Реванш Курченка і Ко

Зміна політичного режиму на початку 2014 року спровокувала порушення кримінальних справ проти злочинних організацій оточення Януковича, одна з яких - очолювана Курченком-була найбільшою за обсягом фінансових оборотів. Щоденно по лише двом робочим офшорним компаніям Курченко з рахунками в латвійських банках - Soprema і Prosperity - оберталися десятки мільйонів доларів США. В той час як взагалі компаній було набагато більше. Курченко відмивав кошти для всього оточення Януковича: Арбузова, Злочевського, Азарова, та, звичайно, родини Януковича. Платежі на рахунок однієї з їх фірм у Швейцарії становили в середньому 30-35 мільйонів доларів США одним платіжним дорученням. Фактично злочинну організацію Курченка можна назвати монополістом на ринку відмивання коштів в Україні протягом 2011-2014 років. Через нього йшло як виведення мільярдів для "Сім"ї", так і оплата таких "дрібниць" як проживання депутата Зубіка (фірма "Левела", відома на ринку нафтопродуктів контрабандою пального по льготних схемах) в готелях Австрії.

Відразу після втечі уряду Януковича з країни, активність спалахнула не тільки в правоохоронних органах України. Англія провела Форум по поверненню активів, на якому правоохоронці з офшорних країн, буквально вручали українській делегації без усіляких формальностей документи по оффшорних компаніях та рахунках родин Азарова, Ставицького, Злочевського та інших (в основному цю інформацію отримував Фінмоніторинг, який її згодом і поховав, ймовірно не даром). Швейцарія та Німеччина розпочали розслідування відмивання Курченком коштів шляхом придбання "чистого" активу" - сіті 170 газових АЗС Sparschweingas в Німеччині через Stichting Depositary Donau Investment Fund (Нідерланди), що управлялася швейцарським фондом. Цей Фонд, як свідчать джерела, також виступав номінальним акціонером і ряда європейських компаній родини Азарова.

Однак невдовзі після цього "спалаху активності" наступив спад. Який, передусім, був викликаний бездіяльністю українскої правоохоронної системи, яка не зробила основного: не перекрила фінансові потоки оточенню Януковича. І зроблено це було навмисно, на замовлення, за плату. І мова йде не тільки про активи, які були розташовані за кордоном, -там діяльність на певний час була стримана санкціями, але й ті, що продовжували працювати в Україні: медіа - холдінг Курченка, обленерго Фірташа, сіть АЗС та виробники контрафактного бензину Ставицього та ін. Ці активи оплачували призначення на посади та роботу тих осіб, що працювали в інтересах минулої влади, замовні судові рішення, гальмування справ.

І ці корупійні кошти виявилися ефективними не тільки в Україні, але й інших країнах світу. Так, Фінмоніторинг Латвійської республіки, не зважаючи на те, що більшість компаній Курченка, Арбузова, Іванющенка та ін. спочатку була оформлена на них особисто (Курченко змінив документи лише в 2014 році), отже фактичне володіння рахунками в латвійських банках цими особами було "секретом Полішенеля", не зважаючи на санкії ЄС, членом якого є Латвія, передав інформацію в поліцію лише на початку 2015 року і тільки після того, як рахунки були фактично "обнулені", а кошти виведені в Швейцарію і далі. Фінмоніторинг, в свою чергу, отримав інформацію від банків, де були відкриті рахунки.

Влітку 2015 в Германії було затримано особистого фінансіста Курченка - Тімонькіна (це він, а не Сухомлін, який до Курченко має відношення за принципом "рядом стояв", проте про затримання якого рапортував Генпрокурор Луценко, - є справжнім фінансістом Курченка). Через тиждень його було зільнено під заставу. Після цієї інформації в пресі настала тиша.

То що відбулося за цей час?

По-перше, Генпрокуратура як завжди провалила (чи "не забезпечила") екстрадицію Тімонькіна чи навіть арешт. Підкреслюю: людина знає куди виводилися ВСІ кошти, відмиті Курченком для Януковича, Арбузова та інших.

По-друге, заступник Генпрокурора Касько, який відповідав за напрямок міжнародного співробітництва, та який є партнером донецької юрфірми "Арцінгер", що представляє інтереси Курченка в Україні, - приховав допити Тімонькіна, передані до Генпрокуратури німецькими правоохоронцями, та не приєднав їх до матеріалів кримінальних справ, як і матеріали швейцарських розслідувань по групі SEPEK. Він же приховав майже на півроку інформацію про справу щодо Курченка в Латвії та арештовані в її рамках кошти, яку згодом одержало очолюване мной Управління МВС.

