Ще одна невидима перемога Єрмака та мільйони від зброярів на утримання Укроборонпрому

Після звільнення Івана Баканова та Ірини Венедіктової керівник Офісу президента Андрій Єрмак може заслужено святкувати свою перемогу. Втім, досить несправедливо, що в тіні залишився ще один його здобуток.

Наприкінці минулого тижня Міністерство оборони України створило Агенцію оборонних закупівель, як єдиний національний орган, що забезпечуватиме централізовану закупівлю товарів, робіт і послуг у сфері національної безпеки та оборони.

Агенція створена у вигляді державного підприємства, яке має право створювати філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, в тому числі й за межами України. Крім того, агенція може бути засновником інших юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм.

Перед створення агентства, ще у березні Кабінет міністрів вивів зі складу Укроборонпрому Укрспецекспорт та дві його "дочки". Тимчасово, на час воєнного стану, їх передали до сфери управління Міністерства оборони.

Нове агентство буде у сфері впливу колишнього бізнеспартнера Єрмака, а нині заступника міністра оборони Дениса Шарапова.

Шарапов – син одного з найбільш успішних та відомих в Україні фахівців у сфері збуту зброї, колишнього керівника Укроборонсервісу Олександра Шарапова.

Із Єрмаком Денис Шарапов мав спільний бізнес – ТОВ "Медійну групу європейського партнерства", але у 2018 році обоє вийшли зі складу її засновників.

В одному з інтерв’ю Єрмак говорив, що добре знає батька Шарапова Олександра і колись сам надавав юридичні послуги "Укроборонсервісу".

З 2013 по 2019 Денис Шарапов працюва заступником директора ДП "Укроборонсервіс".

Як зауважували ЗМІ, у жовтні 2019 році майже одночасно Шарапов отримав посаду заступника гендиректора "Укрспецекспорту", а Єрмака було призначено в наглядову раду "Укроборонпрому". з 23 грудня 2021 року Шарапова також було призначено у наглядову раду Укроборонпрому, а за кілька тижнів до цього він став першим заступником міністра стратегічної промисловості.

А з квітня 2022 Шарапов став заступником Міністра оборони. "По суті, Єрмак просуває Шарапова всюди, де є стосунок до закупівлі зброї. Коли Укрспецекспорт перейшов під Мінстратегпром, він пішов туди. Зараз всі бюджети ідуть через МО, то він заступник міністра і курує агенцію", - каже співрозмовник Цензор.НЕТ.

Якщо Агенція оборонних закупівель здійснюватиме централізовану закупівлю товарів, робіт і послуг у сфері національної безпеки та оборони, то логічно спитати, а чим тоді займатиметься Укроборонпром. Адже з нього знімають левову частину задач і, чесно кажучи, найсмачнішу тему для заробітку.

"Напевно, Укроборонпром рятує виробництво, розгортає ремонт техніки, шукає зброю по світу. Насправді хз. Критикувати ми їх не можемо, то і не сильно стежимо", - каже ще один співрозмовник видання.

Так, десь з пам’яті у вас випливе нахабнувате обличчя спритного ділка Віталія Жукова, який так і не сів за свої "схеми" з грошима "Укроборонпрому" в часи Гладковського, і який за керівництва Гусєва знову повернувся до справ.

Зараз співрозмовники видання в оборонці кажуть, що про відверто корупційні схеми не чули. Але невирішені за попередні роки питання так і залишаються і як недоліковані рани особливо дають про себе знати зараз.

Якби не війна, то згідно Закону "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності" вже у квітні 2022 року мали б зникнути колишні держпідприємства, а замість них створені акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Наступний крок – створення холдингів, тобто науково-виробничих об’єднань.

Вочевидь, що півроку тому всі процеси були зупинені. Наприкінці червня стало відомо, що Кабмін має намір створити підприємство "Українська оборонна промисловість" (УОП). Воно стане правонаступником реорганізованого "Укроборонпрому" і на 100% належатиме державі. А функції його наглядової ради виконуватиме Кабмін. До обрання голови нового підприємства його очолюватиме Юрій Гусєв.

Зважаючи на те, що десь з місяць тому стало відомо, що Кабмін ліквідує Мінстратегпром – головного ворога Укроборонпрому останні два роки – Гусєв може навіть випити дорогого шампанського.

Як відомо, конфлікти між Мінстратегпромом та Укроборонпромом почалися ще 2020 року. Один найбільших стосувався наміру тодішнього міністра та віце-прем’єра Олега Уруського вивести підприємства авіаційної промисловості, і передусім ДП "Антонов", з-під "Укроборонпрому".

ДП "Антонова" формує левову частку прибутку "Укроборонпрому" і втратити цю корову для концерну було смертельним.

