Примусити годинник працювати за законами механіки
Зараз стало модним вимагати зміну системи, часто навіть без розуміння, що саме це означає і що таке система.
Нещодавно обговорювали дві ситуації, які вже давно відомі українцям, але вони яскраво демонструють явище системи і причини її розпаду у нас.
Отже, прийшов боєць з такою проблемою: на полі бою отримав пораненя, далі - вертушкою його без тями в шпиталь і тривале лікування, Десь за місяць перебування в лікарні підходить лікар і каже, що в справі немає довідки про обставини поранення і ще декількох. Він до волонтерів, ті в частину, а там вже бійця зі штатки викинули і довідки не дають, на три письмових звернення до частини - жодної відповіді, а військова прокуратура тільки відписки пише. І над пораненим бійцем виник ризик бути викинутим з лікарні, без жодних гарантій по пораненню.
В країнах НАТО первинною довідкою є короткий папірець, який санінтруктор приліпляє до солдата на полі бою. Будь-куди приліпляє, навіть на лоба. Там пишеться час поранення і надання першої допомоги, час накладання жгута, які перші ліки вкололи. Цей документ потім зберігається в його справі. А у нас має бути протокол, довідка про обставини поранення, інколи навіть акт службового розслідування - ага, на полі бою, під обстрілами. Звичайно, нічого цього не дають, а потім, вже після того, як боєць прийде до тями, його родичі або волонтери, а інколи і сам боєць, починають оббивати пороги штабу, шпиталю в зоні АТО, щоб ці довідки зробили заднім числом. І тут, як пощастить з командиром, якщо нормальний, то все зробить, а як поганий, то викине зі штату і нічого не дасть, бо знає, що ефективної відповідальності за це немає. Колись була, але зараз не працює.
Так ось, про систему на цих прикладах. Система держави - це ручний механічний годинник. В годиннику ви точно знаєте, як запустити механізм - колесико на корпусі, яке треба покрутити. І ви отримуєте єдиний точний результат - точний час. Причому вас абсолютно не цікавить, як деталі механізму годинника працюють, щоб цей результат вам дати. Система держави побудована таким самим чином.
Звернення до держави відбувається в єдину установу, і на виході цього звернення - результат, де людина навіть не замислюється, як саме чиновники обмінюються паперами, щоб цей результат створити. Ось на нашому прикладі система країн НАТО. Там солдат навіть не знає, що таке первинний медичний документ, йому це не потрібно. Все, що він знає - поранили, вертушка привезла в шпиталь, зі шпиталю списали в цивільне життя і купа пільг вже в тебе є. Він навіть не знав, що йому той папірець клеїли, і як його потім до справи підшивали і пільги оформлювали, і електронну картку ветерана заводили. Це система.
У нас же система зруйнована, і всю свою руйнацію і той внутрішній документоообіг - все перекладається на людину. І людина починає бігати і шукати шляхи вирішення проблеми в середині «самого годинника», переконуючи його деталі (чиновників) працювати за законами механіки. При цьому, не будучи спеціалістом в справах державної системи, людина починає грати в лотерею - чи вгадає з чиновником, чи до того звернулась, чи виконає він обіцянку, і так далі. Як у годиннику смикати всі пружини і шестерні, сподіваючись на те, що врешті, зрозумієш, де поломка, і механізм запрацює.
Так ось, цей приклад з годиником я наводжу досить часто на питання - що в Україні не так і чому її вже так довго не можуть довести до ладу. Бо те, що описано з системою медичної фіксації в країнах НАТО - це не їх унікальна розробка, це СТАНДАРТ!!!! Звичайний стандарт роботи системи. Українцям важливо зрозуміти головне. На заході все добре не через їх менталітет. Просто в їх моделях державного устрою система налагоджена до стандарту. Система ж управління в Україні не відповідає цьому стандарту, тому і руйнується.
Якось, один чиновник обурився, що Президента звинуватили в тому, буцім-то провалилась, вже не пам'ятаю яка реформа. І в своєму обуренні чиновник посилався не те, що одна людина не здатна контролювати все. Він, нещасний, навіть не усвідомлював, що цим виразом визнав свою професійну непридатність. Голова держави дійсно відповідає за все, навіть за дисциплінованість прибиральниці сільради. Відповідає, бо все залежить від системи, яку він побудував. Якщо система ефективна, в ній передбачені всі інструменти управління і контролю, то паспортистка ЖЕКу не втече робити зачіску у робочий час. Якщо ж системи немає, її ніхто не контролює, то рано чи пізно, навіть Голова держави почне відкрито тиріти годинник у прохожого і йому нічого за це не буде.
Та знаходити спеціалістів із побудови системи складно. Бо навіть існування цього явища незначне в історії. Ще сто років тому Голова держави був особисто знайомий майже з кожним чиновником імперії. І ось, за короткий час, суспільство дуже ускладнилось, знання стали специфічні і вилізли системи. Сучасна держава стала складною, і «кухарка» вже не зможе нею керувати, як вважав дідусь Ленін. При побудові і контролі систем використовується багато складних понять: виділення процесів, послідовність юридичних фактів, і багато іншого. А ще складніше, що для побудови державної системи потрібно знаходити людей, в яких одночасно співпадають такі якості, як чесність, моральність, патріотизм, професійна грамотність і етика, розумність (не за дипломом, а вмінням аналізувати знання - правильно їх використовувати). І якщо хоч однієї з цих якостей політик немає, то він вже не підходить. На всю Україну таких лише пару тисяч, і майже жодного в нинішньому політичному колі. Більшість з них ведуть мало примітне життя - з роботи на роботу. Знаходити і об'єднувати їх дуже важко, та намагаємось.
Вже зараз часткова команда діє, і роботу з розробки нової система розпочато паралельно з пошуком інших фахівців. Бо іншого шансу у нас не буде. Або ми зараз розробимо цю нову модель системи, продумавши її до дрібниць, або нинішня рухне, не дочекавшись альтернативи. То ж головне завдання сьогодні - створити цю альтернативу, бо без неї всяка дія буде лише на шкоду державі. Хоч ми усвідомлюємо що і затягувати особливо часу немає.
