна має діяти інакше? Україна вже в 2026 році через нелегальний ринок вейпів недоотримаємо щонайменше 18,7 млрд грн податків.
"І чим більше вейпи замінюватимуть традиційні сигарети, тим більше спустошуватиметься бюджет нашої держави. Іншого шляху, як активізувати боротьбу з нелегальним ринком рідин для електронних сигарет, в України немає", – резюмувала експертка.
