Євразія. Чому Лещенко відпрацьовує темники Портнова?

Це розслідування - намагання з'ясувати, чому в громадському середовищі України організований страшенний опір «спецконфіскації». Мета «спецконфіскації» проста і справедлива - повернути 50 млрд. грн., розкрадених Януковичем, але арештованих в Україні після Майдану, назад в держбюджет. Це дуже великі кошти навіть в масштабах держави. Чому ж бути проти? Це розслідування про відповіді, які я отримала, зокрема про вплив Андрія Портнова.

Чому я вказую на Портнова?

Тому, що після Майдану інструмент повернення активів «колишніх» втрапив у руки Портнова. Як так сталося?

Історія цього сягає ще часів прем'єра Тимошенко, коли Портнов найнявся представляти інтереси держави Казахстан в так званій справі БТА-Банку, яка була не чим іншим, як розправою Нурсултана Назарбаєва над Мухтаром Аблязовим - казахським олігархом та його політичним конкурентом.

При Януковичі Аблязов був арештований в Італії за поданням держави Україна, яке організував Портнов. Далі Портнов допомагав повертати в Казахстан активи Аблязова, інвестовані в Україну. Допомагав всією родиною. Зокрема, сестра Портнова - суддя Печерського суду - легалізувала передачу Казахстану 400 млн. доларів.

Задля контролю в генпрокуратурі над справою Аблязова Портнов багато років наповнював «міжнародку» ГПУ своїми кадрами, це дало йому підстави запевнити офіційний Казахстан, що не варто відмовлятися від його послуг і після Майдану. Мовляв, він здатен і надалі утримати на посадах своїх людей і забезпечити незмінність лінії української генпрокуратури і навіть не проблема, що Казахстан визнав анексію Криму.

Дуже зручно для Андрія Портнова, генпрокуратуру після Майдану очолив представник «Свободи» Ігор Махніцький, бо у львівській облраді у фракції «Свободи» працював депутатом батько вірного «портновця», автора диктаторських законів нардепа Володимира Пилипенка.

Через Пилипенків, Портнов пролобіював свого заступника генпрокурора, щоб пильнував справу Аблязова. Він поставив людину з досвідом, що вже працювала в ГПУ на нього, Портнова, в тій самій справі БТА-Банку в 2009-2010 році.

Так в ГПУ з'явився… Віталій Касько. Легка рука Портнова! Позаяк заступник з «міжнародки» в генпрокуратурі це не лише справа Аблязова, це і повернення активів «колишніх», ставленик Портнова всівся на золоті яйця і звісно не повернув ні копійки. А як людина Портнова могла повертати вкрадене «януковичами»? Бджоли проти меду?

Безсоромну бездіяльність Касько прикрив активною комунікацією з західними посольствами, «грантожерами», нардепом Лещенком і колективним Лещенком.

Єдиний меседж, який транслював Касько - «зрада, генпрокурор все здає». З часом в риториці Каська змінювалися лише прізвища генпрокурорів: спочатку Касько говорив про зраду Махніцького, потім Яреми, потім Шокіна. Особливий цинізм полягав в тому, що часто автором «зради», був він сам - Касько. Однак талановито, звалював програші на міжнародному поприщі генпрокуратури на своїх керівників. Я сама стала свідком, коли Касько згідно своїх посадових обов'язків не надіслав міжнародно-правове доручення в латвійську генпрокуратуру по справі Курченка, зате все його коло спілкування, по-секрету, дізналося, що Латвію блокує Шокін.

Завдяки «зливам» з кухні генпрокуратури, він увійшов в довіру до Лещенка, здружився і крутив ним, як хотів. Так поступово у нас росла армія Портнова. І приклад Каська яскраво демонструє, що піар та підтримка власників телеканалів в сучасних умовах важливіший за конкретний результат. Адже Касько не повернув ні копійки активів, зате ледь не зробив карколомну кар'єру антикорупційного прокурора чи навіть генпрокурора. Завадила лише притаманна таким нарцисам жадібність: спалився на отриманні від генпрокуратури VIP-квартири.

І назвуться корупціонери-антикорупціонерами

Однак Касько був не єдиний патрон в обоймі Портнова в темі блокування повернення активів. Портнов інтегрував цілий перелік своїх кадрів в державні та громадські структури для роботи в цьому напрямку.

Зокрема, звернемо увагу на державну та громадську роботу юридичної фірми «Арцінгер», ще одного стовпа «портновщини». Перше: нагадаю, що в 2013 році Касько був партнером цієї юрфірми, і працюючи в генпрокуратурі приховав протокол допиту дрезденського слідства, в якому йшлося, що схеми відмивання коштів Курченком в Австрії супроводжував український «Арцінгер».

