Земля ветеранам. Треба об'єднати з проблемою житла, в іншому – скасувати право

Нарешті дізнався цифру, деякі активісти підрахували - 85 % продають отриману ділянку. Робимо простий підрахунок - в Україні 200 тис. ветеранів АТО, якщо кожному по 10 соток, то це потрібно виділити 20 тис. га. Так, щоб забезпечити землею тільки київських АТОшників, їм потрібно віддати майже 20 % всієї площі міста. Розуміємо просту річ - В УКРАЇНІ НЕМАЄ ЗЕМЛІ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВСІХ УЧАСТНИКІВ АТО. Фізично не існує!!! І навіть можна не звинувачувати олігархів, у всьому винні закони фізики, які не дозволяють розтягнути землю і кожні 25 років кожному новому поколінню українців надавати завітні ділянки. Тож, право на землю - ілюзія! Прості букви в законах, за якими не має жодної конкретної речі. Навіть, якщо ми натягнемо на те, щоб забезпечити ділянками 10 % бійців, все одно залишиться 90 % тих, кому не дістанеться.

Паралельно є проблема житла для багатьох хлопців, яку також неможливо вирішити. Кредитів банки не дають і не дадуть, а особливо учасникам АТО, які для них - група ризику. Купити за власний кошт - непомірна мрія. А отримати від держави зможуть ще менше, ніж ті, хто в черзі на землю. І головне - за ідеєю, землю і мали б давати для будівництва житла. Та в Україні ці речі розділили, де земля окремо, а житло окремо, врешті, і сталось, що не вистачає ані першого, ані другого.

Та що робити?!

1. Викинути з закону це право, як таке, що створює у бійців ілюзію існування майна, за отримання якого вони борються, витрачаючи сили і енергію. Нехай ця енергія піде на більш реалістичні права.

2. Але забрати не все. Розділити право на землю на декілька питань:

2.1 Землі Особистого сільського господарства (ОСГ) - давати виключно тим, хто доведе готовність і здатність їх обробляти (започаткувати власне фермерське господарство). Підготував бізнес-план, знайшов інвестора, вже маєш якусь техніку і так далі - отримай землю безкоштовно і займайся бізнесом. Хочеш землю, щоб швидко продати, або здати в оренду? - ні, друже, через це ми вже проходили на початку 90-х, або ти обробляєш її сам, або влаштовуйся на роботу.

2.2 Землі під індивідуальну забудову (окремий будинок) - не у власність, а в користування на 5 років. Побудував будинок, ввів в експлуатацію - забирай землю у власність. Не встиг добудувати, але довів, що будівництво триває - отримуй продовження строку. Або в цей час можеш поступово викупити ділянку у держави. Та шара скінчилась, комунізму вже немає. Ти воював, тож і отримуєш пільгову можливість забезпечити себе житлом, у рядових громадян такої можливості немає.

2.3 Землі під забудови багатоквартирним будинком - виділяється ділянка, законом визначається мінімальний відсоток квартир, які забудовник має надати ветеранам, і це має бути не менше 10 %, на ділянці створюється кооператив із УБДшників в кількості відповідній цим відсоткам, кооперативу видається ділянка, а він укладає з забудовником контракт «земля в обмін на квартири». Сутність схеми саме у цій послідовності дає від 30 до 60 квартир з одного гектара. В той час, як роздача земель дає лише 10 ділянок з гектара. Тож, замість 10 АТОшників, які забирають землю в більшості, щоб продати, ми видаємо на одному га квартири 30-60-ти АТОшникам, які потребують житла. А саме факт потреби житла тут також можна враховувати перед зарахуванням до кооперативу.

P.S. до цієї схеми. Спілкувався з заступником мера маленького містечка. Той каже, що вони зробили по іншому - видали 5-м АТОшникам по 20 соток, а ті вже уклали договір із забудовником, і так забудовинк уклався у собівартість. Показує цю схему знайомому забудовнику, а той давай сміятись: "Яка собівартість?! Що вони хлопцям за лапшу на вуха повісили?! Не собівартість, а надприбутки! З того, що вони вибудували, могли без шкоди для рентабельності роздати 25 квартир з гектара, а роздали 5, ще й на собівартість пожалілись. Нехай скажуть чесно, що по 5 квартир з гектара пішло особисто меру і його команді, а ті і раді старатись, знайшли 5 кишенькових АТОшників, виписали на них по 20 соток, щоб весь гектар розпиляти, а іншим сказали по-медведівськи: "Грошей (землі) немає, та ви тримайтесь там".

Допоки такі процедури неврегульовані, на їх праві на землю будуть тільки наживатись інші.

Тож, за такою схемою відпадуть 85 % бійців, які хочуть отримати ділянку виключно заради продажу, і залишиться лише та частина, хто насправді потребує житла або започаткування власної справи. А ось їм вже землі вистачить.

Та поки що при заяві на землю, кому і для яких цілей вона потрібна, навіть не запитують, а всіх пишуть гамбузом, і роздають порівну, за просто так, як заповідав Шаріков: "Взять все и поделить". З таким підходом землю отримає менше за 10 % АТОшників, із яких ще менше буде тих, кому вона насправді потрібна, а не для "тупо продать".