Трудові мігранти в Україні: Мізер на ринку праці та ксенофобський вайб соцмереж

Автор: Ольга Прокопишина

Останніми тижнями користувачів українських соцмереж бомбардують однотипними фотографіями та відео, на яких нібито трудові мігранти гуляють вулицями українських міст, перуть свої речі у річці, купують продукти у вітчизняних супермаркетах тощо. Усе це супроводжується повідомленнями типу "Індійські мігранти вже працюють будівельниками в Івано-Франківську" чи "У Черкасах мігранти асфальтуватимуть дороги, з’являться в місті вже за 1-2 тижні". У коментарях – образливі расистські висловлювання. Відео "Мігранти з Індії танцюють на вулицях Львова" так само швидко зібрало тисячі "злих смайликів" і дрімучий ксенофобський контент під ним. На хвилі соцмереж підтягнулись до обговорення питання трудової міграції навіть окремі мери міст та народні депутати, намагаючись підзаробити "політичних балів".

На сайті Кабінету Міністрів одним днем з’явились кілька петицій щодо "Захисту національного ринку праці" та "Посилення контролю за міграцією", що зокрема пропонує посилити перевірку документів та медичний контроль у іноземців.

Читайте також: "Пріоритет ‒ бронюванню українців": в Україні з’явилася петиція із закликом обмежити залучення трудових мігрантів

Чи дійсно в Україні відбувається таємна масова міграція робітників з-за кордону? БізнесЦензор намагався розібратись у ситуації з наймом іноземців, поспілкувався з фахівцями, дотичними до питань трудової міграції.

Вартість одного іноземного робітника

Важко сказати, що саме, слугувало пуском для лавини нинішніх гарячих обговорень проблем трудової міграції в Україну.

Кілька тижнів тому відбулась зустріч голови Офісу Президента Кирила Буданова з представниками бізнесу. На ній підприємці жалілись на гострий дефіцит кадрів на ринку через мобілізацію та міграцію українців за кордон.

Буданов заявив, що найближчим часом переглядатимуть список країн "міграційного ризику", що може спростити імпорт робочої сили з певних країн.

Останнім часом бізнес намагається хоча б частково вирішити проблему нехватки робочих рук імпортом іноземних робітників. Хоча процедура їх легалізації в Україні достатньо дорога та тривала. За оцінками Артема Нікішова, СЕО Eclectic Talants group, до складу якої входить рекрутингове агентство Іmart Solutions, вона в чотири рази дорожча і в три рази довша за тривалістю ніж, наприклад, аналогічна процедура в Польщі.

За оцінками Василя Воскобойника, президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, голови ГО "Офіс міграційної політики", працевлаштування одного іноземця коштує українському роботодавцю сьогодні до 150 тис. грн. Окрім оформлення дозволу на працевлаштування, візи, роботодавець майбутньому працівникові оплачує переліт та забезпечує житлом.

В Україні процес легалізації іноземного робітника зараз відбувається у два етапи.

Перший – оформлення дозволу на працевлаштування в Україні. Його видає регіональний підрозділ Державної служби зайнятості. Зазвичай оформленням дозволу на працевлаштування займається український роботодавець.

Дозвіл на працевлаштування видається на строк від 6 місяців до 3 років, він є підставою для отримання дозволу на проживання, видачу довгострокової візи.

Для оформлення довгострокової візи іноземець має особисто звернутись з пакетом документів до органів міграційної служби, щоб оформити посвідку на тимчасове проживання.

За словами адвоката Владислава Зайцева, голови Комітету з міграційного права Асоціації правників України, для посвідки на тимчасове проживання іноземцю потрібно зібрати достатньо простий перелік документів: фото, копію та переклад паспорту, оформити медичний поліс.

"Фактично проблемою може бути лише мовний бар'єр, інколи іноземці потребують допомоги перекладача, юриста, що міг би супроводити особу при подачі документів", – каже він.

Іноземця можуть також запросити на співбесіду до органу Міграційної служби.

У процесі оформлення посвідки представники служби можуть відвідати вказане в документах місце проживання, перевірити, чи дійсно іноземний робітник там мешкає або ж адреса фіктивна.

"Це робиться, щоб унеможливити ситуацію з фіктивним працевлаштуванням, коли надаються підробні або недостовірні дані, щоб фактично використати Україну для транзиту до країн ЄС або для подальшого незаконного перебування", – пояснює Владислав Зайцев.

Зрештою у візі можуть відмовити на підставі негативного висновку Служби безпеки України. Особливо це стосується громадян зі Списку країн міграційної небезпеки.

Мігранти в цифрах

Після повномасштабного вторгнення Росії спостерігається значне зменшення міграції в Україну, звертає увагу Владислав Зайцев. Це зменшення відображається в статистиці Державної служби зайнятості.

Якщо у 2021 році регіональними підрозділами служби загалом було оформлено 21 780 дозволів на працевлаштування, то у 2022-му видали 6279 дозволів, у 2025-му – 9582 дозволи.