Друге: звернемо увагу на місцезнаходження шикарного офісу «Арцінгера». Він займає весь 5-ий поверх шикарного бізнес-центру «Євразія».

Це саме той бізнес-центр, який на замовлення «казахів» Портнов особисто «віджав» у Аблязова в справі БТА-Банку. Тут же знаходиться офіс українського БТА-Банку, в керівництві якого з 2009 року працюють особи з найближчого оточення Портнова. Чи можна повірити, що офіс «Арцінгера» тут розмістився випадково? А якщо до цього додати, що особисто Портнов влаштував Каська в «Арцінгер» в 2013 році? Все це лише збіг? Чи все-таки «Арцінгер» - фірма не чужа Портнову?

До речі, в часи Януковича «Арцінгер» забезпечував юридичну підтримку цілої низки мега-корупційних схем Сім'ї, і схоже, що замовлення підкидав на п'ятий поверх «Євразії» саме Портнов.

Так Касько та інші «арцінгерці» до Майдану клепали корупційні схеми, а після Майдану та сама «комашка» за підтримки корисних ідіотів переключилися на захист ними же вкрадених активів.

Щоб захистити старі схеми «арцінгерці» пішли в держструктури, якщо не на посади, то в громадські ради. А також «Арцінгер» взяв під контроль «грантожерські» організації. Наприклад, членом правління Трасперенсі Інтернешнл в Україні ( ця організація вважається найвпливовішим експертом з антикорупції в середовищі посольств Західних країн) став керуючий партнер «Арцінгера» - Тімур Бондарєв. А публічний спікер Трансперенсі - Сергій Лещенко. Це ще один номер, як Портнов зміг «танцювати» Лещенка.

Кульмінацією діяльності портновського злочинного угрупування стало блокування «спецконфіскації» арештованих активів.

Ще раз повторю, якщо хтось не звернув увагу: портновське кодло юристів, заблокували «спецконфіскацію» тому, що мова йде про кошти, які вони самі крали, але не докрали.

Адже, якщо говорити про ті мільярди, заради повернення яких в держбюджет ініційований закон про «спецконфіскацію», то мова передовсім йде про кошти, арештовані в державному «Ощадбанку» у справі Арбузова на рахунках цілого переліку офшорок. Їх назви можна знайти в Єдиному переліку судових рішень. Зокрема тут:

Однак, якщо проаналізувати інформацію навколо цих фірм, виходить, що Арбузов був лише менеджером в схемі збагачення Сім'ї.

Адже два британських офшори з «переліку Арбузова», в латвійському приватбанку пов'язані з групою компаній, що володіють вертолітним майданчиком Януковича на дніпровських схилах, дачею Януковича в Криму, продали в Україну так звані «вишки Бойка».

Інші три компанії Квітен, Сабулонг та Квікпейс з «переліку Арбузова» в державному «Укрексімбанку» в 2013 році були передані в заставу під кредит для компанії Курченка - «Ветек Медіа Інвест».

Рахунки всіх вище згаданих фірм були арештовані, кошти в Латвії. І нагадаю, особисто Касько блокував співпрацю з латвійським слідством.

Тому що Касько, як партнер «Арцінгера» в 2013 сам клепав ті схеми відмивання коштів. Про це свідчать офіційні дані з податкової зі сплати ПДВ - найбільшим клієнтом в 2013 році «Арцінгера» була фірма Курченка - ТОВ «Укренергоринок». Цю фірму, яку обслуговував Касько та інші юристи «Арцінгера», можна назвати гаманцем Сім'ї. На рахунки цієї фірми перераховувалися гроші, вкрадені в десятках схем. В яких - кожен може дізнатися в Єдиному реєстрі судових рішень. Згідно фінансової звітності за 2012 рік - 1 млрд. доларів, в 2013 фірма звіт не здавала, але впевнена, там фігурувала куди більша сума.

А ще в Єдиному реєстрі судових рішень є ухвала у справі Каськіва (Нацагенство), що свідчить - «Арцінгер» і там учасник злочину з розкрадання державних коштів.

Вся ця купа фактів свідчить, що «Арцінгер» в часи Януковича розробляв та юридично супроводжував багато корупційних схем. Керували процесом нинішні відомі «антикорупціонери» - Бондарєв та Касько. А роботу йому підкидав Портнов. Отже: і назвуться корупціонери антикорупціонерами…

Всі вони - Портнов, Арбузов, Курченко, Касько спільно кублилися і продовжують тримати один одного. Ось, наприклад, ще один факт в тему: заступник Арбузова в НБУ часів Януковича Валерій Прохоренко зараз не у в'язниці, і навіть не у бігах, а очолює українську філію БТА-Банку.

