Непробитий чек у блекаут може обернутись штрафом: як довести податковій, що світла не було

Автор: Ігор Рець

В Україні сезон зимових відключень цього року почався в першій половині осені: уже 1 жовтня Укренерго запроваджувало погодинні відключення для всіх споживачів і графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу. Відключення ускладнюють бізнесу не лише щоденну роботу, а й виконання податкових обов’язків: можна не встигнути закрити касу, зареєструвати податкову накладну чи подати звіт, а за пропущені строки передбачені штрафи.

У цьому матеріалі Бізнес Цензор розповідає, чи буде штраф, якщо через відключення не вдалося закрити касу, скільки коштує непробитий чек, як довести податковій, що світла справді не було, і чому навіть сертифікат Торгово-промислової палати не гарантує скасування штрафу та яка позиція ДПС щодо автоматичних урахувань блекаутів.

Не встигли закрити касу: чи буде штраф?

Підсумковий фіскальний чек за зміну (Z-звіт) потрібно створювати щодня, якщо були розрахунки, і на звичайному "залізному" РРО, і на програмному. Коли світло вимикають надвечір, є ризик, що вчасно закрити зміну не вдасться.

Z-звіт, який не вдалося зняти через підтверджене аварійне відключення світла, не привід для штрафу, розповідає в коментарі Бізнес Цензору старший юрист LCF Law Group Ігор Бєліцький. Створити його можна не пізніше наступного робочого дня, до початку розрахунків.

Головне – мати чим підтвердити відключення. У ДПС раніше пояснювали, що доказом може бути, зокрема, інформація на сайтах енергопостачальних компаній про відключення в цій місцевості. Якщо підтвердити не вдасться, відповідальність за ст. 155-1 Кодексу про адміністративні правопорушення нестимуть посадові особи й ті, хто проводив розрахунки (відповідно до КУпАП, штраф для касира становить від 34 до 85 грн, для посадових осіб – від 85 до 170 грн, а за повторне порушення протягом року – від 85 до 170 грн і від 170 до 340 грн відповідно).

Скільки коштує непробитий чек у блекаут

Найдорожчими для бізнесу є штрафи за порушення на касі, зазначає Бєліцький. За статею 17 Закону про застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) штраф за перше порушення становить 100% вартості проданих товарів чи послуг, за кожне наступне – 150%. Важливо, що кожен непробитий чек вважається окремим порушенням, а пільгові ставки закінчилися 1 серпня 2025 року.

Уникнути цього допомагає резервний спосіб розрахунків, пояснює Бєліцький.

Програмний РРО (ПРРО) працює інакше: без зв'язку з фіскальним сервером він переходить в офлайн-режим і передає дані після відновлення зв'язку. На час воєнного стану ДПС допускає перевищення ліміту 168 годин офлайн на місяць, каже Бєліцький.

Штраф прийшов, а світла не було: чим це довести?

Одного документа, який знімає всі питання, немає: ДПС і суди оцінюють пакет доказів, каже Бєліцький. До нього, за словами юриста, входять:

• офіційні повідомлення оператора системи розподілу чи Укренерго про графіки й аварійні відключення (скриншоти з датою, часом і адресою підприємства);
• офіційна відповідь обленерго на запит про публічну інформацію (відповідають протягом 5 робочих днів) – найсильніший доказ;
• лист чи довідка інтернет-провайдера або банку про відсутність зв'язку;
• акт комісії підприємства: коли не було світла чи зв'язку і яку саме дію не вдалося виконати;
• журнал роботи генератора, фото й відео, номер звернення на гарячу лінію.

Вирішальне значення має причинно-наслідковий зв'язок, наголошує юрист: у граничний день у ці години світла не було, і через це платник не зміг зареєструвати податкову накладну чи подати звіт. Загальної відсилки на відключення в місті для цього недостатньо.

Як і коли подати заяву про неможливість виконати податкові обов'язки

Щоб відключення визнали причиною порушення, потрібна заява до ДПС, і подати її треба вчасно, пояснює Бєліцький. Її можна подати через Електронний кабінет, особисто чи поштою – до податкової або в будь-який сервісний центр. Порядок підтвердження неможливості виконати обов'язки затверджено наказом Мінфіну від 29 липня 2022 року № 225 (далі – Порядок № 225).

Приклад юриста: умовно, якщо можливість повернулася в жовтні 2026 року, крайня дата – 30 грудня 2026 року.

Водночас у лютому в Мінфіні уточнювали, що доводити, що в платника була можливість виконати обов'язок, має ДПС. Для цього податкова може запитувати підтвердження відключень в інших органів.

У заяві потрібно:

• обґрунтувати неможливість із посиланням на докази;
• перелічити обов'язки, які не вдалося виконати;
• додати документи.

ДПС розглядає її 20 календарних днів; якщо документів бракує, надсилає попереднє рішення, і є 10 днів, щоб їх донести. Позитивне рішення звільняє від відповідальності, але не від самого обов'язку: звіт треба подати, а накладну зареєструвати.

Без заяви ДПС і суди виходять із того, що можливість виконати обов'язок була, додає Бєліцький.

