Як держава буде націоналізовувати системно важливі банки
Націоналізація системно важливого банку жодним чином не вплине на його вкладників, адже мова йде лише про зміну власників фінансової установи.
Верховна рада прийняла законопроєкт про націоналізацію системно важливих банків під час воєнного стану.
Законопроєкт про виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану було зареєстровано у Верховній раді наприкінці вересня (№ 8069 від 23 вересня).
Його авторами є голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, перший заступник Ярослав Железняк та ще чотири народні депутати.
Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Що таке системно важливий банк і хто входить у цю категорію?
До системно важливих банків Нацбанк відносить банки неналежне функціонування або банкрутство яких може завдати шкоди фінансовій системі та негативно вплинути на економіку.
Наразі в Україні 14 системно важливих банків, зокрема:
- АТ "А-Банк" соратників Медведчука - братів Суркісів;
- АТ "Альфа-Банк" підсанкційних російських олігархів Михайла Фрідмана, Германа Хана та Пьотра Авена;
- АТ "Кредобанк" - належить польському акціонерному банку "Загальна ощадна каса";
- АТ "ОТП Банк" - належить угорському OTP Bank Plc;
- Державні АТ "Ощадбанк", АТ КБ "Приватбанк", АБ "Укргазбанк" та АТ "Укрексімбанк";
- АБ "Південний" - Юрія Родіна та Марка Беккера;
- АТ "ПУМБ" олігарха Ріната Ахметова;
- АТ "Райффайзен Банк" - 68% у Raiffeisen Bank International AG, 30% - у ЄБРР;
- АТ "Таскомбанк" і АТ "Універсал Банк" (Монобанк) Сергія Тігіпка;
- АТ "Укрсиббанк" - французькому BNP Paribas S.A (на 60%) та ЄБРР (40%).
Який банк може потрапити під націоналізацію?
Альфа Банк - єдиний банк з переліку системно важливих, який належить російським олігархам, проти яких введено міжнародні санкції внаслідок повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Ймовірно саме для націоналізації Альфа Банку приймається цей закон.
Адже нещодавно посол України в США Оксана Маркарова заявила, що США очікують, що українські санкції будуть синхронізовані, включно з обмеженням проти "Альфа-Банку".
Тобто ключовий партнер України дав чітко зрозуміти, що не вітає потенційні домовленості української влади з акціонерами Альфа Банку в частині накладення санкцій в обмін на інвестиції.
Раніше очільник фракції "Слуга народу" в парламенті Давид Арахамія заявив, що Альфа Банк потребує докапіталізації в $1 млрд. Ця сума ідентична з тою, яку російський олігарх Михайло Фрідман обіцяв вкласти в банк, щоб переконати Велику Британію зняти з нього санкції.
Пізніше голова наглядової ради Альфа Банку Роман Шпек уточнив, що сума запропонованої докапіталізації у розмірі $1 млрд включає потребу у $500-600 млн на дотримання нормативу адекватності капіталу, а також ресурс для збільшення кредитування.
У якому стані Альфа Банк?
Альфа Банк - шостий за розміром активів банк України. Банк належить російському олігарху Михайлу Фрідману (32,8%) та Андрію Косогову (40,9%) - акції на нього переписали Герман Хан та Пьотр Авен після накладання на них міжнародних санкцій. У Авена залишилось 12,4% акцій банку.
За останніми оприлюдненими НБУ даними, на кінець липня розмір активів Альфа Банку становив 112 млрд грн. У січні-липні 2022 року Альфа Банк отримав 3,5 млрд грн збитку.
На початку серпня у банку зберігалося 69 млрд грн коштів клієнтів. За сім місяців відтік грошей клієнтів з банку становив 20,3 млрд грн. Зокрема, юридичні особи вивели з рахунків у банку 17 млрд грн, а фізичні особи - 3,3 млрд грн.
Бізнес у Альфа Банку станом на 1 серпня зберігав 22,4 млрд грн, в тому числі 19,7 млрд грн - до запитання (можуть бути зняті з рахунків за запитом клієнта). Натомість на рахунках фізичних осіб знаходилося 47,1 млрд грн, в тому числі 22,77 млрд грн - кошти на вимогу (можуть бути зняті з рахунків за запитом клієнта).
Обсяг кредитів, наданих банком станом на кінець липня, становив 54,9 млрд грн (мінус 7,8 млрд грн з початку року), у тому числі 35,5 млрд грн - юридичним особам, 19,4 млрд грн - фізичним особам.
Чи дійсно Альфа Банк потребує таких значних вливань капіталу?
Банківський експерт центру CASE Ukraine Євген Дубогриз, який у 2015-2019 займався стрес-тестуванням банків в НБУ, в тексті для БЦ зазначив, що такої величезної докапіталізації Альфа Банк міг би потребувати лише за умови, що під час війни він втратив три чверті всього свого кредитного портфеля. Проте це не так. Детальніше про стан банку - читайте за посиланням.
Як буде відбуватися націоналізація системно важливого банку?
