Волонтери: випробувані війною…
Останніми роками, за результатами соціологічного опитування, лідерами довіри українців стають волонтери. Ще три роки тому уявлення про волонтерський рух було досить невиразним і асоціювалося, в основному, з допомогою важкохворим діткам.
А потім історія країни стала творитися щогодини. Нові виклики вимагали нових рішень - миттєвих, продуктивних, результативних.
Зародження волонтерського руху відбулося ще під час Революції Гідності, коли всі ми, в якійсь мірі, були волонтерами -добровільно, за покликом власного сумління і переконань, допомагали, чим могли, використовували усі можливі ресурси, часом віддаючи останнє. Саме Майдан продемонтрував неймовірну здатність українців до самоорганізації, яка дуже знадобиться їм з початком війни.
Стихійне творення і справжній гарт волонтерства відбувся весною 2014 року. Часу на продумування стратегії та плану розвитку не було зовсім. Була очевидна реальність - московія фактично розпочала повномасштабні військові дії проти України, армія у жалюгідному стані, частина країни втрачена, попереду - зловісні перспективи поневолення.
Величезна віра в наших захисників, бажання будь-що допомогти їм, прозорість, відкритість, миттєва реакція, здатність мобілізувати і згуртувати навколо себе велику кількість небайдужих співгромадян - саме такі характеристики спричинили небачений сплеск жертовності і високі показники довіри українців до волонтерів - 60-70%!
Авторитет волонтерського руху змусив, зрештою, державу визнати неоціненну роль волонтерства в протистоянні російському агресору. І, хоча президент України ніби і вибачився за образливі слова щодо ролі волонтерів у перші місяці війни, але осад, як кажуть, залишився. І за нової влади, уже більше 2 років, усі державні органи, як і раніше, тотально корумповані, чиновники чинять свавілля, права людини нехтуються і порушуються щодня.
Страшний час переживає сьогодні наша країна. Але в темний час, як мудро сказано, краще видно світлих людей. На волонтерів не вчать і їх не готують до такої праці. Це - своєрідне покликання, внутрішня потреба. На щастя, таких людей в країні виявилося дуже багато. І їх відчайдушна боротьба за свою армію, за свою країну, за свою волю спричинила появу справжнього історичного феномену - українського волонтерства…
Слава Україні!
Героям нашим слава!
