Младореформатори младоолігарха дуже дорого коштують для країни

Пишу про дві події, замовником яких є злочинець Сергій Курченко. Одна з них широко пролунала в інформаційному просторі, інша пройшла дуже тихо.

Почну з другої, бо вона є основною, голосна - це фейк, прикриття.

У Господарському суді Одеської області суддя Геннадій Зеленов, щойно - 18 серпня - визнав банкрутом Одеський нафтопереробний завод, що був арештований у справі Курченка. Також суд затвердив реєстр грошових вимог кредиторів ПАТ «Одеський НПЗ»(а це суціль офшорки Курченка) на загальну суму 14 млрд. грн. .

Що це означає для підприємства, яке було арештоване, передане державному підприємству та почало підніматися, працювати, виробляти перші тисячі тон палива (воно потрібне країні задля зруйнування монополії на ринку палива, чергової схеми Курченка з пограбування України).

Цитую закон «Про Банкротство», Ст. 22, пункт 7: «Господарський суд за заявою розпорядника майна скасовує арешти з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності».

Є ще питання? Завод знову переходить у розпорядження Курченка…

Поясню детально: Комітет кредиторів може вирішити продати майно певній особі, без аукціону, або передати його за борги найбільшому кредитору з виплатою ним решти зобов'язань іншим. При цьому Ліквідатор може заперечувати проти арешту майна та передачі його третій особі на зберігання, адже це перешкоджає проведенню оцінки та інвентаризації майна та його подальшому продажу. При цьому Ліквідатор юридично виглядає як стороння третя особа, отже юридична необхідність передачі майна третій особі на зберігання.

Теоретично держава стає одним з кредиторів, проте процедура вирішення цього питання ніде не виписана. По аналогії права майно добросовісного власника не підлягає конфіскації, у даному випадку Ліквідатор та кредитори добросовісні.

Чергова хитромудра схема від Курченка, класні у нього юристи. І в інформаційному полі він на коні, бо паралельно організував димову завісу в інформаційному просторі: младореформатори, вся їх різношестна компанія пікетували Генпрокуратуру.

Повірте, тема пікетування не важлива, бо справжня причина - публічний тиск на Юрія Луценка, щоб припинити кримінальне переслідування Сергія Курченка.

При чому спікери младореформаторів навіть не приховують цю ганебну мотивацію. Навіть Сергій Лещенко публічно заявив, що вимагає забрати «справу Курченка» у Матіоса і Кулика, хоча , лише після передачі справи Матіосу розслідування останнім часом активізувалося. Нагадаю, зараз відбулося два принципових затримання у цій справі - керівника компанії Курченка «СЕПЕК» Андрія Кошеля та заступника керівника «Нафтогазу» Олександра Кацуби. До речі, в далекому 2014 справу Курченка почав розслідувати той самий Кулик, поки його не викинули з ГПУ на замовлення менеджера Курченка Дениса Бугая після того, як Кулик потримав того у в'язниці.

І тепер младореформатори, яких смикає за ниточки Курченко, аж пищать, щоб зупинити розслідування Генпрокуратури. Курченку не важко ними ляльководити: у нього в тому середовищі купа агентів впливу. Наприклад, Віталій Касько - екс-заступник Генпрокурора та Максим Черкасенко, впливовий член «Демальянсу». За часів Януковича фірма Каська та Черкасенка «Арцінгер» надавала юридичне супроводження корупційним схемам Курченка, Черкасенко займався супроводженням корупційної схеми зі скрапленим газом.

Є прекрасні фото для розуміння, як младоолігарх смикає за ниточки младореформаторів, «антикорупціонерів» та громадських активістів, наче ляльок. Ось на фото згаданий менеджер Курченка - Денис Бугай, який, нагадаю, був навіть арештований у справі Курченка в 2014 році. Тут на фото він на спільному дозвіллі з Оленою Сотник, депутатом «Самопомочі», «єврооптимісткою».

Ось цей же Бугай будує політичну партію разом з Анатолієм Гриценком, пліч-о-пліч сидять у президії «Громадянської позиції». Нагадаю, що Віталій Шабунін, найбільш активний на шабаші під Генпрокуратурою, йшов на виборах в 2014 році в одній компанії із Гриценком і згаданим вище Черкасенком.

Той же Бугай разом з Сакварелідзе реформують прокуратуру. Це взагалі: no comment.

А тепер порахуємо, скільки коштують для країни младореформатори від младоолігарха.

Перше: 50 млрд грн. так званих «коштів Януковича», адже саме нардепи-младореформатори не допустили повернення цих вкрадених з Держбюджету коштів назад до бюджету через блокування голосування у Верховній Раді закону про так звану «спецконфіскацію».

З такими «антикорупціонерами» корупціонерів нам не треба.

До речі, Мустафа Найєм прямо це визнав в ефірі «112», що це саме їх заслуга, парламенської групи «Єврооптимісти». Ніколи не думала, що доживу до такого, коли депутату буде не соромно хвалитися, що він не допустив наповнення Держбюджету на 50 млрд грн.

Друге : 14 млрд Одеського НПЗ. Про це написано вище.

Третє: Курченко через своїх агентів впливу намагається заблокувати розслідування ГПУ стосовно схем по скрапленому газу, тому в Німеччині паралельно триває слідство, як за кошти, здобуті злочинним шляхом в Україн, Курченко купив у Німеччині активи. Мова йде про компанії Sparschwein Gas GmbH та Sparschwein Gas Handels GmbH & Co.KG, які володіють 170 заправками в Німеччині.

Тобто, якщо буде доведено предикативний злочин, скоєний в Україні, Курченко втратить 170 заправок, а якщо ні, втратить Україна. До речі, саме в справі щодо скрапленого газу у Генпрокуратури найбільший прогрес.

Саме тому младореформатори младолігарха аж вищать, щоб знищити Кулика. І коштує весь їх шабаш країні десятки мільярдів. І це, зауважу, в часи війни.

Тому після корупціонерів, я найбільше ненавиджу «антикорупціонерів». Або навіть більше - вони цинічні тварюки.

І скільки вже доказів, що вони працюють в інтересах Курченка. Байдуже, вони продовжують маніпулювати громадською думкою. Згадайте, як ця сама команда знімала арешт з палива Курченка в 2014. Компанія «Арцінгер» засвітилася напряму - підписала з «Роснефтю» договір, про надання юридичних послуг у процесі зі зняття арешту з «палива Курченка».

Цей договір висить на офіційному сайті російської «Роснафти».

І нічого, жодної публічної відповідальності.