Бюджет 2017 – курс на злиденність

З початком нового бюджетного процесу все частіше лунають і без того дуже актуальні теми мінімальних зарплат, комунальних послуг, інфляції, пенсій тощо. Для більшості українців питання мінімальної заробітної платні залишається дуже болючим, адже, як би уряд не вираховував середній дохід українця, мусимо дивитися на реалії - вагомий відсоток населення існує за рахунок мінімального доходу, тож не дивно, що вся увага пересічного громадянина прикута до цих питань.

Споживчий кошик, за яким вираховується мінімальний дохід, без сумніву, не розрахований на прожиття навіть на мінімально прийнятному рівні. Якщо харчуватися виключно так, як передбачає Кабмін, про проблеми із зайвою вагою, українці можуть не перейматися. До прикладу, простому громадянину доведеться відмовитися від масла і купувати лише 2 кг маргарину на рік. Принаймні, так хоче Кабінет міністрів. Також проектом нового споживчого кошика передбачається лише 9 кг ковбаси на рік - не більше 180 г на тиждень. Сала передбачено 165 г на місяць, тобто, 2 кг на рік. Про зовнішній вигляд і одяг теж «подбали»: українським красуням уряд передбачив 2 бюстгалстера, 2 майки, 1 купальник, 2 синтетичних колготок та 1 брюки. Для чоловіків це 1 костюм, краватка, джемпер, светр та пара брюк.

Якщо вам здалося, що такий перелік є припустимим для мінімального рівня життя, то варто нагадати, що цей кошик в очах уряду характеризує типовий набір товарів, тобто, достатній, а не мінімальний. То куди ж мінімальніше?

Суспільство дивиться на Європу і жваві обговорення даної теми все частіше базуються на порівняннях із споживчими кошиками європейських країн. Досить справедливо, адже поряд з «європейськими тарифами» народ заслуговує на європейський споживчий перелік.

Коли, до прикладу, у Франції споживчий кошик передбачає окремі витрати на дітей та домашніх тварин, у всіх країнах Європи рахують поповнення мобільного з'язку, Інтернет, ліки, подорожі, цифрову техніку, розваги.

Втім, порівнювати споживчий рівень ми будемо ще довго, адже найближчим часом совєтська система вирахування не зміниться європейською, де споживачеві не вказують, що йому їсти і носити, а питають його, що він їв і носив протягом року. Основним болем залишається не сам споживчий кошик, а те, що мінімальний прожитковий мінімум є заробітною платнею і пенсією левової частки населення. Для прикладу, сьогодні сусіду поляку є незрозуміло, як може прожитковий мінімум бути стабільним доходом в населення? Країни Західної Європи навіть не варто питати, оскільки прив'язки доходів громадян до мінімального прожиткового рівня немає взагалі. Мінімальна зарплата європейця однозначно вища за прожитковий мінімум.

Історія показує, що із голодного і бідного складно виростити суспільно активного громадянина. Людина, яка має дохід в 1470 грн. і має сплачувати комунальні послуги на 1200, менше всього думає про глобальні проблеми країни, євроінтеграцію і політичний апокаліпсис. Проблеми населення зводяться до єдиної - пустих кишень. І така проблема дуже вигідно грає на руку олігархам в політичному процесі, адже найпростіше керувати злиденними масами. Чого нинішня влада активно добивається.