Росія і Балкани. Погляд з Києва

Російська Федерація не змогла, а може й не захотіла приховати агресивну реакцію на нещодавній візит в Україну прем'єр-міністра Хорватії Андрея Пленковича і готовність цієї країни допомагати Україні в умовах російської агресії.

З декількох причин. Спробував їх визначити, а також спрогнозувати подальшу поведінку Росії на Балканах.

Головним подразником для російської сторони стало створення 21 листопада в Вуковарі урядової Робочої групи для співробітництва з Україною "у питаннях обміну досвідом мирної реінтеграції окупованих територій".

У жовчній заяві Департаменту інформації і друку МЗС РФ від 22 листопада, написаній у кращих радянських традиціях, виказується "серйозна стурбованість, що нова паралельна структура буде, як мінімум, відволікати увагу київської влади від роботи з всеосяжного виконання своїх зобов'язань в рамках Мінських домовленостей, які і без того пробуксовують".

Хорватам дорікають і "масовим виселенням сербів" у результаті дій на звільнення власних територій у 1995 році, і "невирішеністю сучасних хронічних проблем, пов'язаних з забезпеченням прав національних меншин", і навіть тим, що створена група "сміє вносити питання Криму у порядок денний своєї роботи".

Як стверджують західні дипломати, які працюють в Москві, російське МЗС роздратувало буквально все: і наміри Хорватії та України обмінюватися досвідом у питаннях мирної реінтеграції окупованих територій, і перспективи співробітництва у військово-технічній сфері, і символізм місця, де приймалося рішення про створення групи (місто-герой Вуковар), і час візиту Пленковича до Києва (День гідності та свободи) і навіть українська мова хорватського прем'єра.

Заява МЗС РФ стала продовженням політики тиску на Республіку Хорватія і її слід розглядати в одному ряді з прийнятим ще у жовтні ц.р. російською Торгово-промисловою палатою рішенням скасувати запланований на листопад великий російсько-хорватський економічний форум.

І попри намагання посла РФ у Хорватії Анвара Азімова публічно згладжувати кути російської зовнішньої політики щодо офіційного Загреба, часті візити в останні дні російських дипломатів на Зрінєвац (місце розташування МЗС РХ) свідчать про зворотнє: російській дипломатії уже бракує слів, щоб стримувати роздратування.

Роздратування викликає і зволікання офіційного Загреба з призначенням свого посла у Москві, як і участь Хорватії у створенні багатонаціонального батальйону НАТО з дислокацією у сусідній з Росією Литві.

Як діятиме Росія в Хорватії і на Балканах?