Уряд хоче збільшити дефіцит бюджету на 270 млрд грн. Що буде з курсом?
"Слуги народу" запропонували збільшити держборг ще 270 мільярдів для виплат військовим. Їх надрукують?
За ініціативи уряду 40 народних депутатів із "Слуги народу" зареєстрували законопроект про збільшення витрат бюджету за рахунок запозичень 270 млрд грн на внутрішньому ринку.
Якщо законопроект буде прийнято, то видатки державного бюджету зростуть на 11,4% до 2633,4 млрд грн, а дефіцит збільшиться на третину і сягне 1093,7 млрд грн.
У пояснювальній записці зазначається, що збільшити видатки держбюджету пропонується для:
-Міноборони – на 241,16 млрд грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 145,36 млрд грн;
-МВС (Нацполіція, Держприкордонслужба, Нацгвардія, ДСНС) – 22,86 млрд грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 10,86 млрд грн;
-Головного управління розвідки Міністерства оборони – 2,22 млрд грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 2,01 млрд грн;
-Служби безпеки України – на 2,46 млрд грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 2,37 млрд грн;
-Управління державної охорони – на 197,2 млн грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 169,6 млн грн;
-Служби зовнішньої розвідки України – 139,3 млн грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 139,3 млн грн;
-Адміністрації Держспецзв’язку – 425 млн грн, з них оплата праці (з нарахуваннями) – 408,1 млн гривень.
Оскільки міжнародну фінансову допомогу не можна спрямовувати на військові потреби, то є два можливі джерела походження додаткових 270 млрд грн для витрат бюджету:
- Емісія гривні Нацбанком;
- Залучення на внутрішньому ринку через продаж ОВДП банкам, бізнесу і населенню;
НБУ з 24 лютого став головним джерелом фінансування дефіциту державного бюджету. Із запланованого обсягу емісії на цей рік в розмірі приблизно 400 млрд грн регулятор надрукував уже 255 млрд грн.
У березні обсяг емісії становив 20 млрд грн, у квітні-травні - по 50 млрд грн, у червні - 101 млрд грн, а в липні - майже 30 млрд грн.
Графік: Монополіст
Надалі НБУ планує друкувати не більше 30 млрд грн щомісяця. Однак, якщо Міністерству фінансів не вдасться залучити додаткові 270 млрд грн на ринку, то щомісячний обсяг емісії гривні доведеться збільшити до 70 млрд грн.
Це створюватиме ще більшу девальвацію гривні і додатковий тиск на міжнародні валютні резерви.
Справа в тому, що частина цих грошей, шляхом виплати зарплат, опиниться на валютному ринку, а це призведе до ще подальшої девальвації готівкового курсу гривні і ще більшої інфляції через подорожчання імпорту.
За базовим прогнозом НБУ, який не враховує додаткову емісію гривні понад 30 млрд грн на місяць, до кінця 2022 року інфляція сягне 31%.
Посилення девальвації та прискорення інфляції, вимагатиме від НБУ, для утримання фіксованого курсу, додаткових витрат валюти з міжнародних резервів. З березня валютні резерви НБУ зменшились на $5,7 млрд - $22,3 млрд.
Загалом для підтримки курсу НБУ з березня продав на міжбанку $13 млрд. (З 1 по 5 серпня Нацбанк продав $490,4 млн. У липні обсяг інтервенцій НБУ - $1,19 млрд, у червні – $3,95 млрд порівняно з $3,4 млрд у травні, $2,2 млрд у квітні, $1,78 млрд у березн).
Альтернативний шлях - залучити Мінфіном 270 млрд грн на внутрішньому ринку. Ресурс є, адже ліквідність банківської системи - 200 млрд грн. Однак із залученням грошей на внутрішньому ринку для фінансування дефіциту бюджету - проблеми через значно повільніший ріст ставок дохідності військових ОВДП порівняно з темпами росту інфляції.
Через низькі ставки, які не відповідають рівню інфляції, виплати за внутрішнім боргом з початку великої війни перевищили запозичення на 40 млрд грн.
За час повномасштабної війни на внутрішньому ринку Мінфін залучив від продажу військових облігацій 136 млрд грн. З них банки придбали облігацій на 110 млрд грн, бізнес і населення - на 24 млрд грн. Натомість іноземці - придбали військових ОВДП лише на 1,7 млрд грн.
На аукціоні 9 серпня Мінфін залучив 3,5 млрд грн. Дохідність за 6 місячними ОВДП становила - 12%, річними - 14%, на 1,2 роки - 16%.
Натомість найвища дохідність ОВДП на вторинному ринку, який відновив роботу 8 серпня, за рахунок дисконтів досягають 20% за шестимісячними і 18% - за річними ОВДП.
"Упродовж кількох тижнів ставки за гривневими ОВДП поступово змінюються, дозволяючи Міністерству фінансів залучати хоч і невеликі обсяги, але щотижня. Але зі зняттям більшості обмежень на обіг ОВДП (на вторинному ринку) зростає потенційна можливість придбати облігації на кращих умовах, ніж на первинному ринку, тож подібну міграцію попиту за більшими ставками ми можемо спостерігати ще певний час, поки умови первинного і вторинного ринків не зблизяться та не сформують нову криву дохідностей", - пояснюють в інвесткомпанії ICU.
Тому без перегляду відсоткових ставок за гривневими ОВДП Мінфіну навряд чи вдасться стабільно залучати більше коштів на первинному ринку.
Окрім того НБУ підготував механізм продажу на вторинному ринку 30-річних військових ОВДП з дохідністю 23,5%.
З початку війни портфель ОВДП Нацбанку зріс на 255 млрд грн - до 559 млрд грн. Ці 255 млрд грн - це обсяг емісії гривні Нацбанком.
"Нацбанк може ставити двосторонні котирування — купівля і продаж. І можна буде одночасно і купити ці папери по ціні трошки вище номіналу, і продати їх НБУ по ціні нижче номіналу", — заявив раніше директор департаменту відкритих ринків НБУ Олексій Лупін.
Однак поки продаж не запускається, щоб не конкурувати з Мінфіном. Адже якщо НБУ почне продавати ОВДП з дохідністю 20-25%, то ніхто не прийде на аукціони Мінфіну, де він пропонує 16% за ОВДП з обігом від 14 місяців.
Дохідність військових облігацій, що купуються НБУ, було прив'язано до середнього значення облікової ставки, яку в червні було піднято з 10% до 25% річних. Тобто фактично ставка за держоблігаціями, викупленими НБУ, становить 23,5% річних.
Таким чином, якщо Мінфін не підніме ставки до рівня інфляційних очікувань, йому не вдасться залучити на внутрішньому ринку (у банків, бізнесу та населення) додаткові 270 млрд грн для фінансування зарплат військовим.
Відповідно ця функція буде покладена на НБУ і він буде змушений збільшити обсяги емісії гривні, яка збільшить тиск на валютний ринок.
