Як росіяни заробляють на українських серіалах

"Мистецтво поза політикою". Цю догму чую щоразу, як починається холівар навколо якогось артиста, письменника, художника тощо. «Іскуства внє палітікі» - вторять кацапські пропагандони.

Стоп. От на цьому моменті зупинимось детальніше.

Річ у тім, що кінематограф суттєво різниться з іншими видами мистецтва. Маразматик Ленін, мумія якого досі лежить на Червоній площі для поклоніння мокшан, у свій час казав: "Из всех искусств для нас важнейшим является кино". 

А оскільки сучасна Росія є спадкоємцем СРСР, то й кіномистецтво для них давно перестало бути, власне мистецтвом. Замість цього воно стало способом пропаганди їх ідей.

Чи можна так сказати про український кінематограф? Звісно! Таким і він має бути. Мало того, усі шедевральні українські фільми, що вийшли за останні 7 років, були з ідеологічним підтекстом. "Кіборги", "Іловайськ 2014", "Позивний Бандерас", "Сторожова застава", "Захар Беркут". Всі вони — про Україну, українське, про нашу боротьбу, наші цінності, та ідеали. І всі вони заслуговують на те, щоб стати світовими бестселерами.

Пропаганда не є негативним явищем сама по собі. Пропаганда негативна тоді, коли на ворожу пропаганду, нам немає чим відповідати.

І от тепер, коли ми визначили, що російський кінематограф для нас — зло, то постає наступне питання: а їх актори, режисери, продюсери, сценаристи — теж зло?

Самі по собі, як спеціалісти, вони можуть становити для нас користь у майбутньому. Тим паче коли Україна стане величною, а я в цьому не маю сумніву, вони самі до нас поїдуть на заробітки. 

Зовсім інша справа, коли триває війна. А вона триває. Вже восьмий рік ми воюємо з Росією за тими гібридними правилами, що вона нам нав'язала. 

Україна заборонила в'їзд на нашу територію російських політиків, артистів, музикантів, які заїхали до Криму з боку Росії, які відкрито підтримали російську агресію проти України тощо. І водночас ми дозволяємо в'їзд російським пропагандистам з каналу Міноборони Росії "Звезда", дозволяємо в'їзд відкритих пропагандистів "русского мира" Воровайок та Моргенштерна. І, звісно, дозволяємо в'їзд російським режисерам, продюсерам, акторам. Які під час війни з Росією тут, у нас, знімають серіали, бо це дешевше, а потім продають на власні канали.

Звісно, це все відбувається за сприяння наших медіахолдинг.

Так, правда, в українських повних метрах не було ані російських акторів, ані ватних продюсерів. Зовсім інша справа — продакшн для каналів, на які знімають серіали. В період карантину це ледве не єдине кіновиробництво, що є в країні, оскільки самі канали в ньому і зацікавлені. І в цих серіалах контроль кадрів повністю здійснює замовник. 

Найбільша трагедія в тому, що російських акторів сюди запрошують саме "українські" продюсери. Знов таки, це вигідно. Вони ж імениті, їх люблять глядачі. А ще тому, що тишком ці серіали, які знімають у нас ніби для наших каналів, потім випускають в Росії. Самих акторів в Україні конспірують, щоб про них не дізнались. Але при цьому їх селять у елітних готелях в столиці. Кожен такий гастролер отримує 1к доларів на день зйомок.

Водночас наші актори не знімаються, не отримують коштів, і зрештою втрачають засоби до існування. Українських акторів ці продюсери беруть на другорядні ролі й ні у що не ставлять. 

Куди дивиться Міністерство культури? Агов!
Цей блог — лише прелюдія. Наступного тижня я розкажу дуууже багато цікавих деталей про "український" кінематограф, який, по факту, експлуатують росіяни. Кіношний колабораціонізм має конкретні обличчя, імена та локації. І я зроблю їх популярними.

А поки напишіть в коментарях свою думку: чи мають право російські актори та режисери зніматись в Україні в українських фільмах чи серіалах?