Питання до НБУ

Сьогодні о 14:30 планується засідання Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності за участю Міністра фінансів України Н.Яресько та Голови Національного банку України В.Гонтаревої.

У зв'язку з цим, мною підготовлена ціла низка питань до Національного банку України.

І. Щодо управління Фондом гарантування вкладів фізичних осіб високоліквідними активами, які знаходяться в заставі НБУ

За результатами роботи Національного банку України протягом 2014-2015 років більше 60 банків визнані неплатоспроможними та знаходяться під управлінням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).

Переважна більшість банків, до того, як були визнані неплатоспроможними, отримували від Національного банку України так звані кредити на підтримку ліквідності. Однак, нажаль такі кредити не допомогли багатьом банкам уникнути неплатоспроможності.

Проте, зараз ми не будемо говорити про доцільність та обґрунтованість рішень НБУ щодо видачі банкам таких кредитів. Ми не будемо піднімати питання, чому НБУ, маючи у своєму розпорядженні всю необхідну інформацію стосовно фінансово-нестабільного, негативно-загрозливого, предбанкрутного становища банків, все одно приймав рішення щодо виділення ним кредитів та у подальшому не здійснював жодних дій з метою забезпечення їх цільового використання.

Нова проблема сьогодення полягає наступному:

По-перше, кредити рефінансування, отримані неплатоспроможними банками, мають бути повернуті Нацбанку, але вже Фондом.

За наявною інформацією, на сьогодні загальний залишок боргу за виданими НБУ неплатоспроможним банкам кредитами рефінансування ставить більше 52 млрд. грн.

Крім того, Фонду необхідно забезпечити повернення коштів гарантованих державою виплат вкладникам збанкрутілих банків, які Фонд отримав у якості кредиту від держави більше ніж на 40 млрд. грн. та 12 річних відсотків за ними.

Таким чином, загальна заборгованість Фонду перед державою складає майже 100 млрд. грн.

По-друге, в заставі у НБУ за наданими кредитами рефінансування знаходяться високоліквідні, частіше найкращі активи збанкрутілих банків, причому, в сумі, що значно перевищує розмір отриманого кредиту рефінансування.

Загальна вартість застави, яка передана банками на користь НБУ становить більше 145 млрд. грн.

Необхідно враховувати, що відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладі фізичних осіб» майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель, в нашому випадку це НБУ, має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.

І нарешті по-третє, і це саме головне - наразі Національний банк України всілякими способами намагається затягнути процес (а в окремих випадках взагалі унеможливити) здійснення Фондом продажу активів неплатоспроможних банків які знаходяться у заставі НБУ за кредитами рефінансування.

Нагадаю ще раз, при залишку виданих НБУ кредитів рефінансування на загальну суму 52 млрд. грн., у заставі перебуває та фактично заблоковано для продажу активів на загальну суму 142 млрд. грн. В середньому це майже в три рази більше боргу. При цьому, по окремих банках вартість заставлених активів перевищує суму отриманого кредиту рефінансування в 5, 10 та навіть 11 разів.

Наприклад:

ПАТ «Банк Форум» - залишок суми кредиту рефінансування ≈ 304 млн. грн., при цьому вартість застави в НБУ ≈ 3 млрд. грн., отже перевищення в 10 разів.

АТ «Єврогазбанк» залишок суми кредиту рефінансування ≈ 280 млн. грн., при цьому вартість застави в НБУ ≈ 1,4 млрд. грн., таким чином перевищення в 5 разів.

ПАТ «Актив Банк» залишок суми кредиту рефінансування ≈ 350 млн. грн., при цьому вартість застави в НБУ ≈ 3,8 млрд. грн., перевищення в 11 разів.

Виникає питання: наскільки такий розмір забезпечення надасть можливість задовольнити вимоги самого НБУ за кредитами рефінансування та додатково забезпечити погашення хоча б частини вимог інших кредиторів неплатоспроможних банків? І чи є бажання НБУ дати можливість Фонду використати таку нагоду та реалізувати заставлене майно?

