Середня зарплата зросла за рік на 2 600 гривень. У яких галузях заробляють найбільше?

За даними Державної служби статистики, у 2023 році середня зарплата по економіці склала 17 442 грн. Проти 2022 року номінально середня зарплата зросла на 17,5% (+2 594 грн), в реальному вимірі (з врахуванням середньої інфляції) – зросла на 4,1%.

Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Гетманцев назвав 5 секторів економіки із найвищими середньомісячними зарплатами у 2023 році:

• інформація та телекомунікації – 37 946 грн;
• фінансова та страхова діяльність – 34 393 грн;
• авіаційний транспорт – 31 391 грн;
• професійна, наукова та технічна діяльність – 23 413 грн;
• професійна, наукова та технічна діяльність – 23 413 грн;
• державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування – 23 395 грн.

5 секторів економіки із найнижчими середньомісячними зарплатами у 2023 році:

• функціювання бібліотек, архівів, музеїв та інших закладів культури – 10 990 грн;
• діяльність у сфері творчості, мистецтва та розваг – 11 345 грн;
• поштова та кур'єрська діяльність – 11 830 грн;
• тимчасове розміщування й організація харчування – 12 300 грн;
• освіта – 12 439 грн.

"Втрати у офіційних трудових доходах з початку повномасштабної війни залишаються вагомими. У реальному вимірі (з врахуванням інфляції) середня зарплата за 2023 рік залишається на 8,3% меншою, ніж до повномасштабної війни у 2021 році", – зазначив Гетманцев.

У доларовому еквіваленті (за офіційним середнім курсом) середня зарплата була на 7,1% меншою ($514 і $477 відповідно в 2021 і 2023 роках).

За словами Гетманцева, розрив у рівні зарплат між секторами економіки залишається значним, і за час повномасштабної війни він збільшився. Наразі це 3,5 рази – між IT і діяльністю у сфері бібліотек, архівів, музеїв. До війни – 3,1 раза.

"Залишаюсь при своїй думці, що прив'язка умов мобілізації до певного рівня зарплат і відповідно сплати податків, буде дискримінувати працівників секторів/ галузей з історично нижчою оплатою праці, не кажучи вже про дискримінацію працівників у прифронтових областях, ВПЛ, за старшим віком (50-60 років), які мають гірші умови для працевлаштування", – підсумував Гетманцев.

Мобілізація та зарплата

Раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Кабінет Міністрів опрацьовує зміни підходів для бронювання працівників. На рішення впливатимуть середня зарплата та рівень сплати податків компанії.

За його словами, критичні для економіки підприємства збережуть пріоритет у бронюванні, але додаткові можливості отримають підприємства, які наповнюють державний бюджет.

Автор: Галина Ялівець