Велика угода зі США і п’ять судових справ: як розгортається скандал навколо українського літію

Автор: Ігор Рець

20-22 жовтня Київський окружний адміністративний суд проведе чотири засідання у справах про конкурс на перший пілотний проєкт мінеральної угоди України та США – літієву ділянку "Добра". До 22 жовтня суд зобов’язав Мінекономіки та Міжвідомчу комісію з угод про розподіл продукції передати 21 категорію документів, серед яких заявка переможця, яку міністерство вважає конфіденційною.

У розслідуванні Бізнес Цензора розповідаємо, чому велика мінеральна угода зі США ризикує перетворитися на великий скандал, що в цьому конкурсі закрито від суспільства та чому відповідати за рішення попереднього уряду доведеться новому.

Перші мінеральні гроші фонду – чому серед пріоритетів немає літію?

2 жовтня Американсько-український фонд відбудови (URIF) схвалив першу інвестицію в критичні мінерали: за даними Reuters, близько $30 млн підуть у платформу для ранніх гірничих проєктів. У релізі Мінекономіки першочерговими названо "визначені родовища рідкісноземельних елементів, берилію та цирконію". Про літій і "Добру" в документі не йдеться.

Водночас ще у 2025 році "Добру" називали першим проєктом мінеральної співпраці зі США: так зокрема казав тодішній голова Офісу президента Андрій Єрмак. Рух щодо літію дійсно відбувався активно: у січні 2026 року прем'єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що вперше в Україні обрано переможця конкурсу на розробку літієвого родовища за механізмом угод про розподіл продукції. Ним став Dobra Lithium Holdings JV, LLC, акціонерами якої є TechMet і The Rock Holdings.

Втім, хоча гроші фонду пішли на інші родовища, про "Добру" все ж не забули. Ділянка обросла п’ятьма судовими справами, найближчі слухання по яких відбудуться вже в жовтні. Тож від суддів і позиції Кабміну та Мінекономіки залежить, чи побачить суд документи конкурсу: заявки учасників досі не оприлюднені.

"Хотіли швидше, сталося як завжди", або великі друзі великої угоди

Мінеральну угоду Україна та США підписали у квітні 2025 року з ініціативи президента США Дональда Трампа. Коли відбувся конкурс, ЗМІ наголосили на одному з інвесторів переможця першого проєкту – мільярдері Рональді Лаудері, давньому друзі Дональда Трампа.

Про участь Лаудера заявляли Єрмак і тодішній міністр економіки Олексій Соболев; The New York Times писала з посиланням на власні джерела, що до консорціуму входять Лаудер, друг Трампа, і TechMet, яка частково належить американській агенції DFC.

Заступник міністра економіки та довкілля Єгор Перелигін у колонці в "Інтерфакс-Україна" назвав Лаудера єдиним бенефіціаром The Rock Holdings; сам Лаудер публічно участі, як писав раніше Бізнес Цензор, не підтверджував. Чи розраховував Київ, що друг американського президента в консорціумі допоможе в питаннях підтримки з боку США, публічно ніхто не заявляв. Це одне з питань, на які ми шукаємо відповіді.

Втім далі почалося цікаве. Наведемо тезово хронологію:

• Липень 2025: в інтерв'ю Financial Times член ради директорів European Lithium і Critical Metals Михайло Жернов заявив про права компанії на ділянку: "Це наша ліцензія, це наші права".
• Серпень 2025: уряд постановою № 1059 оголосив конкурс на розробку літієвої ділянки "Добра" за угодою про розподіл продукції: спецдозвіл на 50 років, мінімальні інвестиції – $12 млн на геологорозвідку й $167 млн на видобуток та збагачення. Після оголошення конкурсу, за словами "Європейського Літію", компанія написала листи на ім'я президента та прем'єр-міністра: вона вважає, що має право на спецдозвіл на "Добру", яке підтвердили українські суди, і просила врегулювати це питання до конкурсу; відповіді, за словами компанії, не отримала.
• Грудень 2025: заявки подали Dobra Lithium Holdings JV, LLC (акціонери – TechMet і The Rock Holdings) та ТОВ "Європейський Літій Україна" (належить австралійській European Lithium Limited); Dobra заявила $179 млн, що збігається з мінімальним порогом, а "Європейський літій" – понад $1,5 млрд (що насправді містять заявки, розповімо в другій частині розслідування);
• Січень 2026: комісія обрала переможця, а Уряд розпорядженням № 14-р визнав ним Dobra.

