Втрачені можливості реформ - огляд

Реформи, МВФ та Україна

Ми багато чуємо спекуляцій, про ті чи інші вимоги МВФ, якими нас лякають.

Але ми мабуть ніколи не намагались уявити, якою була би країна, якби ми вчасно, швидко та якісно впроваджували реформи - як вимоги МВФ, так і інші.

Спробую помріяти, і «поматюкатись».

Якість службовців, управління. Якби ми десь на 9 місяців раніше прийняли закон про державну службу, та прийняли декілька постанов, то 90млн. євро коштів ЄС вже були б на рахунку, даючи конкурентну зарплату сотням державних службовців, що однозначно позначилось би на якісному впровадженні реформ - а це поступ в усіх сферах, якого нам так бракує. Натомість маємо цирк та фарс з відбором на посади топ-чиновників, керівників обл- та райдержадміністрацій, маємо смішні зарплати вищої та середньої ланки. Результат - реальна криза державного управління, відвертий саботаж та корупція. Призначення відверто поганих, але лояльних керівників адміністрацій та ЦОВВів - свідчення повної відсутності державного мислення Адміністрації Президента, адже це пряме руйнування держави!

Приватизація. З нормальним, прозорим підходом до процесу приватизації, держава давно позбулась би десятків підприємств, що плодять корупцію та генерують борги та збитки. Ми б залучили сотні мільярдів гривень в бюджет, які могли б вкласти в розвиток, в інфраструктуру, в армію нарешті. Ми б фактично демонополізували існуючі та створили нові ринки. Приміром «розумно» приватизувавши Укрспирт, ми б дали шанс на реанімацію спиртзаводів які перебувають у занепаді, отримали би інвестиції в біоетанол. Це все б призвело до збільшення надходжень в бюджет, збільшило б конкуренцію, споживачам дало б кращі ціни та якість. Але все як завжди. Болото. Сотні втрачених можливостей. Бо хочеться вкрасти, а якщо не вкрадуть, то будуть постійно «доїти».

Ринок землі. Замість популістичного вереску, ми могли б ще з 2015 року почати запуск ринку землі. Від цього багатіла б держава, багатіли б українці, селяни. Приміром, розпочавши торгівлю землями запасу, почала б формуватись ринкова ціна на землю, яка постійно би росла. Багато українців почали б витягати гроші з матрасів та вкладати у землю - адже це цінний актив, який постійно буде дорожчати! Поступове збільшення ліквідності цього активу (можливість швидко перетворити цей актив в живі гроші) робило би його ще привабливішим та дорожчим. А від цього багатіли б ті самі селяни. Оскільки зараз їхня земля на сірому ринку коштує декілька сотень доларів. А коштувала б декілька тисяч за гектар. Для малих та середніх фермерів - це можливість купити основний засіб виробництва - землю, нею володіти, під неї залучати інвестицїі. Це розвиток. Якого зараз немає, і не буде, поки купка популістів буде тримати в заручниках весь народ.

Пенсії. Верифікацію пенсіонерів слід було робити давно, швидко та якісно. Далі - знайти здоровий баланс між пенсійним віком та розміром пенсії - якщо слід при цьому поетапно збільшувати пенсійний вік, то це не МВФ вина, а це арифметика, це поточний стан економіки. Додатково, запуск накопичувальної пенсійної системи став би ще одним джерелом економічного зростання, адже ці кошти поповнили б банківську систему, і далі в економіку.

І нарешті, якби не морочили голову як собі, так і європейцям, могли мінімум на 6 місяців раніше запровадити е-декларування, і мали би вже безвіз - отримавши його без принижень, в правильний політичний момент.

Регулярні надходження траншів МВФ призвели б до стабільно високих золотовалютних резервів Нацбанку, десь на рівні 25-30млрд. дол. Таким чином, тиск на курс гривні був би значно менший, і курс був би десь мабуть на рівні 20грн. за долар. В свою чергу стабільність грошової одиниці зняла б потребу в надмірному валютному регулюванні та знятті обмежень на рух валюти. А це - привіт PayPal, і купа іноземних корпорацій. Це автоматична деофшоризація економіки, оскільки зникає мотивація дробити бізнес на український та офшорний, щоб штучно регулювати рух валюти. Звісно ж, і кредитний рейтинг України був би кращим, запозичення були б дешевші та доступніші. А це безпосередньо вартість кредитних ресурсів, що робило б самі інвестпроекти значно привабливішими. Все в цьому світі пов'язано. Така активність мала б втримати на плаву добрий десяток банків, яким довелось вмерти. А це десятки мільярдів гривень, яких не довелось би платити платникам податків через втрати банків.

Таким чином можна «розкласти» будь-яку сферу, галузь, від оборони до митниці, медицини зрештою. Кумулятивно - це сотні мільярдів гривень або втрачених або недоотриманих. Це втрачені роки для нас та наших дітей.

Від багатьох я чую, що поточне скликання Ради є хорошим, що ми наче прийняли сотні важливих рішень. Але є декілька але.

· Об'єктивно ми могли та можемо в рази краще працювати. Натомість марнуємо шанс, наданий нам українським народом, кров'ю загиблих

· Український народ розуміє, що його вкотре ошукують, позбавляють можливостей - і від цього такий високий рівень недовіри.

· Унікальний український народ знову обере мікс популістів та злодіїв, аби ті далі марнували шанс та ошукували українців.

Так і ходимо по колу. І фактично самі ж і винні. І можемо лише підійти до дзеркала, подивись на себе, подумати про свою роль в цьому процесі, і що ми можемо зробити, аби було по-іншому.