У Бабиному Яру може функціонувати винятково державний меморіал. Приватний проєкт непрозорий і маніпулятивний, - звернення культурної і наукової спільноти до влади
Понад 300 представників української культурної та наукової громадськості звернулися до Президента України, Прем'єр-міністру та Кабінету Міністрів України, Київського міського голови і Київської міської ради з вимогою взяти на себе, у співпраці з громадянським суспільством, відповідальність і безпосередній контроль над створенням меморіального комплексу в Бабиному Яру. Кількість піписантів постійно збільшується.
Як повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на відкритий лист, контроль держави унеможливить "зовнішні деструктивні або маніпулятивні дії на цей процес".
"На території Бабиного Яру може функціонувати винятково загальнодержавна меморіяльна інституція зі статусом Національної. Саме вона має реалізовувати державну політику меморіялізації цього місця Злочину і Трагедії", - йдеться в зверненні.
Серед підписантів зокрема історик Ярослав Грицак і Олексій Гарань, почесний президент "Могилянки" В'ячеслав Брюховецький, релігієзнавець, колишній в'язень терористів ОРДЛО Ігор Козловський, політолог Володимир Єрмоленко, співголова ВААД України Йосиф Зісельс, письменники Оксана Забужко та Андрій Курков, філософи Тарас Лютий та Костянтин Сігов, глава Національного центру Довженка Іван Козленко, і сотні інших культурних, наукових діячів, політиків і журналістів.
Говорячи про приватний проект – Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр", головними спонсорами якого є олігархи Михайло Фрідман, Герман Хан, Павло Фукс і Віктор Пінчук, підписанти зазначають, що з самого початку цей проект викликав суттєві заперечення представників української наукової спільноти та єврейської громади через накинуту спонсорами неприйнятну ідеології і вибрану ділянку для будівництва, який розташований на території колишніх Єврейського, Кирилівського православного і Караїмського кладовищ.
"Тепер полеміка набула нових обертів у зв’язку з призначенням художнім керівником МЦГБЯ контроверсійного російського режисера Ільї Хржановського, творчі методи й практики якого, пропоновані до майбутнього меморіяльного простору, викликають занепокоєння значної частини суспільства. Це призначення супроводжувалося кардинальними кадровими змінами у складі МЦГБЯ і гучними заявами його колишніх чільних співробітників, зокрема відомих зарубіжних науковців. Усі ці події вчергове висвітлили засадничу ваду діяльности МЦГБЯ – абсолютну непрозорість і непередбачуваність ухвалення ключових рішень, впливу на які не має ані українська держава, ані українське громадянське суспільство", - йдеться в листі.
Однак, на думку авторів листа, скандал з Хржановським є лише симптомом, тоді як головне питання у тому, яким повинен бути меморіал у Бабиному Яру, який статус повинен мати і яким чином на це має впливати держава Україна:
"Ми вважаємо, що цілковита залежність проєкту МЦГБЯ від іноземних інвесторів повністю підпорядковує приватний проєкт меморіялу зовнішнім чинникам та інтересам і позбавляє українське суспільство можливостей впливу на нього. Керівництво МЦГБЯ публічно висловлює готовність включити до його Наглядової ради представників вищої української влади. Але все має відбуватися із точністю до навпаки: лише українські державні інституції, відповідальні за розробку проєкту меморіялу, мають запрошувати іноземних експертів до участи в його колеґіяльних органах. Питання щодо вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому меморіялу повинно перебувати винятково у віданні та під контролем української держави й українського громадянського суспільства і не може бути передане в руки іноземних громадян чи приватних структур".
"Благодійність меценатів заслуговує на подяку і схвалення, але вона не може слугувати підставою для ухвалення вузькогрупових рішень у справі національної ваги. Адже це не лише знецінює ідею благодійности як безкорисливої допомоги, а й перетворюється на прикриття волюнтаризму і авторитарности", - додають підписанти.
Вони вважають, що Саме українська держава має виступати головним ініціятором, організатором і ґарантом захисту національних інтересів, а отже, національної безпеки у питаннях історичної пам’яті. Бездіяльність влади та її недостатня підтримка українських громадських ініціятив і фахових середовищ призводить також і до звинувачень у неналежному пошануванні з боку української держави жертв Бабиного Яру – жахливої трагедії Другої світової війни та одного зі світових символів Голокосту, а також уможливлює реалізацію сумнівних експериментів не лише над пам’яттю загиблих, а й над живими носіями цієї пам’яті.
Підписанти висловили низку вимог владі. Зокрема:
Сприяти якнайшвидшому завершенню роботи і винесенню на широке громадське обговоренняКонцепції комплексної меморіялізації Бабиного Яру, яку підготувала робоча група українських науковців при Інституті історії України НАНУ на виконання розпорядження Кабінету міністрів України від 26 липня 2018 р. та на замовлення Міністерства культури України і Національного історико-меморіяльного заповідника "Бабин Яр".- Винести доопрацьовану Концепцію на затвердження Кабінету міністрів України. Саме цей документ, що вже пройшов українське і завершує міжнародне фахове рецензування, має стати основою для реалізації державних заходів із меморіялізації Бабиного Яру.
- Визначити Національний історико-меморіяльний заповідник "Бабин Яр" базовою державною профільною установою, відповідальною за безпосередню реалізацію затвердженого проєкту. Провести повну структурну реорганізацію заповідника, створити при ньому Наглядову раду, до якої включити на паритетних засадах представників українського громадянського суспільства, державних інституцій, наукового співтовариства та меценатів.
- Підпорядкувати Національний історико-меморіяльний заповідник "Бабин Яр" Українському інститутові національної пам’яті й визначити УІНП державною інституцією, яка має забезпечити процес меморіялізації Бабиного Яру, відповідно до затвердженої Кабінетом міністрів Концепції.
- Передбачити у Державному бюджеті на 2021 та наступні роки кошти у необхідному обсязі на повноцінну реалізацію Концепції меморіялізації Бабиного Яру.
- Створити при Національному історико-меморіяльному заповіднику "Бабин Яр" спеціяльний фонд, відкритий для надходження спонсорських коштів для фінансової підтримки державного проєкту меморіялізації Бабиного Яру.
- Перевірити законність рішень про надання земельних ділянок в оренду МЦГБЯ; ввести мораторій на будь-яке нове будівництво у Бабиному Яру, на прилеглих кладовищах та заповідних територіях.
- Забезпечувати широкий інформаційний супровід усіх кроків зі створення Національного меморіяльного комплексу в Бабиному Яру.
Лист закінчується словами, що українці, як політична нація несуть спільну відповідальність за збереження пам'яті про трагедію, що сталися на території України:
" Наша спроможність впоратися із завданням комеморації цих місць є глобальним викликом і сучасним іспитом на національну та політичну зрілість і водночас перевіркою, наскільки ми звільнилися від постколоніяльної свідомости, комплексу меншовартости й залежности від інших держав і груп, які намагаються формувати цю історичну пам’ять замість нас або ж нав’язують нам власні комеморативні практики".
