По 5 мільйонів на депутата: уряд купує голоси за податок на посилки, – ЗМІ

Уряд пропонує народним депутатам по 5 мільйонів гривень субвенції на округи в обмін на підтримку податкових законопроєктів, у тому числі закону про оподаткування посилок.

Про це пише Євген Плінський в матеріалі для "Дзеркала тижня" із посиланням на кілька джерел.

За даними видання, переговори з депутатськими групами вів Давид Арахамія.

"Кілька джерел підтвердили, що головним аргументом, який приніс Давид Георгійович на зустрічі, була конструктивна пропозиція від уряду: "Ти – мені, я – тобі". В обмін на підтримку непопулярних урядових законопроєктів Свириденко готова знайти ресурс на підтримку власне депутатів", – йдеться у матеріалі.

За інформацією співрозмовників видання, схема виглядає так: у квітні нардепи голосують за три урядові законопроєкти – про податки на посилки, військовий збір і оподаткування цифрових платформ. А у травні уряд виділяє 2 мільярди гривень "соцеконому" – "субвенції на соціально-економічний розвиток громад", що розподіляється нардепами на своїх округах.

При цьому обіцяють по 5 мільйонів кожному депутату, включно зі "списочниками". А після голосування ще одного законопроєкту – про запровадження ПДВ для ФОПів – у бюджет на 2027 рік на "соцеконом" обіцяють закласти вже по 10 мільйонів на кожного – близько 4 мільярдів гривень загалом, пише видання.

Читайте також: Комітет Ради підтримав законопроєкт про оподаткування посилок. Що він передбачає?

Джерела стверджують, що на закритих зустрічах депутатам також повідомили, що буде врегульовано питання "тиску НАБУ": вже відкриті справи передаватимуться до суду без нових викликів і проведення негласних розшукових слідчих дій (НРСД).

Крім того, обговорювалась можливість дозволити депутатам офіційно працювати в комерційному секторі і входити до наглядових рад.

Паралельно в уряді шукають механізм перерозподілу партійних коштів "на руки" депутатам, адже у 2026 році "Слуга народу" отримає з держбюджету 585,5 мільйонів гривень на партійну діяльність.

Плінський зазначає, що частина цих ідей може бути просто обіцянками, але такі обговорення ведуться.

Водночас сам законопроєкт про посилки залишає відкритими ключові питання.

"Міністр фінансів Сергій Марченко, розуміючи очевидність наявних і невирішених проблем, удвічі знизив оцінку економічного ефекту від оподаткування посилок. Кілька тижнів тому Мінфін давав розрахунок на 20 млрд грн доходу до бюджету, а сьогодні міністр фінансів тихо озвучив "до 10 мільярдів". У масштабах воюючої країни, коли один день війни коштує нам 7 млрд грн, посилковий потенціал становить півтора дня військового протистояння", – йдеться у матеріалі.

При цьому голова Комітету ВР з податкової та митної політики Данило Гетманцев оприлюднював статистику, що лише на схемах з електронікою бюджет втрачає 20 мільярдів, а тіньова тютюнова галузь недоплачує близько 30 мільярдів. Натомість уряд обрав інший пріоритет – податок на посилки, який принесе лише 10 млрд грн.

При цьому кошти на митну інфраструктуру, яка має обробляти додаткові 90 мільйонів посилок на рік, у бюджеті не закладені. Також не існує алгоритму взаємодії з китайськими маркетплейсами, які мають стати податковими агентами. Питання імпорту комплектуючих для дронів і РЕБів також залишається без відповіді, зауважує Плінський.

Читайте також: Рахункова палата перевірить використання мільярдів, виділених парламентським партіям під час війни

Як повідомлялося, Комітет Верховної Ради з питань податкової та митної політики підтримав законопроєкт про оподаткування посилок, "за" проголосували 15 членів комітету, ще 7 утрималися. Парламент має розглянути його у першому читанні вже у вівторок.

Автор: Михайло Орлюк