Націоналізація системно важливого банку жодним чином не вплине на його вкладників, адже мова йде про зміну власників фінансової установи.
Обґрунтування прийняття закону про націоналізацію системно важливого банку під час війни з пояснювальної записки до законопроєкту № 8069 можна перефразувати наступним чином:
Через повномасштабне вторгнення РФ в Україну, руйнування інфраструктури, підприємств, активів бізнесу та житла, а також втрати робочих місць зростає кількість неплатоспроможних позичальників банків. У серпні обсяг непрацюючих кредитів (NPL) зріс на 5 млрд грн – до 368,68 млрд грн.
Вкладаники, через високу інфляцію, намагаються забрати строкові гривневі вклади і конвертувати їх у валюту, або ж витратити на споживання.
Внаслідок погіршення ліквідності банків та неможливості обслуговувати зобов’язання НБУ може прийняти рішення про визнання такого банку неплатоспроможним і вивести з ринку.
Проте виведення з ринку неплатоспроможного системно важливого банку може спричинити паніку та призвести до зростання недовіри до банківської системи.
Окрім того, у квітні Президент Володимир Зеленський підписав закон №2180-IX, яким запроваджується 100% держгарантія за депозитами населення на період воєнного стану і трьох місяців після його припинення чи скасування.
Тобто, у разі виведення банку з ринку, держава зобов'язана повернути 100% вкладів. У випадку з великим банком це призведе до значних втрат з державного бюджету.
Тому законопроєкт № 8069 дозволяє державі в особі Міністерства фінансів, за пропозицією НБУ, брати участь у виведенні з ринку системно важливого банку під час повномасштабної війни РФ проти України.
Мова йде про націоналізацію системно важливого банку, який втратив ліквідність в період воєнного стану.
Націоналізація системно важливого банку відбуватиметься через процедуру віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Далі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб продає цей банк державі за 1 гривню.
При цьому продаж банку буде проводитись незалежно від фактичного розміру регулятивного капіталу банку.
Управляти корпоративними правами та акціями націоналізованого банку буде Міністерство фінансів.
Також Фонд гарантування вкладів не буде змінювати розмір статутного капіталу неплатоспроможного системно важливого банку, деномінацію акцій, не буде проводити обміну грошових зобов’язань банку на акції додаткової емісії.
Не будуть формуватись резерви банку на покриття збитків за активними банківськими операціями та не буде визначатись кредитний ризик за всіма активними банківськими операціями.
Також держава не буде обмінювати вклади власників банку на акції з наступним їх викупом.
Натомість буде запроваджено припинення зобов’язань банку перед контролерами та власниками істотної участі у банку, а також підсанкційними особами з наступним зарахуванням коштів за цими зобов'язаннями у дохід банку.
Законопроєктом скасовуються всі заборони на відчуження акцій та припинення зобов'язань банку перед власниками акцій банку, контролерами і підсанкційними особами.
При цьому відшкодування вартості акцій акціонерам буде можливим тільки після компенсації збитків державі Україна від РФ і виключно за рахунок таких коштів.
Оцінка активів банку, а також розмір збитків акціонерів та кредиторів банку буде відбуватися міжнародною аудиторською компанією, виходячи з реального фінансового стану банку на дату продажу.
Після націоналізації банку припиняються його зобов’язання перед акціонерами, контролерами, пов'язаними особами а також особами, стосовно яких застосовано міжнародні санкції на день прийняття НБУ рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Нове керівництво націоналізованого банку буде призначено Фондом гарантування вкладів за поданням Мінфіну, погодженим з НБУ. Воно приступить до виконання своїх обов’язків відразу після припинення тимчасової адміністрації в банку.
Після набуття державою власності на систменоважливй банк, протягом двох місяців фінустанова проводить аналіз кредиторів банку на відповідність критеріям для припинення зобов’язань перед ними з урахуванням структури власності кредиторів, визначення їх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів).
Якщо в результаті такого аналізу кредиторів банку не вдалося встановити кінцевих бенефіціарних власників таких кредиторів або встановлено, що джерела розміщених у банку коштів є непрозорими чи недостатніми, або кредитори не надали банку достатньої інформації для проведення аналізу, банк зобов’язаний здійснити блокування операцій за рахунками таких кредиторів та коштів за такими рахунками для визначення відповідності кредиторів умовам для припинення зобов’язань перед ними.
Після укладення договору купівлі-продажу акцій і націоналізації банку буде проведене дослідження проведених ним операцій до націоналізації.
Якщо буде виявлено шкоду від таких операцій, то банк звертатиметься за компенсацією до осіб рішеннями, діями та/або бездіяльністю яких було завдано збитків.
А також до осіб, які отримали вигоду внаслідок таких рішень.
Для стягнення завданої шкоди колишні керівники та власники істотної участі та кінцеві бенефіціарні банку зобов'язані надати банку інформацію про все майно, активи та зобов'язання.
Вимоги банку про надання інформації про майно і активи забезпечуються накладенням арешту на рухоме та нерухоме майно осіб, до яких вони заявлені.