В той же час в МВС справу гальмувало керівництво слідства.

Відразу після створення мной Управління з повернення злочинних активів в МВС, я подала Міністру план, за яким потрібно було зробити кілька простих кроків: направити міжнародно-правові доручення до країн, в яких знаходилися активи Курченка та інших осіб, справи по яким відносилися до підслідності МВС, з метою їх арешту; арешт українських активів цих осіб з визнанням в судовому порядку фактичного права власності на них підозрюваних, а не підставних юридичних осіб; а також перейняття кримінальних справ, порушених в інших країнах по відмиванню коштів, виведених з України, з метою одержання інформації про їх рух та інвестиції за кордоном, в тому числі з попереднім проведенням слідства спільними міжнародними слідчими групами. Тобто План блокування злочинних активів, які інвестувалися в блокування слідства в Україні.

Після цього за особистим дорученням Заступника Міністра, відповідального за слідство, мені та моєму Управлінню його підлеглі перекрили доступ до матеріалів кримінальних справ.

В Генеральній прокуратурі те ж саме блокування пішло по лінії Каська, який відмовився підписувати та направляти підготовлені моїм Управлінням доручення, та заявив керівнику слідства, що якщо мені будутьаватиматералислідства, він порушість справу проти слідчих за розголошення таємниці слідства (прим. юридично неспроможна ідея, але..). При цьому в усіх "високих" кабінетах саме він розповсюдив "легенду" про те, що зробити щось з майном за кордоном Україна зможе лише років через п"ять. Коли будуть винесені вироки відповідним особам. Що не тільки не відповідало дійсності, але й "по Фрейду" обумовлювало той самий термін (5 років), протягом якого Європейські банки повинні зберігати інформацію по руху коштів по рахунках. Цю легенду активно підтримав Мінюст, в якому на посаді заступика Міністра також працює колишній працівник юрфірми, що працює в інтересах Курченка, "Арцінгер".

Невдовзі після цього підлеглі Каська підійшли до Сакварелідзе під час святкуваня ним дня народження, попросили дати електронний ключ для реєстрації досудових розслідувань та, за словами Сакварелідзе, "щось підписати". З цим ключом за електронним підписом Сакварелідзе проти мене вони зареєстровали завідомо незаконне кримінальне провадження за нібито "внесення неправдивих даних до офіційних документів" (прим. видача офіційних документів не входила до моїх службових обов"язків), яке було згодом закрите як безпідставне.

Далі ця історія продовжилася замовленням знову -таки, як свідчать джерела, через Сакварелідзе, літнього батька Одеського прокурора, який направив в обхід Каська запит до Латвії про ознайомлення з матеріалами та перейняття справи по Курченку, та відстороненням самого прокурора.

Сьогодні через НАБУ розкручується справа на прокурора АТО Куліка, який єдиний забезпечив затримання двох підозрюваних у справі Курченка. В ЗМІ грамотно подаєтсья інформація по наявнсть в нього аж двох позашляховиків: 2-річного та 13-тирічного, та квартир (без вказівки метражу та місцезнахоження). І це вдалий ПІАР хід, адже народ ненавидить "прокурорів - хапуг". Хоча особа, яка має за що жити апріорі менш здатна взяти хабар. Продовжуються інформаційні напади на Пашинського, який нібито вкрав пальне Курченка - єдине майно, що було стягнуто в дохід держави, реалізоване через державне підприємство, та в основному пішло на Армію, яка воює на Сході. І Пашинський там "виник" лише тому, що був особою, яка наполягла на продажу цього пального, а не його подальшому "зберіганні" на нафтобазах належних Курченку. Адже як Заступник Голови Адміністрації Президента відповідав за оборонний напрямок і мав терміново забезпечувати Армію. Це був початок подій на Сході, а українська армія не мала не те, що пального, а навіть форми. При цьому лобісти Курченка наполягали на реалізації пального через підставну компанію самого Курченка. І коли його віддали державній компанії та залучили для організаії охорони та реалізації незалежного від Курченка оператора - "здійняли" галас в пресі. В тому числі для того, щоб раптом не конфіскували ще яке сь майно. І дійсно, це спрацювало. Після "нафтопродуктів Курченка" держава не стягнула нічого.