Натомість, бездіяльність НБУ в частині ненадання згоди на продаж активів перешкоджає Фонду у здійсненні його функцій, визначених законом, в частині продажу активів неплатоспроможних банків.

У затягуванні процедур реалізації активів зацікавлені недобросовісні позичальники збанкрутілих банків, оскільки це дає їм можливість ухилитися від виконання своїх зобов'язань за кредитними договорами. Затягування реалізації необслуговуваних кредитів юридичних осіб призводить до знецінення активів, які підлягають продажу, шляхом маніпулювання з оціночною вартістю, знеціненням активів шляхом шахрайських схем банкрутства та самоліквідації боржників.

Нажаль, позиція НБУ з цього питання залишається невідомою, так само як і незрозумілим є відсутність погодження з боку НБУ реалізації Фондом цих активів.

Враховуючи викладене, хотілося б отримати від Національного банку України відповіді на такі питання:

1) Наскільки розмір забезпечення, який перевищує наданий кредит рефінансування в 10 разів нормативно обґрунтований, економічно вмотивований та відповідає на даному етапі інтересам не тільки НБУ, але й Фонду гарантування вкладів, і саме головне, не порушує інтереси постраждалих вкладників збанкрутілих банків?

2) Пояснити чому не погоджуються процедури реалізації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб активів неплатоспроможних банків, які знаходяться в заставі за кредитами рефінансування?

3) Чи планує НБУ самостійно використати своє право та звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна?

4) Яким чином Фонд гарантування має виконувати функції з виведення неплатоспроможних банків з ринку шляхом продажу їх активів та погашення кредиторських вимог за умови відсутності в поточному році, з одного боку, державної фінансової підтримки, а з іншого - відсутності від НБУ погодження на продаж високоліквідних активів?

ІІ. Ще один блок питань, який стосується виведення неплатоспроможних банків з ринку та щодо якого необхідно розуміти позицію Національного банку України, є питання організації Фондом гарантування вкладів фізичних осіб продажу активів у вигляді майнових прав за кредитами, що були надані збанкрутілими банками своїм клієнтам.

За наявною інформацією в управлінні Фонду заходиться портфель з більше 67 тисяч кредитів збанкрутілих банків, які становлять активи для продажу, загальною балансовою вартістю більше 54 млрд. грн.

Частина цих кредитів була видана фізичним особам на різні цілі - придбання житла, споживчі цілі тощо. Але беззаперечним є той факт, що багато кредитів видавалося банками вітчизняним підприємствам, зокрема, на розвиток виробництва. Ніхто не спростовує, що кредити необхідно повертати. У той же час, ефективне та виважене управління цими кредитними зобов'язаннями, налагодження діалогу між кредитором та позичальником, а в нашому випадку на даному етапі між державою та підприємствами, є запорукою подальшому розвитку підприємництва, а отже відродження та укріплення економіки держави.

Останнім часом з'явилася інформація, що за не останнім сприянням Міністерства фінансів США та Національного банку України у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб планують акредитуватися принаймні дві іноземні компанії, які спеціалізуються на «пакетному» придбанні активів неплатоспроможних банків. Мова йде про «First Financial Network (FFN)» та «The Debt Exchange (DebtX)».

І питання не у тому, що нам запропонована допомога таких поважних та відомих експертів з питань управління боргами та придбання активів неплатоспроможних банків. Питання в ціні, яку готові запропоновувати ці компанії за весь портфель кредитів, який знаходиться в управлінні Фонду.

Якщо проаналізувати діяльність наших майбутніх іноземних партнерів, то ми зрозуміємо, що отримати значні кошти від реалізації кредитних активів нам не вдасться.

Наприклад, за результатами роботи цих компаній протягом 2007-2011 років у Мексиці житлові (іпотечні) кредити викуповувались за ціною від 22% до 30% від їх вартості, незабезпечені споживчі кредити - за ціною від 0.5% до 1% від їх вартості, а комерційні кредити - від 11% до 35% від їх вартості.

