Рада підтримала реформу профтехосвіти. Що вона передбачає? (оновлено)

Верховна Рада схвалила за основу проєкт нового закону "Про професійну освіту".
Відповідний законопроєкт №13107-д у першому читанні на засіданні у середу підтримали 264 нардепи, повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк ("Голос") у Telegram.
Коментуючи ухвалення законопроєкту у першому читанні, голова Комітету ВР з питань освіти, освіти, науки та інновацій Сергій Бабак ("Слуга народу") запевнив, що парламент ухвалить закон про професійну освіту у цілому до 30 червня.
"Цей законопроєкт стоїть в плані Ukraine Facility на другий квартал. Це означає, що він повинен бути прийнятий та набути чинності до кінця другого кварталу, до 30 червня… Я впевнений, що ми за два місяці зможемо доопрацювати законопроєкт", – цитує депутата Інтерфакс-Україна.
Бабак також визнав, що законопроєкт містить розкритиковану низкою депутатів норму про можливість викладання мовою національних меншин, якщо в закладах професійної освіти набирається група (мінімум з восьми осіб), яка виявляє бажання навчати
Згідно із пояснювальною запискою, законопроєкт розроблено на виконання зобов’язань України в рамках програми фінансової підтримки Ukraine Facility від ЄС.
Крім того, чинний закон "Про професійну (професійно-технічну) освіту" був прийнятий у 1998 році, вказують автори законопроєкту.
"За ці 27 років відбулися і продовжують відбуватися суттєві структурні зміни не лише системи освіти України, а й ринку праці, на задоволення запитів і потреб якого в сенсі підготовки якісного людського капіталу працює система професійної освіти", – зазначається у пояснювальній записці.
Відтак, проєкт закону "Про професійну освіту", серед іншого, передбачає:
- запровадження нових засад державної політики у сфері професійної освіти;
- створення нових умов і можливостей для здобуття професійної освіти впродовж життя;
- створення нової системи фінансування закладів професійної освіти;
- запровадження нових механізмів реалізації здобуття профільної середньої освіти професійного спрямування з урахуванням переходу на трирічну профільну середню освіту з 2027 року;
- посилення автономії закладів професійної освіти;
- запровадження механізму визнання/підтвердження результатів навчання компетентностей) і кваліфікацій;
- спрощення механізму передачі закладів професійної освіти з державної у комунальну власність;
- визначення конкретних форм та механізмів поєднання зусиль бізнесу і професійної освіти;
- посилення співпраці закладів професійної освіти з роботодавцями та розширення механізму партнерства тощо;
- визначення особливостей освітньої діяльності суб’єктів, що здійснюють навчання на робочому місці (на виробництві);
- запровадження нового органу управління закладу професійної освіти – наглядової ради, який буде складатися переважно із роботодавців та бізнеспартнерів.
Як повідомлялося, ухвалений у першому читанні допрацьований законопроєкт враховує низку положень схваленого урядом проєкту закону "Про професійну освіту".
Згідно із супровідними матеріалами до законопроєкту, станом на 2023 рік в Україні функціонує 1100 закладів професійної (професійно-технічної) освіти різних форм власності та підпорядкування.
ВР таки прийняла за основу скандальний законопроєкт про професійну освіту № 13107-д, який обмежує використання української мови в навчальних закладах.
Це рішення підтримали 264 нардепів, слуги і ОПЗЖ.
На жаль, окрім правильних ідей розвитку професійно-технічних навчальних закладів, в законопроєкті притягують норму про обмеження державної мови під часи навчального процесу.
З 2027 року профтехосвіта триватиме 3 роки та матиме академічний або професійний напрямок.
Але! Далі в законопроєкті вписано обурливі мовні норми.
Пропонується запровадити навчання мовами національних меншин на рівні професійної освіти. За бажанням 8 студентів можуть створювати окремі групи з навчанням мовами меншин. Це суперечить меті профосвіти - готувати фахівців роботи в Україні, де мовою роботи, документації, надання послуг є українська.
Більше того, пропонується навчання суто виключно мовою меншини, а українська буде лише одним предметом. Більше того, дозволяється навчатися в такий спосіб не лише предсавникам нацменшин, а всім.
«ЄС» єдина голосувала проти цього законопроєкту. Ми будемо захищати наше мовне законодавство і готуємо поправки
соціальні знання - це міжпредметні звязки, це приклади із життя у прив"язці до предмету. ну ось читають усі у школі кайдашеву сім"ю. які висновки робить тупа українська вчилка? лишн емоційні. а там юридично ********* завалісь. просто не тій вчилці книжка в руки попадає.