Війна на два фронти

Вмієш бити ворога - у в'язницю, здобув навички у бойових діях - у в'язницю, займаєшся волонтерством - у в'язницю, рубаєш дерева на дрова щоб зігрітись - у в'язницю, скористався тепловізором - підозра, пішов працювати у військову прокуратуру - герой! А герої, як відомо, не вмирають. Вмирають найкращі, які з щирих почуттів пішли насмерть битися з ворогом та захищати свій народ.

Якщо тобі вдалось вижити, потрібно докласти зусиль, щоб не потрапити до в'язниці. Бо ти не воїн, а спосіб здобуття підвищення або державної нагороди.

Служба на передовій зараз - це знаходження на проміжку між гробом та в'язницею. Коли ми йшли на фронт, то бачили себе захисниками. А зараз поступово перетворюємося на злочинців. Без аргументів, фактів та доказів. Лише так, на думку окремих #прокурортепловізор та #яставгубернатором.

Окремі люди уявили себе інститутами правди та репутації. Почали руйнувати життя та мозок тисячам бійців ЗСУ заради власної кар'єри. Але як же вони помиляються, дурненьки. Навіть ворог зрозумів, що українські воїни непереможні та незламні - вони підуть до кінця, як у війні мілітарній, так і у питаннях відстоювання справедливості та закону, доречі, публічно. Військові не використовують зброю проти неозброєних, бо це не по честі. Загнати в кут, як щурів, в законний спосіб - це вже без питань.

На прикладі атестації в поліції можна провести атестацію у військовій прокуратурі. Перезавантажити її в повному складі, від #прокурортепловізор до #гвинтиксистеми. До складу атестаційних комісій потрібно включити бойових солдат, сержантів та офіцерів , які є моральними авторитетами у військах. Таких нескладно знайти та вмовити зробити добру справу. Може так придушимо гідру, поки ще не пізно.

Заблукавшому серед власних нереалізованих амбіцій #яставгубернатором ми готові скинутись з підвищенної зарплатні та зробити ремонт в дурці, де він буде серед рівних.

Поки що це емоційно, але найближчим часом може перетекти в раціональну площину. А там вже, як казав один #базікало: "На війні, як на війні!"