В той же час в ЗМІ ні слова про майже 20 тисяч тон пального Курченка, які зникли, поки перебували під арештом МВС до їх реалізації.
Адже ЗМІ в Україні вже давно є частиною корупції. Їх використовують для створення репутації (як зі справою "діамантових прокурорів" для Каська та Сакварелідзе, які у напрямках за посадами не зробили нічого), її руйнування, та перешкоджання стягненню тих самих злочинних активів. Чиї власники є власниками більшості ЗМІ. І це працює. Сьогодні нормальним вважається звільнення ефективних правоохоронців "на вимогу громадськості". А хто сь аналізує, хто саме замовляє та оплачує цю "антикорупційну громадськість"? Звідки вона отримує гранти на свою "суспільну діяльність", оплату рядовим працівникам по півтори тисячі доларів на місяць? Звичайно що ні.

Натомість юрфірми Курченка та його партнерів (через фірму Каська "Арцінгер") методично відстоюють антидержавні інтереси в Печерському суді. І то скасовують рішення такого ж за рівнем суду про реалізацію пального Курченка, то встановлюють причетність певних політиків з тим же Пашинським включно до педалювання цієї справи задля подання цих документів в іноземні суди з метою зняття санкцій Курченка та його спільників з причини "політичного характеру" переслідування. Хоча, до речі, його навіть не поставлено в розшук Інтерполу. Співпадіння?

Що ж до Каська, то після його звільнення все, що відомо по розслідуванню шодо нього - це справа про незаконну приватизацію ним державного житла шахрайським шляхом, яку Генпрокуратура "злила" (тобто "передала на "розслідування") МВС. Жодного обвинувачення по тяжких корупційних злочинах, які МВС і не може вести за підслідністю (в чому, ймовірно, і була суть передачі) - не ведеться. Луценко заявляє про яку сь "політичну боротьбу" між Сакварелідзе - Касько та Шокіним. Хоча це були банальні кадрові інтриги. При тому, що саме Касько направляв документи для накладеня санкцій по колишнім посадовцям Януковича, які згодом були зняті як не обгруновані документальнимим підтвердженнями з боку Генеральної прокуратури, це він не направив доручення в Англію про арешт коштів Злочевського, внаслідок чого 23 мільйони доларів США (доречі частково одержані Злочевським від Курченка) було звільнено англійським судом, не забезпечив арешти майна Курченка за кордоном та заблокував перейняття справи щодо нього, екстрадицію Тімонькіна, та відкривав завідомо незаконні справи проти тих, хто працював у цих напрямка і багато іншого. Один лише механізм направлення його управлінням міжнародних доручень за день до закінчення терміну виконання чого коштує. Це- не політика. Ця діяльність оцінюється за допомогою Кримінального Кодексу України, а не за "політичним виміром".

Звичайно, навіть Генпрокурору не схочеться критикувати колишнього заступника Генпрокурора, якому репутацію "борця з діамантовими прокурорами" створили ЗМІ та гроші Курченка саме для того, щоб його небезпечно було чипати. Хоча і в цій справі він не зміг професійно зібрати докази, внаслідок чого вона наразі і гальмується. І на цьому його лобісти намагалися провести на посаду вище. Але якщо не почати з оцінки проблем з розслідуванням справи Курченка, та встановлення вини передусім службових осіб, відповідальних за неї, вона та справи щодо інших розслідувані не будуть. І да, кошти Курченка будуть робити в ЗМІ з його захисників "героїв" в очах населення. І навпаки, на кожного, хто буде працювати проти Курченка і Ко буде литися інформаційний бруд. Це, в українських реаліях, нормально.

Однак є факти: жодна з осіб, винних у гальмуванні справи Курченка - ні в МВС, ні в Генпрокуратурі, не понесла відповідальність.

Підстави того, що відбувається, прості: домовленості у владних кулуарах з "колишніми", розставлення на ключових посадах осіб, які отримують зарплатню від оточення Януковича, політичні інтриги, і, дуже просто: навіть не відсутність політчиної волі, якої також не має, а головне - відсутність системності в підході. Адже новітня політика України перетворилася на суцільний піар. Гучно проголошується перслідування тих, чи інших осіб, проводяться обшуки, виносяться (після втечі) потанови про арешти, а далі .. наступає та сама тиша. І справи потихеньку зводяться нанівець.

Отже просте питання: якщо це не реванш Януковича- Курченка, який вже фактично відбувся, то що це?