РФ мітить на місце України: навіщо Росія знищує українське виробництво олії

Автор: 

20 жовтня Кабінет Міністрів запровадив пріоритет для експорту рослинної олії. Будь-яким шляхом – залізницею, через морські й річкові порти, або автотранспортом – олія повинна першочергово перетинати кордон. Укрзалізниця мусить у першу чергу везти її до портів та прикордонних станцій. Судна, що вивозять олію, матимуть перевагу при виході з порту. За технічної можливості транспорт з олією взагалі може розраховувати на окремий коридор. Постанова уряду набрала чинності 22 жовтня, має діяти під час воєнного стану, але не довше двох років.

масло,олія,подсолнечное

Важливість галузі важко переоцінити – це один із головних стовпів української економіки, що забезпечує близько 20% валютної виручки країни. Впродовж останніх двадцяти років Україна утримувала перше місце в світі за експортом соняшникової олії, контролюючи від 35% до 50% глобального ринку.

В уряді розраховували, що пріоритет для експорту олії дозволить наростити його обсяги з 155 тис. т до 400 тис. т на місяць (що складає приблизно 17% від загального фізичного експорту аграрної продукції). Збільшення експорту своєю чергою мало б розвантажити ємності у переробників, що для виробництва додаткових 245 тис. т закупили б у аграріїв насіння на 9,6 млрд грн.

А експорт 400 тис. т олії забезпечив би державі щомісяця близько $520 млн валютної виручки. Для порівняння – щоб отримати стільки ж на контрактах із зерном, треба було б експортувати не менше 2,4 млн т пшениці або кукурудзи.

Проте цим планам на перешкоді стала терористична діяльність російської армії, що останніми тижнями посилила атаки на олійноекстракційні підприємства та термінали.

12 листопада про тимчасову зупинку виробництва через атаки РФ повідомила компанія "Кернел". Сім заводів "Кернелу" можуть переробляти до 4 млн т соняшнику на рік. У 2026 році на виробництво компанії припадало майже 30% української переробки та третина експорту соняшникової олії.

Атака на заводи

Росія цілеспрямовано почала атакувати українські олійноекстраційні заводи й олійні термінали з кінця минулого року.

У ніч проти 25 грудня 2025 року "Шахеди" вдарили по Іллічівському олійножировому комбінату компанії "Кернел" у Чорноморську, а 5 січня 2026 року – по заводу компанії Bunge (ТМ "Олійна") у Дніпрі, тоді на вулиці обласного центру вилилося 300 тонн олії.

У січні 2026 року профільна асоціація Укроліяпром вперше констатувала, що обстріли підприємств галузі мають системний характер.

Весною та влітку цього року Росія атакувала олійні термінали на Одещині, знищивши половину резервуарів терміналу в Чорноморську та десятки тисяч тонн продукції. 10 вересня під повторний удар потрапив завод Bunge у Дніпрі.

У листопаді атаки та руйнування переробних потужностей досягли піку: 12 листопада РФ пошкодила резервуари Бандурського ОЕЗ компанії "Кернел" на Миколаївщині, 4 ємності з 8,5 тис. т соняшникової олії зазнали пошкоджень, одна була повністю зруйнована.

У той самий день через безпекові ризики та аварійні відключення електроенергії зупинилось виробництво на "Дельта Вілмар Україна" в Одеській області. А 13 листопада оголосили про зупинку закупівлі сировини та виробництва компанія "Потоки" корпорації "Алеф" у Дніпрі та компанія "Віктор і К" в Кіровоградській області, що відома на роздрібному ринку під ТМ "Королівський Смак". 10 листопада атаки БпЛА зазнав Ніжинський жиркомбінат і зупинив виробництво.

Загалом через російські атаки, тривалі відключення енергопостачання оголосили про зупинку роботи близько половини олійноекстракційних підприємств в Україні.