Що буде, якщо заяву не подали: судова практика

Якщо заяви не було, шанси скасувати штраф різко падають, каже Бєліцький. Посилатися на форс-мажор можна й після штрафу: у запереченнях на акт перевірки, в адміністративній скарзі й у суді.

Юрист наводить дві справи Верховного Суду, які закінчилися не на користь платників (суми й деталі – за текстом постанов):

• У справі № 160/12290/23 підприємство з Дніпропетровщини оскаржувало штраф 220 572,76 грн за несвоєчасну реєстрацію накладних і серед причин називало відключення електроенергії.

Заяви за Порядком № 225 і сертифіката Торгово-промислової палати (ТПП) у матеріалах справи не було, тому суд виходив із того, що платник міг виконати обов'язок вчасно, і залишив штраф майже без змін.

• У справі № 200/4768/23 газопостачальне підприємство мало сертифікат регіональної ТПП, який засвідчував форс-мажор через воєнні дії, але штраф у 20 852 493,24 грн залишився.

Суд визнав, що сертифікат не може бути єдиною й безумовною підставою для звільнення від відповідальності, а зв'язку між форс-мажором і пропуском строків платник не довів: підприємство працювало весь цей час.

"Усталеної практики, де сам факт відключень визнано достатнім для скасування податкового штрафу, я не бачу", – каже Бєліцький.

Сертифікат ТПП теоретично можна отримати й пізніше: у господарських спорах Верховний Суд у 2026 році це допускав за умови своєчасного повідомлення про форс-мажор. Але в податковому спорі суд спитає, чому платник не звернувся одразу, зазначає юрист.

Коли податкова відмовить у заяві про неможливість виконати обов'язок

Закон не зобов'язує мати генератор чи станцію зарядки, пояснює Бєліцький. Але, за його словами, податкова й суди дивляться, чи міг платник виконати обов'язок попри відключення, тому відмовити можуть, якщо:

• відключення були за опублікованим графіком, тобто передбачувані;
• світла не було лише в останній день строку;
• між відключеннями було "вікно", коли обов'язок можна було виконати;
• був генератор, інший офіс чи дистанційний доступ у бухгалтера, а платник ними не скористався.

Для податкових накладних і розрахунків коригування у воєнний час діють подовжені строки реєстрації (п. 89 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу), тому, за словами юриста, аргумент "не встигли" потребує серйозних доказів. Він радить виконувати обов'язки завчасно, у вікна між відключеннями.

У відповіді на запит Бізнес Цензора ДПС назвала дві підстави для відмови в підтвердженні неможливості виконати обов'язки:

• Ненадання платниками підтверджувальних документів щодо неможливості виконання податкових обов'язків;
• Продовження виконання платником податкових обов'язків, зокрема подання звітності та декларування показників, що свідчать про здійснення господарської діяльності, реєстрація податкових/акцизних накладних, здійснення імпортних/експортних операцій.

Відповідно до отриманої Бізнес Цензором статистики ДПС, з січня 2025 до вересня 2026 року платники подали 7 949 заяв про неможливість виконати податкові обов'язки, позитивні рішення податкова ухвалила для 7 627 платників (тобто у понад 95%). Скільки з цих заяв пов'язано з відключеннями світла, невідомо: ДПС не веде облік заяв за підставами.

Які ще штрафи загрожують бізнесу

За несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у мирний час штраф становить 10-50% суми ПДВ (ст. 120-1 Податкового кодексу), у воєнний – від 2% до 25% залежно від тривалості прострочення (п. 90 підрозд. 2 розд. XX), каже Бєліцький.

Для пільгових і нульових операцій штраф становить 2% обсягу постачання, але не більше 1020 грн. За несвоєчасну звітність (ст. 120 Податкового кодексу) штраф фіксований: 340 грн, а при повторному порушенні – 1020 грн.

Самі по собі це найменші суми, але до них додається ризик несвоєчасної сплати податку: штраф і пеня.

Що робити бізнесу вже сьогодні

Щоб уникнути штрафів і бути готовими заздалегідь, юрист радить:

• щодня фіксувати відключення: скриншоти, акти, запити до обленерго;
• після першого ж пропуску подавати заяву за Порядком № 225;
• планові відключення враховувати заздалегідь: реєструвати накладні й подавати звіти у "вікна";
• для великих сум ПДВ чи систематичних збоїв додатково оформити індивідуальний сертифікат ТПП.

Нагадаємо, наприкінці січня голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев просив Мінфін і ДПС вважати достатнім доказом офіційне повідомлення про відключення на каналах енергокомпаній.

Утім Мінфін 4 лютого нагадав про чинну процедуру: окрема заява з документами й рішення ДПС щодо кожного платника. Спрощення поки не запровадили, зазначає Бєліцький. Діє чинний Порядок № 225.

"Мій висновок: не чекайте на штраф", – каже юрист.

У відповіді на запит Бізнес Цензора в ДПС повідомили, що автоматичне звільнення від відповідальності на підставі графіків відключень електроенергії чинні акти не передбачають, а "в ДПС можливість такого звільнення на сьогодні не розглядається".