Чи вплинула ситуація навколо "Добри" на стосунки президентів України та США – оцінити неможливо. Втім об’єктивано назвати їх теплими на сьогодні складно. Пік напруження стався 10 жовтня, коли Трамп публічно заявив, що Україні час обрати нового президента, після того як Володимир Зеленський розкритикував угоду США з Росією про постачання дизелю. За оцінкою Axios, зараз маємо найсерйознішу кризу між двома лідерами від лютого 2025 року.

Особливо цікаво, якщо прослідкувати на якому тлі відбувається напруження: буквально через 10 днів відбудеться суд навколо конкурсу, до консорціуму-переможця якого, за даними NYT, входить друг Трампа Рональд Лаудер.

Порушення на кожному етапі? Чому конкурс на копалини перейшов у судові кабінети

Починаючи з березня ТОВ "Європейський Літій Україна" подало до суду сім позовів; п'ять справ тривають. Компанія оскаржує результат конкурсу, його умови, оцінку заявок і склад комісії. Директор "Європейського Літію Україна" Ігор Лук'янов називає в ЗМІ процес "максимально закритим та непрозорим" і стверджує, що пропозиція його компанії була об'єктивно кращою.

Що саме закрито? Заявка переможця: Мінекономіки вважає її конфіденційною, а сам переможець у суді проти її передачі.

Як комісія рахувала бали – теж досі невідомо. У суді Мінекономіки заявило, що умовами конкурсу "не передбачено підготовки оціночних листів/таблиць членами Міжвідомчої комісії".

Цікаво що деталі приховали навіть від людей які проживають поруч з місцем видобутку. Голова Добровеличківської громади Володимир Осієвський розповів у червні, що представників громади до засідання комісії не допустили; за його словами, "інформація засекречена".

Новому уряду доведеться відповідати за старі рішення: як так сталося

Конкурс провів і переможця визначив попередній уряд. Відповідати за це в суді доведеться чинному: з 16 липня уряд очолює Сергій Корецький, Мінекономіки та довкілля – Олександр Кравченко.

1 жовтня суд зобов'язав Мінекономіки та Міжвідомчу комісію до 13:00 22 жовтня передати 21 категорію документів: оцінкові листи членів комісії, документи про експерта, матеріали про самовідводи й конфлікти інтересів, погодження проєкту розпорядження, доручення прем'єр-міністра Юлії Свириденко від 9 січня 2026 року № 944/1/1-26, заяву переможця. Кабмін і Мінекономіки заперечували проти цього.

Суд поклав персональну відповідальність за виконання ухвали на керівників комісії та міністерства або осіб, які їх заміщають, і попередив про штраф.

Розпорядження № 14-р, яким переможцем визнано Dobra, оскаржують у суді. Тож угоду на його підставі, якщо її підпишуть, підписуватимуть уже чинні посадовці.

Як діятимуть "оновлені" посадовці – дізнаємось вже 22 жовтня. Далі варто розібратись, які взагалі перспективи справи та на чому вони грунтуються

Старі друзі в новій компанії: Чи був у комісії інтерес на користь однієї компанії?

Припущення, що під час конкурсу діяв інтерес на користь однієї з компаній, з’явилося майже одразу. Підстави для цього питання – збіги в біографіях людей з обох боків конкурсу.

Так, до складу Міжвідомчої комісії входить Заступник міністра економіки та довкілля Єгор Перелигін, який на момент публікації матеріалу повідомив про своє звільнення з посади за власним бажанням. У 2018-2019 роках він очолював ТОВ "Петро-Консалтінг" – так до 2022 року називалася компанія-позивач Європейський літій.

