Дайте людям свободу виживання

Ця стаття не про виживання в умовах економіки, або національної політики. Вона буквальна, про справжнє виживання.

Якось вчений зоолог поскаржився, що вовки, які нападають на світську худобу, так швидко звикають до легкої здобичи, що з часом втрачають навички палювання і через декілька поколінь зграя вимирає.

Людина також мусить виживати, інакше вимре. «Легка здобич», яку нам пхають у вигляді абсолютного соціального захисту, насправді вбиває. Соціальний захист має бути допомогою, а не утриманням. Втратила людина руку, їй прийшли на допомогу - дали психолога, який допоміг звикнутись із втратою, тимчасово матеріально підтримали, а далі сказали: Інша рука є, мозок є, все є, для продовження виживання - ось тобі ще допомога у виборі нової професії, навчання і працевлаштування і все! Борись, гризись за своє життя, конкуруй! І такий інвалід буде боротись, а може і стане успішним підприємцем, або політиком.

Так ні, сучасний світ сказав, що буде захищати кожного і влупив пенсії і утримання. Дали інваліду 3 тис. гривень на місяць, мізер, але вже є - «легка здобич». І сідає той інвалід на цей мізер і починає припиняти виживати. Щомісяця чекає на ту пенсію і вже не конкурує, не бориться, не має перемог, бо має той дріб'язок.

Так побудовані тварини, так побудована і людина, вся природа створила єдине правило існування - виживає сильніший. Найрозумніший, хитріший, фізично і морально сильний. Ти маєш перемогати, будь-якою ціною, і лише це є правилом виживання твого виду. Але, для перемоги потрібний бій. І ось, що вирішив сучасний світ - відмовитись від бою. Дати всім дрібні «легкі здобичи», даби в страху втратити менше, не прагнули більшого. Бо скільки би ти не палював на вовків, дух спротиву і прагнення свободи лише об'єднує і зміцнює їх зграю, а коли закриваєш очі на напади на твою худобу, може навіть підгодовуєш їх, з часом їх зграя зникає.

Ось збільшили нам комунальні тарифи, і тут же дали субсидію. Наче і розуміємо, що тариф втричі більший за його вартість, і олігархи собі надприбутки заробили, і розуміємо, що субсидія нам із бюджету платиться - з наших же кишень, надприбутками, тече в кишені олігархів. Але все одно, як же без субсидій, ми ж тоді не виживемо з такими тарифами. Е-е-ех, в голодомор вижили, а з тарифами ні? Не смішіть! Ми не намагаємось виживати, бо отримали легку здобич - субсидії. Та чи змогли би збільшити тарифи без неї? Навряд! Бо тоді би нам дали право виживати, оскалити зуби на ворога, битись за себе з ними! А так - ось вам дрібний, але шмат, сидіть тихо! І маючи той шмат, нас знову позбавили права на виживання.

Частіше за все, про АТОшників кажуть - вони справжні! Спроба уточнити посил, зазвичай провальна. Людям важко описати це емоційне відчуття справжності. Тож, я допоможу - просто ми виживали по справжньому! Так, як розуміємо побутовий сенс цього слова - «виживати», як в природі людини закладено, ми саме так і виживали. Та повертаються бійці до дому, а тут теж виживання, але інше. І з принципу «навчатись легше, ніж перевчатись» вони розгублюються. Ні, щоб допомогти - ось тобі психолог, приведи мозок в норму, ось тобі соціальна служба, вона навчить, як виживають тут, і все - в бій, бийся, виживай. Так ні, знову - на тобі «легку здобич»! Ось піди за землю повоюй, і житло почекай, на шару має бути, і так далі. Ну добре, проїзд в транспорті і знижка на комуналку - то подяка від держави, за те, що ти за неї воював. Але інше? Те, що потрібно - медична, психологічна і соціальна реабілітація, немає, а те що не треба - право на землю (підкреслюю - право, а не сама земля), право на житло і багато іншого - є, тож і вся увага не на виживання, а на боротьбу на легку здобич, ще й уявну - не реальну, бо право на неї є, тож і бій, за те, що ближче. Як синця в руках, де власний бізнес, добра освіта, високооплачувана робота, завдяки чому ти би міг і сам купити ту ділянку - це все здається журавлем в небі, важкою здобиччю, за якою потрібно важко палювати. А ділянка - вона є, в законі прописана, тож і все виживання, весь бій зводиться до неї.

Сучасний світ позбавив нас права виживати - битись, перемогати. Він вивів із цієї бійки мільйони, а в світі і мільярди людей, надавши їм дрібну, але дуже легку здобич. Вони сидять на пільгах, допомогах по безробіттю, та величезній кількості інших подачок, які називають захистом, а насправді ними перетворюють людей на утриманців зоопарків, приречених на вимирання.