LoWARe: Як українська компанія "Мономах" одночасно продавала чай для ЗСУ і для росіян

Автор: Ольга Пшеничнюк

Один з найбільших виробників чаю та кави в Україні постачає свою продукцію для ЗСУ. Водночас СБУ оголосило його власника у розшук у справі про пособництво державі-агресору. БізнесЦензор вирішив розібратися, як так сталося.

"Мономах" – один з найстаріших постачальників чаю в Україні. Від початку 1990-х років компанія імпортувала фасований чай та каву різних виробників з усього світу, але згодом збудувала власну фасувальну фабрику під Києвом, в селищі Велика Димерка Броварського району.

За даними на її сайті, зараз компанія виробляє продукцію під брендами "Monomax", "Lovare", "Stefano", "Ferarra", "Три Слона", "Чайні шедеври", "Кавові шедеври" та іншими.

Однак з'ясувалося, що власники українського виробника вирішили не відмовлятися і від заробітків у Росії, попри розв'язану нею повномасштабну війну.

За даними судового реєстру, 10 червня СБУ провела обшуки в офісах "Мономаха" та у низки співробітників компанії. Бухгалтерці підприємства повідомили про підозру, а його співвласника – Тараса Барабаша – СБУ оголосила у розшук. За інформацією на сайті МВС, датою зникнення бізнесмена вказане 16 червня.

У чому підозрюють власника виробника чаю "Мономах" і Lovare

Оприлюднені у судовому реєстрі протягом останнього тижня документи дозволяють описати обставини справи, розслідувати яку Служба безпеки України розпочала у серпні 2024 року за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу (Пособництво державі-агресору, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

За даними слідства, принаймні з 2018 року українська компанія "Мономах" експортувала вироблену в Україні продукцію до Росії та Білорусі. Втім, після початку повномасштабної агресії РФ у лютому 2022 року Кабмін та Нацбанк заборонили провадження будь-якої господарської діяльності та валютних розрахунків з РФ та її резидентами.

Своєю чергою президент Володимир Зеленський видав низку указів щодо накладення санкцій на фізичних та юридичних осіб, які ведуть господарську діяльність з державою-агресоркою або будь-яким чином їй допомагають, зазначається у судових документах.

Однак, за версією слідства, співвласник "Мономаха" вирішив не відмовлятися від бізнесу у Росії і організував схему постачання продукції до країни-агресорки шляхом прихованого транзиту через Польщу до Білорусі, а вже звідти – до РФ.

У судових матеріалах прізвища фігурантів приховані, проте співрозмовник БЦ у правоохоронних органах підтвердив, що йдеться саме про Тараса Барабаша, якого СБУ вже оголосила у розшук. Слідство стверджує, що до організації схеми він залучив бухгалтерку "Мономаха" Вікторію Половко, а також начальника відділу експортних продажів компанії Олександра Леонова. На Леонова у Польщі оформлена компанія Lovare Sp. z o. o., e-mail з його прізвищем – [email protected] – і зараз вказаний у контактних даних на її сайті.

Водночас Леонов є директором білоруського ООО "Натур Текнолоджис", вказують слідчі. На цю фірму у Білорусі офіційно оформлена щонайменше одна із торговельних марок чаю "Lovare", вона ж оформлювала права на бренди, які використовує "Мономах", і в Росії.

Офіційно білоруський бізнес записаний на кіпрську IPC TEA and Coffee and Packing CO Ltd і самого Леонова. Проте, за даними джерел у правоохоронних органах, реальним її власником є Богдан Барабаш, а підконтрольна йому білоруська компанія досі має чинні свідоцтва Роспатенту на право власності на бренди "Мономаха" у РФ.

Відтак, вироблену в Україні продукцію організатори схеми експортували до Польщі на адресу компанії "Lovare Sp. z o. o.", після чого вона постачалася на адресу білоруської "Натур Текнолоджис", а в подальшому товар продавали російським компаніям для продажу на ринку РФ.

Зокрема, слідчим СБУ вдалося зафіксувати увесь ланцюжок постачання продукції на адресу російського ООО "ЛДК", який працював щонайменше до травня 2024 року, свідчать матеріали справи. В оформлених російською фірмою митних накладних країною походження чаю та кави під брендами українського виробника вказувалася Україна, а в частині випадків – Білорусь.

При цьому організатори схеми знали, що таким чином порушують законодавство України під час повномасштабної війни, переконані слідчі.

