Реформи - це розвиток, а не латання дірок

Спеціалісти аграрії вважають Україну державою з потужною агропромисловою галуззю, що має бути лідером сільгоспвиробництва, яка може забезпечувати сільськогосподарською продукцією не лише себе, а й інші країни світу. Розвиток сільського господарства є найважливішим чинником продовольчої безпеки будь-якої країни. Так, за їх розрахунками, векономіці України сільське господарство становить:

• 11,8% від ВВП України в 2014 році;

• 14,8% зайнятого населення (3,1 млн. осіб);

• середня з/п в сільському господарстві за 9 міс. 2015 року - 3039 грн.;

• 21,9% експорту в грошовому виражені за 9 міс. 2015 року;

• 4,5% імпорту в грошовому вираженні за 9 міс. 2015 року;

• 2,2% ріст виробництва в 2014 році (з урахуванням кризи та втрати контролю над частиною територій);

В свою чергу овочівництво, яке є важливим постачальником сировини для харчової промисловості та кормів для тваринницької галузі, в економіці України складає:

• 463 тис. га загальна площа овочівницьких господарств;

• 0,25% експорту в грошовому виражені за 9 міс. 2015 року;

• 2% всіх сільськогосподарських посівних площ в 2014 році;

• 8,12% валового збору врожаю сільськогосподарських культур в натуральному вираженні за 9 місяців 2014 р.

Наразі галузь овочівництва перебуває у важкому стані. Падіння валового збору овочів за 10 місяців 2015 року склало 5,7%. У наведеній нижче таблиці зазначено показники виробництва овочів в Україні, що свідчать про падіння виробництва також у 2014 році (порівняно з 2013 роком).

Такі погані показники частково пов'язані з торгівельною війною з боку Росії. Водночас в умовах галопуючої інфляції зростання цін на внутрішньому ринку стримується низькою купівельною спроможністю населення, які наразі не покривають зростання виробничих видатків виробників. За таких обставин виробники овочівницькою продукції вимушені орієнтуватися, головним чином, на внутрішній ринок, який, однак, скорочується через економічну кризу, а також перенасичується овочівницькою продукцією, яка мала б іти на експорт.

Дохід сільгоспвиробників від реалізації продукції овочівництва склав у 2014 році склав 7066,9 млн. грн. При цьому собівартість цієї продукції досягала 5652,0 млн. грн. Більш детально дані щодо доходів і видатків виробників продукції овочівництва наведено в таблиці:

При цьому структура витрат на виробництво продукції овочівництва складається з:

У відсотковому співвідношенні зазначені витрати складають:

Водночас очікуване зростання тарифів на газ (35,4%) и електроенергію (27,7%), середньої з/п в сільському господарстві на 22,7%, а також зростання інших видатків на 49,5% (інфляція 10/2014 - 10/2015 рр.) може призвести до зростання собівартості продукції овочівництва.

В цих умовах з'явилась ініціатива повного скасування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у сфері сільського господарства. Це пояснюється, с точки зору авторів, необхідністю створення рівних умов для виробників усіх галузей економіки та «дуже високим» рівнем підтримки сільхозвиробника.

Слід зазначити, що Україна не є лідером з державної підтримки сільського господарства, більш того цей рівень значно нижчий ніж в США та ЄС. Так, наприклад державна підтримка сільського господарства в Європейському Союзі становила:

Враховуючи численні пільги у питанні сплати земельного податку в ЄС, відмінності в рівні оподаткування сільськогосподарських земель в Україні та ЄС, не можуть скільки-небудь істотно вплинути на наявний розрив у рівні державної підтримки. Навіть скоригований на різницю в оподаткуванні податком на землю, обсяг державної підтримки на один гектар в країнах ЄС залишається на порядок вищим ніж в Україні.

Слід також зазначити, що компенсувати відміну спецрежиму ПДВ навіть виплатою прямих дотацій неможливо, оскільки проведений Рахунковою палатою аналіз видатків програми розвитку українського села на період до 2015 за 2008-2012 роки у сфері розвитку аграрного ринку показує - програми фінансової підтримки АПК були профінансовані лише на 30%. Статті фінансової підтримки АПК в бюджеті відносяться до незахищених - тобто тих, на яких економлять в першу чергу. Вказане підтверджується нижченаведеним графіком щодо прямого фінансування з Державного бюджету України аграрної галузі та непрямою підтримкою держави:

Також після погіршення відносин Російської Федерації з Турецькою Республікою та закриття російського ринку збуту, протягом останніх тижнів значно зріс імпорт в Україну продукції овочівництва з Турецької Республіки. Зазначене спричинило суттєве падіння цін на відповідну продукцію на внутрішньому ринку України. Так, через перенасичення ринку огірками, які мали б іти на експорт з Туреччини до РФ, протягом останніх тижнів ринкова ціна на огірки в Україні впала в середньому вдвічі.

Скасування за таких обставин спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість призведе до різкого та суттєвого скорочення кількості рентабельних виробників, завдасть нищівної системної шкоди овочівницькій галузі, що матиме наслідком зменшення доходів Державного бюджету України та одночасне зростання його витрат. Зазначене обумовлюється різким збільшенням кількості безробітних, яких буде звільнено з відповідної галузі. При фактичному скороченні 10%-40% працівників, виплати по безробіттю складуть від 6,3-25 млн. грн. прямих втрат бюджету.

Скасування спеціального ПДВ в галузі овочівництва принесе одноразово додаткових надходжень до бюджету у розмірі 258 млн. грн. в 2016 році, Проте в середньостроковій перспективі, загальні надходження до бюджету від виробництва і реалізації продукції овочівництва, бюджет протягом року може недоотримати 142,3 млн. грн. з подальшим збереженням негативної динаміки.Крім того, така соціальна політика відносно цієї категорії громадян в умовах сільської місцевості, де як правило немає надлишку пропозицій з працевлаштування призведе до посилення міграційних процесів, росту соціальної напруги і негативно відобразиться на загальній криміногенній ситуації. Фактичне розорення даної групи підприємств призведе до низки банкрутств і як наслідок - неможливості обслуговування кредитних зобов'язань. Загальна сума кредитів перед банками становить 1,1 млрд. грн. А з урахуванням того, що в умовах скасування пільг даний бізнес втратить свою привабливість, то і застава (приміщення, техніка та ін.) втратять більшу частину своєї оціночної вартості і перестануть бути надійними заставами. Зазначене в цілому створить додатковий тиск на українські банки. Не можна виключати і того, що ті банки які спеціалізувалися на кредитуванні сільськогосподарського бізнесу матимуть серйозні фінансові проблеми, а їх ліквідація стане додатковим обтяженням для бюджету.

У той же час, реалізація заходів з імплементації норм ЗСТ з ЄС, які дозволили б нарощувати експорт продукції овочівництва до європейських та інших країн, що визнають європейську систему контролю безпечності харчової продукції ще не завершена, що блокує зусилля українських виробників по відновленню обсягів експорту.

Таким чином, спеціальний режим для всіх сільгоспвиробників має бути скасований не раніше 2018 року, як це і було заплановано. До того часу овочівництво зможе переорієнтуватися на експорт до країн ЄС і, відповідно, скасування спеціального режиму буде значно менш болісним.