Ситуація з українською пшеницею в 2025 році є дуже складною. Згідно даних Мінагрополітики, експорт зерна знизився у 12 разів у порівнянні з минулим роком, оскільки станом на початок липня було експортовано лише 60 тис. тонн зернових. Це створює величезні виклики для агропромисловості, зважаючи на втрату важливих ринків в Азії та Африці, які тепер займає російське зерно. Одночасно, Євросоюз збільшив квоти на імпорт української пшениці та цукру, що є важливим кроком у контексті оновленої угоди про вільну торгівлю. Незважаючи на складнощі, аграрії на Одещині вже зібрали понад 188 тисяч тонн нового врожаю. Проте, експортні ціни на продовольчу пшеницю в Україні знижуються до $226-230 за тонну на фоні зміни світових ринків. Без кроків по збереженню та розширенню ринків, український зерновий сектор може зіштовхнутися з подальшими труднощами.
Чому Україна зіштовхнулася з проблемами експорту пшениці?
В 2025 році експорт української пшениці значно скоротився через втрату ринків в Азії та Африці, де місце української продукції зайняло російське зерно. Відсутність "торговельного безвізу" з ЄС також ускладнила торгівлю.
Як Євросоюз підтримує український аграрний сектор у 2025 році?
Євросоюз збільшив квоти на імпорт пшениці та цукру з України в рамках оновленої угоди про вільну торгівлю, що надає можливість для розширення доступу до європейських ринків для українських аграріїв.
Яка ситуація з врожаєм пшениці в Україні на початку 2025 року?
На початку 2025 року аграрії України вже зібрали 188 тисяч тонн зерна. Одещина стала одним з регіонів-лідерів, продемонструвавши свою стійкість та спроможність збільшити обсяги збору врожаю, незважаючи на виклики війни.
Чому знизилися експортні ціни на українську пшеницю?
Експортні ціни знизилися до $226-230 за тонну через низькі ціни на новий врожай на міжнародних тендерах. Постійні зміни на світових зернових ринках створюють невизначеність та виклики для ціноутворення.
Які альтернативи розглядають українські експортери пшениці?
Через скасування торговельного безвізу з ЄС українські експортери активно шукають нові ринки, включаючи країни Азії, щоб компенсувати втрати від традиційних ринків, на яких домінує російське зерно.