Закритий показник і укриття за 9 мільйонів: чому вимога уряду до бізнесу забуксувала

Автор: Ігор Рець

29 жовтня прем’єр-міністр Сергій Корецький оголосив, що уряд дає бізнесу більше часу на облаштування укриттів для роботи під час жовтого рівня повітряної тривоги. Перехідний період мав завершитися 4 грудня, втім, його вирішили продовжити до 4 березня. Відтермінування прем’єр пояснив тим, що "значна частина підприємств навіть не почала виконувати базові вимоги щодо безпеки людей".

Бізнес Цензор розбирався, чому головну вимогу до безпечного простору не оприлюднюють, скільки коштує укриття, хто встиг підготуватися та хто відповідатиме, якщо під час тривоги постраждають люди.

Що уряд вимагає від бізнесу з вересня

З вересня повітряні тривоги в Україні мають два рівні. За червоного бізнес має зупиняти роботу. Жовтий рівень оголошують через загрозу дронів, і тоді працювати можна, але лише якщо підприємство має захисну споруду, споруду подвійного призначення або облаштований безпечний простір. Такий порядок запровадила постанова Кабміну № 1092 від 4 вересня, згодом її доповнила постанова № 1128 від 15 вересня.

Безпечний простір облаштовує сам бізнес. Його захисні властивості мають підтверджуватися розрахунками, а на вході потрібно повісити інформаційну табличку розміром 100 на 60 см, яка повідомляє відвідувачам, чи є на об'єкті укриття.

Для торгівлі ставки високі: за даними УРТЦ, у вересні тривоги припали на 30,8% робочого часу торгових центрів.

МВС, складовою частиною системи якого зокрема є ДСНС, на основі методик Міноборони підготувало пропозиції щодо критеріїв укриттів: зокрема "на відстані 5 метрів від вибуху захищає тільки монолітний залізобетон, а цегляні стіни навіть завтовшки 510 мм і газобетон руйнуються". Тож безпечний простір має бути у внутрішньому приміщенні, щонайменше за двома масивними стінами без вікон.

Бізнесу без укриття тоді дали перехідний період до 4 грудня: доти за жовтого рівня можна працювати за згодою трудового колективу. 29 жовтня уряд цей період продовжив: до 4 березня 2027 року військові адміністрації мають зібрати дані про виконання вимог.

Головний показник не оприлюднюють

Щоб облаштувати безпечний простір, власник бізнесу має знати, який тиск вибуху повинні витримати стіни. Цей показник у кілопаскалях визначили Міноборони та Генштаб. Бізнес Цензор запитав у Міноборони, яким він є. Утім значення нам не розкрили.

У відповіді, яку на доручення міністерства підготував Центральний НДІ озброєння та військової техніки ЗСУ, пояснили, що це службова інформація. Згідно з відповіддю, "обмеження доступу встановлені вимогами наказу Міністерства оборони України від 17.10.2023".

Показник, за даними Міноборони, передали МВС, Мінвідновлення та ДСНС, і доводити його до бізнесу мають саме вони.

Тобто отримати показник бізнес має через посередників: місцеву військову адміністрацію, територіальний підрозділ ДСНС або залучену проєктну чи експертну організацію.

Частина бізнесу шукала показник у Міноборони напряму. Згідно з відповіддю, з 15 вересня до 26 жовтня інститут так само відповів на 15 запитів від бізнесу та асоціацій. Відповідь, за даними інституту, була аналогічною.

Депутатка та членкиня Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна у розмові з Бізнес Цензором звернула увагу на перекіс у самих постановах: розмір таблички на вході там прописаний, а що бізнесу робити далі – ні.

"Розмір таблички вказали в постанові, якою вона має бути, щоб її бачили люди. Але ж інше не сказали. Не сказали, як можна звертатися, подавати документи", – каже депутатка.

За логікою постанови, кожен підприємець, який хоче працювати за жовтого рівня, мав би звертатися до відомств по розрахунки й показники, пояснює Южаніна. Скільки таких звернень може бути, на її думку, видно з кількості торгових точок у регіонах.