Водночас інтереси переможця перед владою представляє Володимир Ігнащенко, представник TechMet в Україні і перший заступник голови Мінекології часів Януковича.

Восени 2021 року тодішній власник "Петро-Консалтінгу" Михайло Жернов стверджував, що цією компанією володів саме Ігнащенко; його син Тарас, за даними YouControl, працював там у той самий час, що й Перелигін.

Отже, і член комісії, і представник переможця мають спільну точку в біографії – "Петро-Консалтінг", нинішнього позивача.

Що ми вирішили з'ясувати

Бізнес Цензор надіслав запити до Мінекономіки, Міжвідомчої комісії та Кабінету Міністрів. Ми зокрема запитали про Перелигіна та його звільнення, про яке тоді ще не було відомо публічно, чи пов'язано це з конфліктом інтересів щодо конкурсу, а також:

• чи оцінювала комісія фінансове забезпечення програм учасників;
• чи надходили повідомлення про конфлікт інтересів членів комісії;
• з ким із представників компаній-учасників, зокрема з Ігнащенком, зустрічалося міністерство.

Також просили протоколи комісії, результати голосування та бали обох учасників.

Частину відповідей ми вже отримали. У розпорядженні редакції опинилися документи, які надало Мінекономіки: протокол засідання Міжвідомчої комісії від 8 січня 2026 року з результатами голосування, висновки експертів із порівняльним аналізом обох заявок і дві відповіді міністерства Добровеличківській селищній раді на її звернення.

Позицію Мінекономіки щодо конфлікту інтересів ми отримаємо пізніше: міністерство повідомило, що для опрацювання цього запитання йому потрібно 20 днів. Відповідь ми опублікуємо.

Ці документи, зокрема розбір заявок обох учасників, ми розглянемо в другій частині розслідування. Вона вийде після судових засідань і відповіді міністерства.

Наступну частину ми присвятимо детальному розбору: що саме містять заявки, як експерти оцінювали пропозиції обох компаній, хто голосував за визначення переможця і що ці документи кажуть про людей і компанії по обидва боки конкурсу.

Бюджет без грошей, родовище в судах: що буде далі?

Проєкт бюджету на 2027 рік передбачає дефіцит близько 1,67 трлн грн, або 15% ВВП. Міністр фінансів Сергій Марченко оцінив непокриту потребу у зовнішньому фінансуванні в $32,6 млрд. Україні потрібні гроші на відбудову, а родовище, яке в уряді називали першим проєктом мінеральної угоди, застрягло в судах.

За словами Перелигіна, за умовами конкурсу інвестор має протягом 2,5 року провести геологічне вивчення, а потім ще приблизно 4-5 років будувати шахту. Отже, видобуток почнеться орієнтовно через 6,5-7,5 року після підписання угоди.

У червні Бізнес Цензор цитував тодішнього міністра економіки Олексія Соболева: пілотний конкурс "має сприяти формуванню стандартів прозорості для майбутніх проєктів".

Водночас в судах Мінекономіки цікаво демонструє практичне втілення такої тези. В ухвалі від 1 жовтня позицію Мінекономіки зокрема викладено так:

"наявність або відсутність витребуваних документів не стосується предмета спору та не свідчить про незаконність оскаржуваного розпорядження".

Чи вважає оновлене Міністерство, що ненадання суду документів сприяє формуванню стандартів прозорості – дізнаємось вже скоро, і це буде цікавий маркер процесів, які насправді відбуваються в уряді.

Часу небагато: 22 жовтня о 13:00 спливає строк, до якого Мінекономіки та Міжвідомча комісія мають передати документи або повідомити, чому не можуть цього зробити.

Потенційно суд може продовжити строк, застосувати штраф, визнати обставину, для з'ясування якої витребовували документи, або призначити справу до розгляду по суті.

Це розслідування триватиме. Бізнес Цензор стежитиме за засіданнями, публікуватиме відповіді на запити й з'ясовуватиме: в чиїх інтересах проводили конкурс, хто давав розпорядження, хто кінцевий бенефіціар переможця, та кому врешті дістанеться право видобувати український літій.