Форум видавців у Львові: політика й війна у палітурках

Письменники говорять про життя, але саме життя визначає, про що говорити письменникам. Цього року Форум видавців у Львові мав надто політичне, як для суто культурницької події, забарвлення. Перш за все йдеться про книжкові новинки під авторством чи егідою політиків.

Борис Ложкін, "Четверта республіка. Чому Європі потрібна Україна, а Україні - Європа". В книзі представлений аналіз сучасного стану української держави, а також запропонована стратегія розвитку та бачення майбутнього України. Вона вже стала лідером за кількістю продажів серед суспільно-політичних книг українських авторів. І отримала Персональну відзнаку Президента Форуму видавців Олександри Коваль під час урочистої церемонії вручення Премії "Найкраща книга Форуму-2016".


Цілком можливо (і логічно) припустити, що премія дісталась панові Ложкіну не в останню чергу через його нещодавню посаду (нагадаємо, до кінця серпня Ложкін очолював президентську канцелярію, якою тепер, після його відставки, керує Ігор Райнін). Водночас книга підтверджує, що Борис Ложкін "ходив у владу" тимчасово, а сам так і лишився в першу чергу майстром видавничої та медійної справи. Що ж до власне твору, то він являє собою повчальний взірець погляду сьогоднішньої української влади на ті реформи, які вона (влада) повсякчас рекламує, але, на думку багатьох оглядачів, не завжди квапиться здійснювати.


Міхеїл Саакашвілі, "Пробуждение cилы". Автор розповідає про історію своєї сім'ї, про обставини, що створили революційну обстановку в Грузії в 2003 році, про прихід його команди до влади, системно викладає суть проведених в Грузії кардинальних реформ, зупиняючись не тільки на успіхах, але й аналізуючи причини невдач. У кожному розділі проводяться паралелі з сьогоднішньою ситуацією в Україні.



Уважний читач може помітити, що Саакашвілі більше говорить про себе, ніж про свої дії в політиці. Проте саме уважному читачеві це й може бути цікаво: дії кожного політика, так чи йнак, пов'язані з його особистістю та, як нині модно казати, "бекграундом". Саме тому книга грузинського екс-президента розкриває відоме "грузинське чудо" в оригінальному аспекті. Принаймні, почасти.

Проект "Добробати" - це хроніка історії руху і водночас роздуми над його природою. Створення добробатів, їхній бойовий шлях і сучасний стан - усе це безпосередньо з уст учасників подій, політиків, військових, громадських діячів та волонтерів. У книзі висвітлюються неначе прості й очевидні питання: чи вистояла б Україна без мужності добровольчих батальйонів? У чому сутність руху добробатів - і де його витоки? Якою була роль добровольців під час найважливіших етапів битви України проти гібридного агресора? І що чекає на добробати у майбутньому? На ці питання відповідає група експертів і журналістів, які готували видання. Кожен знайде у цій книзі і те, з чим погодитись, і те, із чим посперечатись. Інакше вона б не мала сенсу.


Також на Форумі були представлені книжки, які є рефлексією на ту, політичну реальність, в якій, на жаль, доводиться існувати.

Графічний роман "Діра" Сергія Захарова - це мистецький вирок донеччанина так званим "ДНР" та "ЛНР". Створений ним арт-проект "Мурзилка" заповнив Донецьк карикатурами на представників окупаційної влади. Захарова схопили, тримали у підвалі, кілька разів імітували розстріл. Вийшовши з катівні, художник намалював те, що відбувалося з ним та іншими полоненими, а письменник Сергій Мазуркевич записав усе зі слів Захарова.



"Літо-АТО" Олафа Клеменсена - підбірка прозових мініатюр про боротьбу українців за свободу на Майдані, в зоні АТО та в зовсім інші історичні періоди. Автор створює власну міфологію, дуже тонку та інтимну, і водночас відображає непрості реалії українського сьогодення. Колір і простір, час та емоції переплітаються у розповідях Олафа Клеменсена і утворюють монументальне полотно із фігурками людей, птахів, дощу, вітру і навіть військової техніки. Це своєрідний щоденник, сповнений любові та болю, замріяності та напруження - різкий і водночас ліричний щоденник "про все".