Виробництво олії передбачає безперервний технологічний процес із використанням легкозаймистих розчинників. Тому влучання в обладнання, що працює, може спричинити масштабну пожежу, призвести до загибелі працівників. Окрім того, через удари по енергетичній інфраструктурі, які спричинили тривалі аварійні знеструмлення, підтримувати безперервний цикл виробництва олії стало технічно неможливо.

РФ мітить на місце України

На думку учасників ринку й асоціації Укроліяпром, Росія поставила за мету знищити одну з ключових експортних галузей України та посісти місце українських виробників на світовому ринку соняшникової олії.

Наразі РФ вперше за двадцять років випередила Україну за обсягом експорту соняшникової олії. За оцінками Міністерства сільського господарства США (USDA), у маркетинговому сезоні 2025/2026 РФ експортувала 4,2 млн т олії, тоді як Україна (передусім через блокаду чорноморських портів) – 4,036 млн т.

Водночас за прогнозом USDA на сезон 2026/2027, експорт України оцінюється у 5 млн т, для Росії прогноз знизили до 4,85 млн т.

У РФ теж є серйозні проблеми з перевезенням вантажів Чорним морем, діють санкції та обмеження на фрахт суден передусім на європейських ринках. Тому російські експортери змушені концентруватися на сусідніх азійських, розраховують на поставки в Китай, Казахстан, країни Центральної Азії та Афганістан, де стикаються з жорсткою ціновою конкуренцією з місцевими переробниками.

Після оголошення про зупинку низки виробництв в Україні, на європейських гуртових ринках соняшникова олія за добу подорожчала на $60-65/т.

У листопаді 2026 року гуртові ціни на сиру соняшникову олію в шести ключових портах Європи (зокрема у Роттердамі) перебувають орієнтовно в діапазоні $1200-1300/т. Водночас російські експортери пропонують олію на умовах CIF (з доставкою в порт призначення) з поставкою у грудні по $1460/т, у січні 2027-го – по $1440/т.

В Україні натомість, навпаки, в найближчі місяці очікується просідання цін на сировину через зупинку великих переробних заводів. Як зазначає профільне видання Kurkul, за останній місяць, із початком збиральної компанії нового врожаю, ціни на насіння соняшника знижувались на 11%: на початку жовтня індикативні ціни топзакупівельників трималися в межах 17150 грн/т, то на першу декаду листопада знизились до 15300 грн/т.

За даними агентства УкрАгроКонсалт та видання Kurkul, підприємства, які продовжують роботу, пропонують за насіння зараз 14000-17300 грн/т залежно від регіону. Водночас учасники ринку очікують можливе подальше зменшення ціни через різке скорочення кількості покупців соняшнику.

В асоціації Укроліяпром називають зупинку переробних підприємств "вимушеною паузою з міркувань безпеки" та наголошують, що дефіциту олії через зупинку переробних підприємств всередині країни не буде. Україна споживає всього лише близько 10% від власного виробництва олії, тоді як 90% йде на експорт.

Чи могли основні виробники олії змовитись, коли зупиняли свої виробництва одночасно, майже в один день? В асоціації Укроліяпром наголошують, що йдеться саме про вимушену паузу. Утім, наскільки вона затягнеться невідомо, адже ніхто не каже про її строки. Проте і зупиняти заводи заради якихось гіпотетичних маніпуляцій на внутрішньому ринку невигідно для експортерів, бо вони ризикують мільярдними валютними контрактами.

Після зупинки переробних підприємств в Україні поновились гарячі дискусії щодо скасування мит на експорт олійних культур. ЄС не стягує мита з України на соняшник, сою або ріпак.

В Україні натомість діє вивізне мито у 10% на насіння соняшнику, та з вересня 2025 року запроваджено експортне мито у 10% на соєві боби та насіння ріпаку для посередників.

Чи потрібно зберігати мито на олійні культури?

На думку заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, важливо терміново скасувати експортні мита на олійні культури. Через скорочення переробки відбудеться подальше падіння закупівельних цін, що призведе до дефіциту обігових коштів у аграріїв.