"Військова агресія Російської Федерації значно вплинула на працевлаштування іноземців на території України. Багато іноземних працівників упродовж 2022-2024 років або відмовилися від укладення трудових договорів (контрактів) з українськими роботодавцями, або розірвали чинні", – повідомили у Державній службі зайнятості на запит БізнесЦензора.

Станом на 6 травня 2026 року в Україні на підставі дозволів, виданих роботодавцям, працюють 9503 іноземних працівники. Водночас середньооблікова кількість штатних працівників в Україні у березні 2026 становила 5,4 млн осіб. Тобто громадяни інших країн на вітчизняному ринку праці насправді складають непомітну мізерну частку.

Чи чекає на Україну наплив мігрантів?

На думку експертів, навряд чи до завершення війни кількість мігрантів може суттєво зрости.

"Не приїдуть сюди десятки тисяч людей, я не говорю вже про сотні тисяч або про мільйони. Це фантастика", – каже Василь Воскобойник.

За його словами, Україна не приваблива ні з точки зору заробляння грошей, ні з точки зору безпеки.

"Заробітна плата тут набагато нижча, ніж у Польщі чи Чехії, я вже не говорю про Німеччину. У нас затягнутий, зарегульований процес отримання робочої візи", – пояснює Воскобойник.

Через те, що не працюють аеропорти, мігранту важко добратись до України, потрібна транзитна віза, наприклад, Польщі, що теж ускладнює для українських роботодавців вербування іноземних кадрів.

За словами Марії Абдулліної, керівниці напрямків OLX Робота та Послуги, співголови HR-комітету Європейської Бізнес Асоціації, українські компанії, що почали завозити кадри, зіткнулися з тим, що іноземці розглядають Україну лише як проміжний пункт на шляху до Західної Європи.

Ті українські компанії, які вже спробували завезти робітників-іноземців, не можуть цей досвід назвати повністю успішним: пройшовши всі кола документальної легалізації, мігранти не залишаються з ними надовго. Україна, на жаль, не є привабливою для іноземців навіть з країн на кшталт Колумбії, щоб будувати тут свою трудову діяльність на довгий строк.

З іншого боку, каже Марія Абдулліна, наш ринок праці та демографічна ситуація розвивався так, що в перспективі нам не обійтися без залучення іноземної робочої сили.

"Ми нікуди від цього не подінемося, якщо хочемо, щоб економіка розвивалася, інфраструктура відбудовувалася. З поточною кількістю населення це неможливо зробити", – звертає увагу вона.

За словами Абдулліної, наразі ключова проблема з трудовою міграцією – виключно інформаційна. А активне розповсюдження інформаційних потоків "зради" з великою вірогідністю є ворожою психологічною спецоперацією.

"Ми як держава не допрацьовуємо в комунікації з людьми. І дуже легко пропускаємо "вливання", – зазначає Абдулліна. – Питання ескалюється через соціальні мережі. Але що ми бачимо по своїх дослідженням? Ми проводимо циклічні дослідження, маємо доступ до 22 млн унікальних користувачів в Україні. Ми не бачили сталого негативного ставлення до залучення іноземної робочої сили. Є острах, що буде заміщення робочих місць, де потенційно могли би працювати українці. Але насамперед іноземці залучаються туди, де бракує українців, де вони не хочуть працювати. Дуже важливо донести раціональний меседж".

"Якщо в інших країнах світу зараз побачать ту хвилю ксенофобії, яка просто розливається ріками, морями по соціальних мережах, чи будемо ми в принципі привабливі для адекватних людей?", – додає Воскобойник.

Щоб країна розвивалася, економіка зростала, має бути відповідна кількість населення, що працює на економіку. В Україні ж глибока демографічна криза та брак кадрів, наголошує експерт.

Наразі на підконтрольній Україні території проживають орієнтовно 22-25 мільйонів людей, повідомив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін. За даними Держстату, на момент проголошення Незалежності 1991 року в Україні проживало 51,944 млн осіб.

Найбільший дефіцит кадрів спостерігається серед кваліфікованих робітників

Восени 2025 року насамперед щоб уніфікувати з ЄС процедуру отримання дозволів на працевлаштування, здешевити та спросити залучення іноземних кадрів у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14211, ініційований прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.

Документ передбачає створення Єдиного державного вебпорталу працевлаштування в Україні іноземців та осіб без громадянства. На цьому порталі українські роботодавці розміщуватимуть вакансії для іноземців, які зможуть відгукнутися на них, відправити заяву для отримання єдиного дозволу на тимчасове проживання та працевлаштування одночасно.

Плату за такий дозвіл пропонується встановити на рівні 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законопроєкт поки очікує на розгляд в першому читанні, вже зареєстровано два альтернативних проєкти.

За даними Державної служби статистики, у січні-березні 2026 року середньомісячний розмір заробітної плати штатних працівників становив 29 тис. гривень, що на 5 тис. гривень більше, ніж у січні-березні 2025 року.

Найвищий розмір оплати праці отримували працівники у сфері інформації та телекомунікації (81 тис. гривень), фінансової та страхової діяльності (61 тис. гривень), найменший – у мистецтві, спорті, сфері розваг та відпочинку (19 тис. гривень), освіті (19 тис. гривень), охороні здоров’я (20 тис. гривень).