І нагадаю, що «смотрящим» за справою БТА-Банку в інтересах Казахстану в Україні до сих пір є Портнов.

З цього всього я роблю перший висновок: варто пошукати кінці виведених з України мільярдів «януковичами» в Казахстані.

І другий висновок: найбільшим гальмом в справі повернення вкраденого є та дивна ситуація, що «щуряче кубло колишніх» перебуває під надійним захистом «мишачого кублища» нинішніх єврооптимістів, демальянсівців, антикорупціонерів, младореформаторів та інших грантожерів.

Яскравий доказ тому - блокування колективним Лещенком закону про спецконфіскацію. Це ж треба було Портнову так всіх видресирувати!

Ось порівняйте: це новина від Лещенка на сайті «Укрправди» проти спецконфіскації, а поряд заява «портновця», автора диктаторських законів Володимира Пилипенка, який працевлаштовував в генпрокуратуру Каська. Зверніть увагу - суцільний плагіат!

Проте особливо яскраво керованість грантожерок Портновим демонструє історія Олени Тищенко.

Літом 2015 року вона була призначена, зокрема моїми зусиллями, керівником новоствореного департаменту МВС з повернення активів.

І таке почалося цькування! Все почалося з Портнова, який виклав фото будинку Тищенко за кордоном. І хоча Олена, як юрист працювала за кордоном, і заробила на цей будинок теж не в Україні, «грантожери» «згризли» Олену за місяць. Фейсбучна спільнота гучно святкувала її звільнення, більше всіх радів Портнов у Фейсбуці.

А тепер відкрию вам секрет: причина того, що її розірвали, була та сама, чому я лобіювала її призначення на посаду. В неї унікальний досвід: в 2012 -2013 роках вона працювала юристом у казахського політика-мільярдера Аблязова. Так, того самого Аблязова, якого розривав Назарбаєв, і активи якого в Україні «віджимав» Портнов. Вона працювала до останнього - доки Путін на прохання Назарбаєва не кинув юриста та маму чотирьох дітей (молодшенька, ще не говорила) у московську в'язницю…

Тищенко має унікальний досвід - вона знає, як Казахстан відсуджував активи у Аблязова в західних судах, вона знає, як це зробити для України.

Однак «казахські» друзі Портнова перелякалися, що Тищенко їм загрожує, сам Портнов знав наскільки вона була ефективна у Аблязова, і тому дав команду «фас» Лещенку на її розрив.

Причому історія її знищення яскраво показує, яке «мишаче кублище» ця секта грантожерів.

Першу скрипку в цькуванні Тищенко зіграв Лещенко. Він зняв з Фейсбуку Портнова будинок Тищенко і накатав заяву в ГПУ, що його немає в декларації. При чому він навіть не провів притаманне Лещенку-журналісту глибоке дослідження, що будинок оформлений на юридичну фірму, а корпоративні права Тищенко в декларації вказала. ГПУ (Сакварелідзе) порушило справу. Після того грантожери з папірчиком про «кримінал» пішли в американське посольство, і ті рекомендували Авакову звільнити Тищенко.

Тищенко прийшла до Сакварелідзе з питанням: «Які підстави її кримінального переслідування?» А Сакварелідзе лише лупав очима і запевнював, що він нічого не порушував. Допомогла його помічниця: «А пам'ятаєте, в той вечір, коли ви святкували, до вас підійшов Касько і попросив ваш ключ від реєстру». Так, за електронним підписом Сакварелідзе, Касько порушив справу проти Тищенко. Тобто - відверте шахрайство! Фейкова справа невдовзі була закрита. Але саме вона стала підставою звільнення Тищенко…Хіба не «мишаче кублище»?

Лещенко та його друзі можуть бути справжніми. Вони можуть зробити життя в країні трохи кращим - підтримати «спецконфіскацію» вкраденого Януковичем і поповнити держбюджет на 50 млрд. грн., а натомість вони плетуть штучні сенсації, брешуть, маніпулюють, згодні бути ляльками Портнова.

А реальні людські долі, вплетені в долю країн, взагалі поза тим театром. Не фейкові сенсації Фейсбуку, а могильний холод пустого місця у двухспальному ліжку молодої вдови «фронтовика», чи гірка образа скромної домогосподарки в звичайному супермаркеті за необхідність вибору ціною в 15 грн. між коробкою печива та рукавичками для дитини. Це справжній причинно-наслідковий зв'язок між державою та народом. А у нас «мишаче кублище» та штучні сенсації підмінили державну діяльність.

Перша частина ТУТ