Влаштування політичних "розбірок" веде до дискредитації Парламенту

Останні дні широкого розголосу набула історія з арештом члена Радикальної партії Ігоря Мосійчука. Ця історія препогана. Препогана вона не в сенсі арешту депутата за якісь вчинки. Це нормально, це так як повинно бути. Препогана вона в тому, що вона висвітлює всю проблему нашого парламентаризму взагалі.

Мало того, що депутати можуть собі дозволити брати якісь гроші за вирішення якихось питань, запитів і так далі. Виходить ще наступне. Прийшов прокурор, до якого негативне ставлення народу України, за відставку якого зібрана велика кількість голосів народних депутатів, та у будь-якому разі це прокурор старої формації, старої системи. І цей прокурор показує якийсь фільм. Ми в цьому фільмі не бачимо, що СБУ затримує з хабарем людину, не бачимо мічених купюр, відбитків - те, як це роблять, коли затримують інших. Бо це буквально завжди є доказом для суду, на підставі цього доказу людину оголошують хабарником. Тут цього не показують, а показують, що хтось депутатові Мосійчуку дає гроші за вирішення якихось питань. Для юристів є очевидним, і взагалі для людей зрозумілим, що це не є доказом. Це просто показує, що ця людина за якісь свої послуги як депутата бере якісь гроші.

А можливо спеціально зробили накладку, можливо там говорять зовсім про інше? Тому що ми бачили картинку і чули якісь розмови, а ми чудово знаємо і чули не один раз, як люди підробляють голос для того, щоб розвести політиків. Можливо це той випадок? Чому вони не зробили хабар в буквальному сенсі, не помітили купюри і не дали ці помічені купюри цьому депутатові? Щоб як раз це і зафільмувати, а потім його арештовувати.

Цього зроблено не було. Тому у мене, як і у багатьох українців, виникають питання. Можливо це не є доказом і це не був хабар? У будь-якому разі це відео не може бути доказом у суді. Однозначно. Його можна в суді навіть не показувати.

Подальші дії також дивні. Прокурор просить у Верховної Ради дозволити арештувати Мосійчука. І перед цим не просить його хоча б опитати. І тут також само собою виникає питання. Чому покарання за корупційний злочин для Мосійчука - це негайне затримання, а для чиновників старої формації, задіяних у корупційних схемах - це відставка чи можливість втекти із країни? Тобто нам показують цирк. Незалежно від того, брав Мосійчук хабар чи ні. Те, що ми бачимо - це фарс і цирк. І цим самим всю Верховну Раду опускають нижче плінтуса. Нам показують, що у Верховній Раді можна показати якесь кіно, посміятись із цього, а потім взяти і на емоціях поставити на голосування питання арешту, і людину заарештувати.

Весь світ буде сміятись над цим, весь світ буде казати, що в Україні немає парламентаризму. Раз у Парламенті можуть собі таке дозволити, то чого варті депутати цього Парламенту? Нічого не варті. Ця більшість навіть не запропонувала почути людину. Це ж депутат ВР, немає значення з якої він фракції. Це найвища виборча посада в державі, крім президентської.

Ненормально опускати такими «виставами» Парламент як в очах людей, які цей Парламент обирали, так і в очах всього світу. Потрібно було обов'язково дати пояснити цьому депутату, що відбулось, потім допитати, взяти пояснення, а потім зробити розслідування. І тільки після цього винести до Верховної Ради питання за його затримку і арешт.

Загалом це все більше схоже на дискредитацію Парламенту, ніж на законність і порядок, який пробують навести в країні. Неприпустимо влаштовувати політичні «розбірки» у законодавчому органі влади, дискредитувати Верховну Раду задля політичного «мочилова» якоїсь партії чи непотрібного політика.