"Відсутність стабільного збуту може ускладнити планування подальшої роботи аграріїв, – вважає Денис Марчук. – Коли не працює переробка, соняшник чи соя не можуть чекати місяцями на складах. Тому дуже потрібен прямий експорт, щоб товаровиробники змогли отримати обігові кошти".

"Соя і ріпак продається в основному в Європу за зниженою ціною. До соняшника мають інтерес зараз Румунія, Болгарія, Туреччина. Через внутрішні мита в Україні насіння продається з дисконтом. Ті, хто вивозять, менше платять виробникам", – пояснює Бізнес Цензору Денис Марчук.

Транспортування олійних культур має свої особливості. Вони мають меншу насипну щільність (займають більше об’єму при меншій вазі) ніж зернові. На відміну від зерна насіння соняшнику дійсно не можна довго зберігати в тимчасових складах чи полімерних рукавах, бо воно швидко окислюється через вологу та псується.

Раніше держава прямо заявляла, що не зацікавлена в експорті олійних культур, допомагати завантажувати потужності іноземним переробникам і їм лишати додаткову вартість. А зацікавлена розвивати власні переробні підприємства. Експорт тонни олії дає щонайменше $1300 валютної виручки, тоді як тонна ріпаку коштуватиме $500-600.

За даними Укроліяпром, завдяки запровадженим митам у 2025/2026 маркетинговому році зросла переробка ріпаку та сої. Переробка ріпаку склала 42% від валового збору або 1,3 млн т,  експорт зріс у 2,5 разу з 210 тис. т до 520 тис. т ріпакової олії. Валютна виручка збільшилась більш ніж утричі – зі $195 млн до $588 млн.

Водночас експорт насіння ріпаку скоротився на 38,5% із 3,1 млн т до 1,9 млн т.

"Якщо раніше весь ріпак вивозився закордон ще до нового року, то вперше спостерігається його переробка впродовж маркетингового року", – зазначали в Укроліяпром.

Ще восени 2026 року міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявляв, що дискусія у профільному комітеті Верховної Ради точиться лише навколо перегляду мит на сою та ріпак. Питання обнулення 10% мита на насіння соняшнику в уряді не розглядається, оскільки воно є базовим захистом для внутрішньої переробки.

У серпні цього року в парламенті з’явились два законопроєкти, що передбачають скасування мит на експорт олійних культур. Законопроєкт №15522 авторства нардепа Сергія Буніна пропонує дозволити безмитний експорт соняшнику, сої та ріпаку на три роки. Альтернативний до нього законопроект №15522-1 Андрія Богданця передбачає скасування мита на весь період воєнного стану, або щонайменше на два роки.

У 2025 році, одразу після запровадження експортного мита на сою та ріпак, нардеп Ярослав Железняк зареєстрував проект №14055 щодо його скасування з правом повернення мита, сплаченого з 4 вересня 2025 року.

Жоден законопроект попри дискусію у фінансовому комітеті Верховної Ради у парламентській залі не розглядався, головно через відсутність єдиної позиції серед операторів ринку й уряду. 

Наразі у профільному міністерстві закликають не панікувати через зупинку переробних підприємств. "Йдеться про тимчасове призупинення роботи частини підприємств із міркувань безпеки на період відновлення після ворожих атак. Після стабілізації ситуації та завершення необхідних відновлювальних робіт вони повертатимуться до роботи", - цитують на сайті відомства міністра аграрної політики Тараса Висоцького, - "Внутрішній ринок України повністю забезпечений олією, а наявних в Україні потужностей достатньо для переробки всього врожаю. Тому підстав для занепокоєння щодо забезпечення внутрішнього ринку немає". За його словами, експорт української олії триває попри обстріли у прогнозованих обсягах. З 1 по 15 листопада Україна експортувала 230 тис. т олії. 

Завантаження...