"Яка кількість об'єктів, які мають звернутися? Ну, по-перше, вони мають звернутися щодо чого? Чи їх саме приміщення відповідає? Ні, точно мабуть не відповідає. А в них іншого приміщення немає. То як забезпечити укриття або оцей безпечний простір?", – питає вона.

Про неврегульовані питання говорить і бізнес. Спілка українських підприємців у зверненні до Мінекономіки 28 жовтня просить визначити чіткі технічні критерії облаштування безпечних просторів та усунути суперечності в нормативних вимогах.

Тезу прем'єра про те, що бізнес масово не почав виконувати вимоги, перевірити нічим: скільки бізнесів уже облаштували безпечний простір, не знають навіть у Києві. Так, зокрема, Департамент муніципальної безпеки КМДА, який веде облік укриттів міста, відповів редакції, що безпечні простори до фонду захисних споруд не належать, тож статистики щодо них немає.

Кінотеатри готуються, а половина кафе може зачинитися

Великі мережі в ТРЦ до вимоги готуються. У Multiplex розповіли Бізнес Цензору, що укриття або безпечні простори вже мають 12 кінотеатрів мережі, решта готується. Там, де вимог виконати не вдасться, сеансів за жовтого рівня не буде. Облаштування фінансують власники торгових центрів, а мережа бере участь у витратах опосередковано – через орендні й експлуатаційні платежі.

Повноцінних укриттів у самих ТРЦ небагато. Станом на 23 жовтня у фонді захисних споруд Києва в торгово-розважальних центрах обліковано 9 укриттів.

Ресторанному ринку прогнозують гірший сценарій. За оцінкою ресторанної консультантки, директорки аналітичного центру "Ресторани України" і співзасновниці Національної ресторанної асоціації Ольги Насонової, через нові вимоги ризикують не працювати не менше ніж половина ресторанів і кафе України. Зазначимо, що свою оцінку вона дала Бізнес Цензору ще до заяви прем'єра про перенесення термінів щодо облаштування укриттів.

У підвалах, каже Насонова, працюють близько 15% закладів, і вони зможуть залишатись відчиненими за жовтого рівня. Більшість же розташовані на перших поверхах із панорамними вікнами. Чи зможуть вони виконати постанову, залежить від того, чи є поруч офіційне укриття, як-от метро чи підвал. Навіть у центрі Києва, наприклад на початку Андріївського узвозу, такого не знайти. Придорожні кафе та кафе при АЗС укриттів не мають і за жовтого рівня мають зачинятися по всій країні.

Невелика кімната всередині закладу вмістить персонал, але не 50 чи 100 відвідувачів, пояснює експертка. Частина ресторанів уже вирішує закрити або заморозити проєкт до весни.

"Перехідний період? Це трохи схоже на знущання над бізнесом. Що повинен заклад робити за ці три місяці? Викопати укриття не зможе", – наголошує Насонова.

У великого бізнесу варіантів більше, зазначає Южаніна: торговий центр може поставити кілька шелтерів на власній парковці або обладнати підземний паркінг. Малому бізнесу, за її словами, шелтери недоступні: вони надто дорогі.

Утім, є й інший нюанс: де їх ставити? Багато бізнесів, ті ж магазини чи кавʼярні, розташовані на перших поверхах житлових будинків. Хто та як визначатиме місця для встановлення мобільних укриттів? Як оформлювати такі будівництва? На жаль, відповідей наразі немає.

Також незрозуміло, що змінює наявність укриття – тобто який алгоритм дій під час жовтої тривоги. Працівники та відвідувачі мають ховатись? Якщо так, то бізнес усе одно простоюватиме і сенс жовтої тривоги втрачається. А якщо йдеться про серйозніші за торгівлю речі, наприклад, стоматологія чи медицина загалом. Людині просвердлили зуб, оголошують тривогу – що робити лікарю та пацієнту? Як бути з глобальнішими операціями, коли пацієнт під загальним наркозом?

Без пояснень лишається і можливість користування такими укриттями. Чи зобовʼязані власники пускати в них усіх охочих, чи вони виключно для персоналу та відвідувачів у час роботи закладу? Що робити тим, хто не вмістився в укриття? І хто відповідатиме в разі трагедії?

