Як освоювали 620 млн. грн. з Держбюджету України в офісі ПРООН
Те, що «професійна» боротьба з корупцією та «грантоїдство» приносить багатомільйонні доходи, вже ні для кого не секрет. Особливо, після оприлюднення фактів щодо придбання парламентарями Сергієм Лещенком та Світланою Заліщук елітної нерухомості в місті Києві вартістю в сотні тисяч доларів. Робота в НАЗК приносить дещо менші доходи, але заробітна плата в 150 тис грн. на місяць + можливість отримувати «поповнення приватних коштів» в сотні тисяч грн. на карткові рахунки від ПРООН робить професію антикорупціонера набагато привабливою ніж, наприклад, учителя чи лікаря.
Детальніше щодо доходів членів НАЗК читайте тут: https://censor.net/blogs/3640/chleni_nazk_prihovuyut_svo_zarplati_ta_prem ; https://censor.net/blogs/3774/hyuston_u_nas_problema
Цей допис присвячений зловживанням в офісі ПРООН України, який претендує на звання одного із головних оплотів корупції з грантовими коштами в Україні. Але на цей раз мова піде не про гроші наших міжнародних донорів, а про кошти Державного бюджету України.
03 листопада 2015 року Міністерство охорони здоров'я України перерахувало на розрахунковий рахунок ПРООН в Україні 620 млн. грн. (!) з цільовим призначенням «закупівля лікарських засобів, виробів медичного призначення». 162 млн. гривень із зазначеної суми передбачалося на закупівлю лікарських засобів для дітей, хворих на гемофілію.
Далі я наведу деталі деяких трансакцій, які піднімають багато питань щодо ефективності використання коштів Державного бюджету офісом ПРООН:
1. Сам факт того, що МОЗ без жодного конкурсу надало право ПРООН, яка є непрофільною організацією, адмініструвати закупівлю ліків, може містити ознаки злочину.
2. Із 162 млн. грн., як передбачалися на закупівлю ліків для хворих дітей було витрачено за призначенням тільки 99,8 млн. грн. Використання решти - 62,5 млн. грн. - щонайменше було нецільовим, а можливо й злочинним. Наприклад, тільки транспортні витрати на перевезення ліків склали біля 41,3 млн. грн.(!) та перераховані контрагенту ПРООН з призначенням платежу «перевезення продовольчих товарів». Незрозуміло, на що витрачено було ще 21,3 млн. грн. зі 162 мільйонів. Можливо це комісійні офісу ПРООН, адже комісії за адміністрування в ПРООН починаються з 8 % від суми.
3. Постачальників ліків ПРООН обирало, як завжди, у непрозорий спосіб. Серед зазначених суб'єктів фігурує ТОВ «Людмила-Фарм», яке з початку 2016 року перебуває в центрі скандалу. СБУ здійснює досудове розслідування за фактом завдання ТОВ «Людмила-Фарм» збитків Державному бюджету в розмірі 1,26 млрд. (!) грн.
4. Перерахування 9,17 млн. грн. та 18,12 млн. грн. у якості страхових платежів виглядало б менш суперечливо, якщо б суб'єкти, які отримали кошти, не мали б ознак фіктивності - в обох страхових працює по дві особи (директор та бухгалтер). При цьому, директорами обох компаній є молоді дівчата - випускниці Донецького технічного університету, які офіційно отримують соціальну допомогу як вимушені переселенці із зони АТО.
Перелік сумнівних операцій можна продовжувати. Офіс ПРООН як неурядова, неприбуткова організація може спростувати будь-які факти та презумпції, зазначені в цьому дописі, опублікувавши детальний звіт про розподіл коштів Державного бюджету України з вказівкою на контрагентів, ціни, напрямки тощо.
А поки ми чекаємо звіту та, враховуючи можливу суму зловживань, яка за моїми підрахунками становить щонайменше 60 млн. грн., я написав та подав Генеральному прокурору України заяву про вчинення кримінального правопорушення службовими особами МОЗ України за попередньою змовою із службовими особами ПРООН та іншими суб'єктами із попередньою кваліфікацією діяння за ч.5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені в особливо великих розмірах), ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) та, ймовірно, ст. 366 (службове підроблення) Кримінального кодексу України. Копія заяви додається.
P.S. Офіс ПРООН в Україні вже не вперше опиняється в центрі уваги як приклад непрозорості використання фінансових ресурсів. По питаннях освоєння грошових коштів Уряду Данії, виділених на впровадження е-декларування в Україні, в Комітеті відбулася зустріч з Послом Данії в Україні. Деталі та результати зустрічі можна дізнатись за посиланнями:https://censor.net/blogs/3584/dim_ta_smord_grantodv2_pro_326_mln_dolarv
Дело рассматривалось судами почти два года. Суд отклонил жалобу члена парламентского комитета по вопросам безопасности и обороны Ивана Винника и оставил в силе решение Новокаховского суда.
В 2008 году «Завод строительных материалов» (Новая Каховка) заключил договор с банком о предоставлении кредита в размере 322 млн. гривен. Поручителем выступил Иван Винник. В 2013 году акционеры отстранили его от исполнения обязанностей директора предприятия. Однако он всеми способами пытался оставить контроль над предприятием, в том числе путем рейдерского захвата при участии вооруженных группировок, частных охранных компаний. По данному факту было открыто уголовное расследование.
Тогда же завод перестал обслуживать кредит, в связи с чем банк обратился в суд с заявлением об взыскании задолженности с предприятия и поручителей.
Отметим, что «Завод строительных материалов» - одно из крупнейших предприятий по производству газобетона в Восточной Европе. Мощность предприятия составляет порядка 450 тыс. кубометров в год. Производственные площади насчитывают более 30 тыс. кв. метров. На предприятии работает порядка 300 человек.