Далі Уруський вирішив забрати у Гусєва спецекспортерів – це 70% усіх доходів "Укроборонпрому".

Наступною причиною для війни стали кадрові ініціативи Мінстратегпрому та протистояння з тодішнім заступником міністра Віталієм Немілостивим.

І зрештою, війна за законопроєкт "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", яку міністерство програло. Що логічно, адже в Уруського не було свого голови фракції "Слуги народу" Давида Арахамії, чиїм протеже в "Укроборонпромі" є Гусєв.

Після програшу боротьби за закон Олег Уруський втратив у листопаді 2021 і свою посаду.

Стартова схема реформи "Укрооронпрому", на яку погодились і Уруський, і Гусєв була розділити державний концерн на три категорії підприємств.

• Ті, які повністю втратили зв’язок з оборонною промисловістю – передати Фонду держмайна для подальшої приватизації.
• Підприємства, які не мають стосунку до оборони, але з цікавими активами, – таких близько 40 - передати до спеціально створеного фонду, знову ж з подальшою приватизацію.
• А з 60 головних підприємств створити шість холдингів за напрямками, які об’єднати в холдинг "Оборонні системи України". Також пропонувалось створити окремо холдингову компанію – "Аерокосмічні системи України". Крім того, виробники ракет просили створити окремо "Ракетні системи України".

В результаті реформований Укроборонпром мав би виглядати таким чином.

Головною ідеєю закону було запровадити західні стандарти управління. Формувати наглядові ради майбутніх господарчих товариств мають згідно зі стандартами ОЕСР. Відповідно, до поправки у законопроєкт 3822, яка була ініційована НАКО (незалежна актикорупційна комісія), кількість незалежних членів у них має становити від 30 до 50%.

Згідно зі стандартами Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), добирати незалежних членів мали б через систему конкурсів.

Але самі автори поправки визнали, що норма вийшла розпливчатою.

"Може трапитись так, що Мінстратегпром просто обере всіх членів наглядової ради – як державних, так незалежних – а Кабмін всіх автоматично затвердить. І де-факто увесь оборонний холдинг буде підконтрольний Мінстратегпрому. Хоча юридично конфлікту інтересів немає", – пояснювала свого часу керівник НАКО Олена Трегуб.

Втім, наразі Мінстратегпром перебуває під загрозою ліквідації. Хоча рішення парламенту про це і неблизьке.

Водночас Гусєв як керівник концерну самостійно ухвалює будь-які рішення щодо ОПК. Також концерн набуває право власності на акції корпоратизованих державних підприємств ОПК. Отже, акціонером і власником підприємств стає не держава, а концерн.

Директор департаменту з правових питань "Укроборонпрому" Даніїл Федорчук в коментарі Суспільному визнав, що з початком війни процес реформування "Укроборонпрому" значно сповільнилися, бо певний час не працювали держінституції, а деякі підприємства концерну постраждали від війни.

Отож, у війну "Укроборонпром" працює так, як і раніше. Але зі втратами від виведених під крило людини Єрмака спецекспортерів.

Відтак, до 20 липня українські підприємства отримали завдання з зірочкою – відрахувати на "Укроборонпром" кошти наперед за третій і четвертий квартали 2022 року. Розгромлений Антонов, наприклад, має віддати 40 мільйонів, КБ "Луч" - 16,5, Шепетівський ремонтний завод заплатить – 4,6 мільйони.

Цікаво, що за місяць до початку повномасштабної війни в ефірі телеканалу "Україна" Андрій Білецький заявив, що Шепетівський завод було відправлено на реконструкцію.

"Шепетівський ремонтний завод ремонтує 99% артилерійського озброєння в країні та усі гармати. 4 дні тому листопадовим рішенням "Укроборонпрому" Шепетівський завод було зупинено на реструктуризацію, яка почалася з того, що продається надлишкове майно заводу", - зазначив Білецький.

"Його зупинили і він кілька днів вже не працює, тому що треба продати землю і на металобрухт залишки старих озброєнь, які можливо можна полагодити", - підкреслив політик.

Тоді ж він повідомив, що Харківське конструкторське бюро ім. Морозова перевели на одноденний робочий тиждень.

Зважаючи на те, що сталось з ДП Антонова в останні місяці, так само як і КБ "Луч", навряд чи вони щасливі виплачувати внески напівроку наперед.

Обєктивно, те, що могло би піти як оборотні кошти на збільшення потужностей та закриття втрат від російських бомбардувань іде на зарплати співробітників "Укроборонпрому".

Ще з моменту створення "Укроборонпрому" для соратника Януковича Саламатіна українські виробники зброї не сприймали його інакше як надбудову для відкатів , яка не підконтрольна навіть Кабміну. А зараз, коли навіть олігархи скидають баласт, сприймають просто як занадто дорогу утриманку.