Ми зобов'язані їм всім
Олександр Анатолійович Вінярський народився 20.05.1994 року у місті Хмільник Хмільницького району Вінницької області.
Після закінчення школи вступив до професійного ліцею сфери послуг, який закінчив у 2013 році за фахом "муляр, штукатур, лицювальник-плиточник".
Гарний друг, людина з романтичною душею, він мріяв про власний будинок, та щасливу і міцну сім'ю, а також про мирне небо над головою. Олександру природа дала доброту у великій кількості, іноді навіть він був занадто добрим. Також ще всіх дивувала його щирість та гостре відчуття справедливості.
Завжди допомагав своїй матері, знаходив роботу, щоб принести копійку та якийсь подаруночок для сестри.
На початку літа 2015 року він почав строкову службу у підрозділі ГМЗ (група матеріального забезпечення) 24-ї окремої механізованої бригади. Це був тиловий підрозділ, у якому Олександр підписав контракт і через пару тижнів перевівся у передовий підрозділ та вирушив на війну.
Солдат, командир - навідник кулеметного взводу 2-ї роти 1-го батальйону 24-ї окремої механізованої бригади.
Яким має бути захисник України? Відданий, дуже надійний, добрий хлопець, якому можна було довіритися в будь-якій ситуації, не лінивий, готовий до труднощів, сильний духом і дуже веселий, який міг би розсмішити, підбадьорити, пожартувати.
Саме такою людиною і був Саша, саме таким він запам'ятався тим, хто його знав.
Загинув 20 грудня приблизно о 20.00 в районі міста Попасна Луганської області внаслідок кульового поранення у голову під час обстрілу наших позицій.
Попередньо поховають Героя 24 грудня у Хмільнику. У нього залишились мати та дві сестри.
Таким і був цей хлопець, один із багатьох тих, кого було вбито, хто був скалічений, хто був похований, хто у полоні, хто зник безвісти. Один із захисників своєї Батьківщини.
Один із тих, кого привезли з війни додому назавжди.
Один із тих, кому ми зобов'язані всім.
