Фенікс Добровольця

"Для вас мы - хунта, мы - каратели, каратели, каратели, детишек распинатели, рабами торгователи, старушек совращатели, в Госдепе на зарплате мы..." (с) Мірко Сабліч.

Добровольчий рух став найбільш унікальним явищем новітньої української історії.

Захід дивився з подивом і нерозумінням, як таке можливо.

А ворог зі Сходу то не вірив, то намагався висміяти.

Повірив, коли українські добровольці почали перемагати російських кадрових військових.

Перестав сміятися, коли почав боятися українського поступу.

Коли кращі з кращих, ризикуючи життям, здоров'ям і свободою, пішли на смертельний герць із Мордором за свій народ і Соборну Україну.

Коли вся країна прокинулась у волонтерському русі, щоб допомогти їм.

Два роки із дня створення перших добровольчих батальйонів минули, як мить... Вже не можливо уявити українську історію без добровольців, які навесні 2014 поїхали на фронт.

***
Пам'ятаю кожен день тієї буремної весни.

Пам'ятаю важкі розмови з вищим керівництвом держави, аби легалізувати добровольців і забезпечити їх необхідним законно.

Пам'ятаю, як шукав, де купити зброю, щоб допомогти хлопцям. Бронежилети, каски, машини, гемостопи, навіть БТРи...

Пам'ятаю, як витрачав на це кошти, які зібрав серед дружніх бізнесменів собі на президентські вибори. І жодної миті не шкодував про це.

Бо перемагає лиш той, хто діє за принципом: все - для фронту, все - для Перемоги.

І дякую від щирого серця усім, хто теж допомагав добровольцям.

***
Наша нація довела свою Нескореність.

І ми ніколи не будемо рабами.

Через добровольчий рух, наче птаха Фенікс з попелу, відродилась Українська Повстанча Армія.

Слава нашим Героям-добровольцям!

***
Хоч-не-хоч, це свято зі слізьми на очах.

Багато з добровольців з війни не повернулись..

Помоліться за їхні душі. За наших ангелів із автоматами на плечах, які на небі охороняють наш мир і спокій.

Україні - бути!