Безпека людей беззаперечно має бути на першому місці. Проте недостатньо сказати бізнесу облаштовувати укриття без чітких і зрозумілих інструкцій. Адже укриття потрібне не для галочки.

Від 2,7 до 9 мільйонів: скільки коштує мобільне укриття

Якщо поруч немає укриття, а приміщення не підходить під безпечний простір, лишається мобільне укриття біля будівлі. Корецький у заяві 29 жовтня запевнив: "Можливостей для закупівлі мобільних конструкцій достатньо". Бізнес Цензор запитав у виробників мобільних укриттів, скільки вони коштують, як швидко їх можна отримати і хто їх купує.

У промислово-будівельній групі "Ковальська" розповіли Бізнес Цензору, що найчастіше замовляють укриття на 20 і 50 осіб. Вони коштують від 2,7 млн до 4,7 млн гривень без доставки та монтажу, укриття на 100 осіб – 9 млн гривень. Виготовлення займає в середньому п'ять днів, монтаж – від трьох до п'яти днів.

У компанії BUNKEROK, яка також виробляє мобільні укриття, розповіли: черга на виробництво становить 2-3 місяці і рахується від дати передоплати. Ще до заяви прем'єра в компанії відповіли редакції.

"Якщо говорити відверто – ні, підприємство, яке лише зараз почне цим займатися, до 4 грудня не встигне. Виробничі лінії перевантажені".

Основних замовників обидва виробники називають схожих. У "Ковальській" близько 70% замовлень припадає на виробничі підприємства, ще 30% – переважно на логістичні компанії.

У BUNKEROK після 4 вересня побільшало звернень від АЗС, державних підприємств і виробництв.

Магазинів і закладів харчування серед них жоден із виробників не назвав.

Малий бізнес працює на власний ризик

У маленькому магазині формату "Біля дому" на столичних Теремках власник бадьоро пробиває товар, не зважаючи на гучну сирену, яка лунає з вулиці. На питання щодо роботи після 4 грудня знизує плечима: "якось буде". Схожу відповідь дає і продавчиня в сусідньому магазині.

Маленькі магазинчики у 2022 році виживали і працювали під час набагато сильніших випробувань. "У нас міцні стіни", – заспокоює продавець. "Не переживайте, я не боюся", – ми обмінюємося жартами і я розумію, що продовжувати розпитувати далі сенсу немає. Ця розмова лише засмутить співрозмовника, бо як насправді буде він вочевидь не знає. Облаштувати окреме укриття для магазинчика нереально, отже залишається сподіватись що штрафів вдасться уникнути.

Найгостріше, за словами Южаніної, відреагував зараз Львів, де дрібний бізнес переважає над великим і середнім. Колеги-депутати зі Львова розповідали їй про паніку серед підприємців, які прочитали постанови, і привезли дані про частоту жовтих тривог. Якщо такі заклади зачинятимуться на кожну тривогу, зупиниться торгівля й обслуговування туристів, зменшаться надходження до міського бюджету, а люди втратять доходи й зарплати, пояснює депутатка.

"Треба було би цінувати тих, хто працює, і дати їм можливість працювати в Україні. Але через прочитання цих постанов я не бачу, що влада робить все настільки акуратно і коректно, щоб досягти саме цієї мети", – пояснює вона.

Вихід Южаніна бачить у поєднанні можливостей громад і бізнесу. Міста могли б розрахувати потребу в укриттях для вулиць, де працює багато дрібних магазинів і кафе, встановити спільні укриття на кілька закладів і вкласти в них навіть більшу частку, ніж самі підприємці. Ініціювати такі рішення, на її думку, можуть місцеві ради зверненнями до уряду. Обов'язкова умова, наголошує депутатка, – збереження життя людей.

"Але пішли по шляху: ми вам сказали, не зробите – закриємо, а далі подумаємо", – констатує депутатка.

Є й інший нюанс – уряд відтермінував усі капітальні видатки через брак коштів. Тобто якщо б міста й вирішили облаштовувати укриття, відповідні платежі можуть просто зависнути в казначействі "до кращих часів".

Посилення відповідальності чи її перекладання?

Саму вимогу захистити працівників і відвідувачів адвокат, партнер АО "Globa & Globa" Ігор Чудовський вважає обґрунтованою.