"Вищевказані особи розуміли, що здійснювати вказану діяльність вони зможуть лише у взаємодії з державою - агресором, в тому числі і шляхом сплати податків до бюджету РФ та постачання товарів на її територію, що свідчитиме про передачу матеріальних ресурсів та активів представникам держави-агресора. Також, вказані особи достовірно усвідомлювали, що наведені дії є незаконними та призведуть до завдання шкоди Україні", – наведена позиція слідчого у матеріалах суду.

Із оприлюднених у судовому реєстрі документів відомо, що Солом`янський районний суд Києва визнав аргументи СБУ переконливими та арештував вилучені під час обшуку у бухгалтерки "Мономаха" смартфон та ноутбук. Водночас суддя відмовився обрати їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і відправив під цілодобовий домашній арешт.

Як постачати чай водночас для росіян і для ЗСУ

Завдяки забороні низки російських брендів, які займали до 40% ринку чаю в Україні, виторг АТ "Мономах" за останні роки зріс понад вдвічі, перевищивши минулого року 2,3 млрд грн, свідчать дані YouControl. Нині частка компанії на українському ринку, за приблизними оцінками, перевищує 25%.

За інформацією самої компанії, крім виробництва продукції під власними брендами, "Мономах" співпрацює з 80% рітейлерів в Україні (серед них – АТБ, METRO, Fozzy Group, "Ашан", Novus), постачаючи для них чай та каву під їхніми торговими марками (privat lable).

Зокрема, саме на потужностях "Мономаха" виробляється продукція privat lable для мереж "АТБ" ("Розумний вибір", "Своя лінія"), Metro ("Aro", "Rioba") та "Варус" ("Varto"). Крім того, на заводі компанії фасують продукцію під брендами інших відомих постачальників.

За даними джерел серед українських рітейлерів, з урахуванням власних брендів та privat lable, до 90% продажів продукції компанії "Мономах" у великих мережах припадає саме на чай. Третину з них забазпечує найбільша українська мережа супермаркетів АТБ (близько 700 млн грн у 2024 році), далі з великим відривом йдуть Metro, "Варус", "Сільпо", "Велика кишеня", Auchan та Novus.

За даними у системі Dozorro, яка відслідковує держзакупівлі, крім супермаркетів та магазинів по всій Україні "Мономах" також активно постачає продукцію за держпідрядами для "Укрзалізниці", лікарень, Нацгвардії та військових частин ЗСУ.

Більше того, "Мономах" заробляв і на постачанні чаю для сухпайків, які закуповують для українських військових.

Під час останніх закупівель цьогоріч держпідприємство "Державний оператор тилу" замовило добові польові набори продуктів з чаєм інших виробників. Втім, українські військовослужбовці досі отримують сухпайки, до складу яких входить чай під торговельними марками компанії "Мономах", писало видання NV Бізнес у квітні цього року.

В Україні "Мономах" позиціонує себе як патріотичну компанію, яка підтримує ЗСУ. До прикладу, на початку 2023 року вона оголосила про запуск благодійної програми з передачі чаю власного виробництва для українських бійців.

Втім, вже навесні того ж 2023 року "Мономах" потрапив до переліку українських виробників, які продовжують постачати свою продукцію до Росії. Російські ЗМІ з подивом писали, що попри повномасштабну війну, у російських магазинах і на маркетплейсах можна було знайти близько 40 різних видів чаю Lovare та кави Ferarra.

Ба більше – товари під брендами українського виробника досі можна знайти на найбільшому у Росії маркетплейсі Wildberries, який збирає кошти з покупців і сплачує податки у бюджет держави - агресорки.

Рішення РНБО про санкції щодо цієї компанії президент Володимир Зеленський увів у дію ще у липні 2021 року, а конфлікт між її власниками за участі керівника Чечні Рамзана Кадирова та оточення впливового мільярдера Сулеймана Керімова минулого року особисто вирішував російський диктатор Володимир Путін.

Також чай під українським брендом Lovare досі можна знайти і на іншому російському популярному маркетплейсі Ozon, основним власником якого є структури АФК "Система" російського олігарха Юрія Ковальчука, що входить до найближчого кола Путіна.

Звісно, можна пригадати, що деякі міжнародні компанії досі намагаються продавати свою продукцію і в Україні, і в Росії, хоча сотні світових брендів пішли з російського ринку після початку повномасштабної війни. Втім, українським підприємцям варто зрозуміти, що всидіти на двох стільцях не вийде. Не лише тому, що це щонайменше лицемірно. А й з огляду на кримінальну відповідальність, передбачену законом.