За результатами їх роботи в Бразилії протягом цього ж періоду, житлові (іпотечні) кредити викуповувались від 35% до 40% їх вартості, незабезпечені споживчі - від 3% до 5%, а комерційні - від 5% до 20%.

Враховуючи тяжке фінансове та непросте політичне становище в нашій державі, важко прогнозувати які показники вартості будуть запропоновані за наші кредитні зобов'язання іноземними інвесторами.

Крім того, необхідно розуміти, що в сучасних економічних умовах продавши іноземним компаніям, наприклад, комерційні кредити, ми фактично продаємо цим компаніям наші підприємства, які з тих чи інших причин новими кредиторами можуть бути в подальшому ліквідовані. А ліквідація вітчизняних підприємств це руйнування нашої виробничої бази, руйнування економіки держави в цілому.

Враховуючи викладене, хотілося б почути офіційну позицію Національного банку України з таких питань:

1) Чи підтримує Національний банк України акредитацію у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб з метою подальшого продажу активів збанкрутілих банків іноземних компаній (або їх вітчизняних дочірніх підприємств) «First Financial Network (FFN)» та «The Debt Exchange (DebtX)»?

2) Який з точки зору Національного банку України оптимальний та ефективний спосіб управління активами неплатоспроможних банків у вигляді комерційних кредитів - скоріший продаж активів (у том числі колекторським компаніям) або здійснення управління цими активами з метою отримання більших фінансових надходжень та збереження підприємницької та виробничої бази держави?

3) Яка, на думку Національного банку України, є найбільш адекватною вартістю продажу активів неплатоспроможних банків у вигляді комерційних кредитів?

ІІІ. І нарешті останнє питання, щодо якого хотілося б отримати відповідь Національного баку України.

Як вже було зазначено вище, більше 60 банків на даний час знаходяться на стадії або тимчасової адміністрації або ліквідації.

Серед цих банків, нажаль, є великі банки, такі наприклад, як АТ «Дельта Банк» та АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Останнім часом все частіше розповсюджується інформація щодо незадовільного фінансового становища у одного з найбільшого приватного банку - ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

За інформацією, розміщеною на сайті Національного банку України, в цьому банку зосереджено 26% від обсягу вкладів фізичних осіб по банківській системі та 15% активів вітчизняної банківської системи. Крім того, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" - це найбільший банк України і має статус ощадного спеціалізованого (кошти фізичних осіб становлять більше 50% пасивів банку).

Водночас, в серпні минулого року з'явилася інформація, що Головне слідче управління (ГСУ) МВС веде досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом заволодіння окремими посадовими особами банку "Приват" коштами НБУ, виділеними на рефінансування цього банку.

Також, серед іншого повідомлялося, що загальний розмір кредитів рефінансування, який був наданий ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" становить більше 19 млрд. грн.

Щоправда наприкінці 2015 року згідно прес-релізу, Банк погасив Національному банку України 1 млрд. 064 млн. грн.. коштів, отриманих в якості рефінансування в період політичної та економічної нестабільності в 2014-2015 роках.

Враховуючи викладене, зважаючи на актуальність для суспільства продовження подальшого функціонування найбільшого банку держави, хотілося б почути відповіді Національного банку України щодо наступних питань:

1) Станом на 01.02.2016 року який загальний розмір заборгованості ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" перед Національним банком України за кредитами рефінансування?

2) Яке майно та у якому розмірі по відношенню до кредиту рефінансування прийнято Національним банк України від ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у якості застави?

3) Чи не було раніше та чи немає зараз порушень з боку ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" нормативних документів Національного банку України та умов укладених договорів про надання кредитів рефінансування в частини обслуговування Банком отриманих кредитів?

4) Чи здійснює Національний банк України поточний аудит предметів застави, отриманих від банків, зокрема, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", задля забезпечення повернення кредитів рефінансування?