"Жовта тривога – це не зелений сигнал світлофора. Дрон від зміни кольору в застосунку безпечнішим не стає", – пояснює він.

Питання, за його словами, в тому, як держава організовує виконання цієї вимоги. Окремого штрафу за роботу без укриття постанови не встановлюють, пояснює Чудовський. Контролер має назвати конкретну статтю закону й довести склад правопорушення. Можливі приписи, відповідальність за статтею 188-16 КУпАП за невиконання законних вимог посадових осіб у сфері цивільного захисту, а за загрози життю – судове зупинення роботи об'єкта.

"Після завершення перехідного періоду одного протоколу зборів трудового колективу для продовження роботи без передбаченого постановою захисту буде недостатньо. Підписи працівників бетонне перекриття не замінюють", – каже Чудовський.

Якщо ж постраждають люди, за його словами, можуть виникнути вимоги про відшкодування та кримінальна відповідальність, зокрема за порушення законодавства про охорону праці. Для цього потрібно довести конкретний обов'язок відповідальної особи, його порушення та причинний зв'язок із наслідками.

"Відчувається, що уряд намагається перекладати відповідальність, знімати з себе обов'язки держави", – каже Южаніна. Логіку вона пояснює так: коли бізнесу дозволили працювати за жовтого рівня, постало питання, хто відповідає за життя людей.

"Або тоді ми взагалі не працюємо – і безпека життя, або ми працюємо і тепер перекладаємо відповідальність на власників закладів", – пояснила вона логіку уряду.

Запобігати таким наслідкам мав би контроль: за Кодексом цивільного захисту перевіряти укриття має ДСНС, поліція лише сприяє їй. Зокрема, так повідомили в Нацполіції у відповідь на запит редакції.

Натомість відповідальність, яка діяла й до нових правил, уже працює: поліція розслідує такі випадки за загальними статтями Кримінального кодексу, з'ясував Бізнес Цензор.

• 23 липня – Павлоградський район, ч. 3 ст. 367 ККУ (службова недбалість);
• 4 серпня – Криворізький район, ч. 3 ст. 367 ККУ;
• 21 серпня – Кривий Ріг, ТЦ "Сонячна галерея", ч. 3 ст. 367 ККУ;
• 28 серпня – ч. 3 ст. 367 ККУ, місце у відповіді не вказано;
• 28 вересня – Синельниківський район, ч. 2 ст. 271 ККУ (порушення вимог законодавства про охорону праці).

Поліція повідомила, що ці провадження відкриті "за фактами, викладеними у запиті", тобто щодо укриттів і безпеки людей на об'єктах бізнесу, але не уточнила, про які саме об'єкти йдеться. Чотири з п'яти проваджень відкриті ще до ухвалення постанови № 1092. Тобто їх розслідують не за новими правилами: статті про службову недбалість і порушення охорони праці діяли й раніше.

Після удару по "Сонячній галереї" ЗМІ повідомляли, що підозру отримав директор одного із супермаркетів, який працював під час тривоги. Поліція на запит редакції підтвердила, що у провадженні повідомлено про підозру одній особі, не назвавши її.

Слідство встановило, що "...окремі службові особи, неналежно виконуючи покладені на них службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, в умовах дії воєнного стану не забезпечили своєчасну евакуацію відвідувачів та працівників торговельного центру..."

Тож поки профільним контролером лишається ДСНС, відповідальність для бізнесу на практиці настає так само, як і до нових правил, – через кримінальні провадження після атак.

Що зміниться для бізнесу до 4 березня

Перевірити, чи справді значна частина підприємств "навіть не почала" виконувати вимоги, уряд збирається тільки зараз. Точної нової дати Корецький у заяві 29 жовтня не назвав: до 4 березня 2027 року військові адміністрації "зберуть дані про виконання вимог", а за результатами уряд ухвалить подальші рішення.

Мінімальна вимога, за словами прем'єра, – найпростіший безпечний простір, мобільне укриття або інформування про розташування й доступ до найближчого підземного укриття. Вимоги залежатимуть від кількості людей на об'єкті, деталі обіцяють Мінекономіки та МВС. Укриття може бути й поруч, якщо має достатню місткість.