Василіса Трофимович, "Любов на лінії вогню" - це збірка оповідань, в яких сплелися реальні події, документальні факти і справжні почуття. У кожному оповіданні дніпровської письменниці, журналіста, колишнього прес-офіцера добровольчих формувань, яка понад півтора року провела в АТО разом зі своїми героями, читачі знайдуть реальний патріотизм, дійсне прагнення до кращого майбутнього нашої України, а головне - щирість, що і є визначальною рисою хорошої літератури.


Ще одним цікавим аспектом Форуму були тематичні форуми: Жінка в темі, Крим, Місто, Освіта, Філософія, тощо. З огляду на широку дискусію у суспільстві, найбільш актуальні з них стосувалися освіти й гуманітарної політики.

Дискусія "Література для читання VS шкільна програма з літератури", яка об'єднала профільного Заступника міністра освіти й науки Павла Хобзея, радника Міністра освіти і науки Іванну Коберник, учителів, письменників і перекладачів, виклалдачів, які навчають учителів, науковців, батьків. Під час заходу за модерації заступника директора Інституту філології КНУ ім. Шевченка Галини Усатенко йшлося про нові твори для читання у школі; про необхідність творення нового канону VS списку творів для шкільної програми; про сучасні українські переклади й інтеграцію української та зарубіжної літератури в школі; про про співдію МОН, управління освіти, науковців, батьків і письменників для подолання кризи читання. Що з того може вийти - покаже тільки час.

"Виклики вищої освіти та образ університету" - дискусія, метою якої було з'ясувати, якою є взаємодія і конкуренція між університетами, підштовхнути університети сміливіше долати виклики майбутнього. Під час заходу, який модерував Єгор Стадний, виконавчий директор аналітичного центру CEDOS, були представлені 2 дослідження: "Правда про фінансування вищої освіти", яке показало приклади дисбалансів витрат в межах однієї навчальної програми між різними відомствами, якім підпорядковуються навчальні заклади; а також дослідження, представлене Оксаною Дащаківською, керівником Західноукраїнського представництво Міжнародного фонду "Відродження", щодо освіти на економічних спеціальностях двох університетів Львова.

"Нова книга для сходу України" - публічне обговорення, організоване Міжнародним фондом "Відродження", під час якого йшлося про те, що сучасна українська книга має надзвичайну роль у формуванні спільного національно-культурного простору та єднанні мешканців різних регіонів України. Способи і методи популяризації української літератури, насамперед на звільнених територіях, та інших освітніх та культурницьких ініціатив митців, письменників, вчених та педагогів, які вже здійснюють волонтерську діяльність на Сході України. В обговоренні взяли участь Олександр Афонін (Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів); Євген Бистрицький (Міжнародний фонд "Відродження"); Оксана Забужко (письменниця); Олександра Коваль (Форум видавців у Львові); Олег Короташ (поет); Іван Рябчій (перекладач); Ростислав Семків (Український інститут книги); Олег Синютка (Голова Львівської ОДА); Галина Усатенко (Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка); Станіслав Федорчук (політолог) та ін.

І останнє, проте найголовніше - це емоції, які панують між людей, у розмовах, ці декілька днів, між стендів з книжками і порціями кави в кав'ярнях. З боку дуже помітно, що вітчизняні інтелектуали вкупі зі псевдо-інтелектуалами вже позбутися тієї німої тривоги, яка була в 2014 і 2015 роках: хтось забуває, хтось абстрагується, хтось рефлексує й переповідає... І лише зрідка, вже десь в "кабаку" під енну порцію коньяку лунає питання - а якою має бути література для окупованих територій? Хто її буде писати? І як її туди доправити?


На жаль, саме на це питання однозначної відповіді, наразі, нема.