"Відтермінування не означає скасування вимог. Безпека людей має бути в пріоритеті", – наголосив Корецький.

Користуватися чужим укриттям за договором бізнес міг і раніше, за постановою Кабміну № 138 від 2017 року, нагадали в КМДА.

Закладам на трасі чи в приватному секторі, поруч із якими офіційного укриття немає, ця норма не допоможе. Укриттів у потрібній кількості за роки війни не збудувала й сама держава.

"П'ять років війни майже, і укриттів належної кількості не побудовано ніде", – нагадує в розмові з Бізнес Цензором Насонова.

Адвокат Чудовський вважає, що строк у постанові сам собою проблеми не розв'яже:

"Встановити строк у постанові простіше, ніж облаштувати захист в орендованому приміщенні. Потрібні доступні технічні рішення, консультації, співфінансування та робота з власниками будівель. Інакше держава ризикує краще організувати перевірку табличок, ніж захист людей", – каже він.

Обов'язки, за його словами, є в обох сторін:

"Бізнес відповідає за виконання своїх обов'язків. Влада – за зрозумілі правила і дієву систему цивільного захисту. Перекласти всю відповідальність на власника кав'ярні – ще не означає організувати безпеку", – нагадує адвокат.

П’ять питань до уряду

До 4 березня Мінекономіки збиратиме пропозиції підприємств і бізнес-асоціацій, щоби підготувати зміни до постанови № 1092. У міністерстві визнають, що мікро- та малий бізнес "здебільшого не має фінансової, технічної або організаційної спроможності облаштовувати власні укриття". І бізнес, і суспільство вочевидь очікують що ця робота дасть відповіді на низку питань, які зараз більше нагадують риторичні. Частину з них ми озвучували вище, тут спробуємо їх трохи систематизувати.

1. Де ставити укриття? Прибудинкова територія власнику магазину, кавʼярні, салону краси чи будь-якого іншого бізнесу переважно не належить. Наприклад, погодження з власниками території та органами місцевого самоврядування, за даними СУП, складні, і спілка просить їх спростити. Уряд дозволяє користуватися укриттям поруч, але як і за чиєю згодою підприємець може поставити мобільне укриття там, де його немає? Чи не виникнуть корупційні ризики з органами, які опікуватимуться такими дозволами?
2. Як зупинки бізнесу вплинуть на економіку міст і життя людей? Підприємства без укриття зупинятимуться на кожну тривогу незалежно від її кольору, а у вересні тривоги в Києві тривали 30,8% робочого часу. Бізнес-спілки попереджають про ризик зупинки малих магазинів, аптек, закладів харчування й АЗК, втрату робочих місць і податкових надходжень. Корецький і сам визнав: "не можемо допустити зупинки економіки та життєдіяльності країни". Утім, чи має уряд оцінки втрат для міських бюджетів і зайнятості? Чи буде в людей змога придбати харчі та ліки, отримати невідкладні послуги в разі затяжних повітряних тривог?
3. Як перевірити, що укриття відповідає вимогам? Показник тиску, під який розраховують безпечний простір, Міноборони вважає службовою інформацією. Чітких технічних критеріїв безпечних просторів просять і бізнес-об'єднання. Що робити підприємцю, який купить укриття за кілька мільйонів, а згодом дізнається, що воно показнику не відповідає?
4. Кого саме повинно вміщувати укриття? Уряд обіцяє прив'язати вимоги до кількості працівників і відвідувачів. Але якщо невелика кімната вміщує лише персонал (як каже в розмові з редакцією Насонова), то що робити з відвідувачами: просити їх вийти на вулицю, де можуть падати уламки?
5. Хто відповідає за те, щоб люди дійшли до укриття? Справа щодо "Сонячної галереї" дає важливий сигнал: чому службові особи не забезпечили своєчасну евакуацію відвідувачів і працівників. Якщо укриття спільне або розташоване поруч, хто веде туди людей, хто відповідає за доступ і що робити, якщо відвідувачі відмовляються йти?

Цей перелік не вичерпний. Шукати відповіді потрібно зараз, поки нові вимоги не набули чинності. Адже бізнесу необхідні чіткі, зрозумілі та прогнозовані правила гри, без білих плям, які можна трактувати по-різному.