Покарання за співпрацю з окупантом є невідворотним

Почитав за пару днів багато надуманих застережень і просто неправильних трактувань щодо теми колабораціонізму і мого законопроекту № 6170 "Про заборону колабораціонізму". Для тих, хто пройшов горнило війни - цей проект питань не викликає. Усім іншим, хто хоче розуміти і стоїть на державницьких позиціях - поясню.

Що таке колабораціонізм і яка відповідальність за співпрацю з окупантом?

Відповідно до проекту, колабораціонізм - це співпраця громадянина України з російською окупаційною владою та створеними чи підтримуваними Російською Федерацією незаконними збройними формуваннями в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також на тимчасово непідконтрольних органам влади України територіях окремих районів Донецької та Луганської областей.

Простіше кажучи - якщо людина співпрацює з російською окупаційною владою, вона має відповідати за свої дії. Будь-які звинувачення в тому, що це відрізає населення окупованих територій від іншої частини України є безпідставними. Адже якщо мешканці тих територій співпрацюють з ворогом, сподіватись на те, що вони будуть боротися за цілісність країни і спонукати їх до патріотизму не варто. Люди вільні за своєю суттю і в них є вибір. Одні обирають Україну і боряться за територіальну цілісність з обох боків умовного кордону, інші пішли на співпрацю з окупантом.

Зараз в нашому законодавстві немає відповідальності за колабораціонізм. Пред'явити людям державну зраду не завжди буде можливість, тому має бути визначено, що таке колабораціонізм і передбачена відповідальність за такі дії. Я пропоную запровадити покарання - ув'язнення терміном від 12 до 15 років.

Приклади колабораціонізму

Ще один міф, який поширюється в ЗМІ - це те, що вчителі чи медики, які працюють на тимчасово окупованих територіях будуть притягнуті до відповідальності. Законопроект містить визначення "російська окупаційна влада" та "незаконні організації". А тому надумані чутки про вчителів, лікарів, чи інших осіб, які працюють у структурах, створених за довго до появи "ЛНР/ДНР". Покарання за колабораціонізм їх не стосуються. Лише у випадку прямої співпраці з окупантом, створеними ними "органами державної влади" чи іншими фейковими утвореннями.

Якщо громадянин України, який пішов на співпрацю з окупантами, наприклад, в органи державного управління - як громадянка України прокурор Няша (вона ж Наталія Поклонська) або колишні судді, які працюють там під російськими прапорами. Що ми їм пред'явимо після закінчення війни? За якими статтями ми її будемо судити? Аналогічно - співпраця з бойовиками "ДНР/ЛНР", незаконними збройними формуваннями, іншими органами, що були створені за підтримки РФ.

Війна рано чи пізно закінчиться. І що ми будемо пред'являти посіпакам терористів? За якими статтям будемо судити їх «кдб», «міністрів» та «правоохоронців»?

Читав закиди, що в нас немає війни, бо вона офіційно не визнана. Не хочу бути пророком, але нагадаю, що збройний конфлікт, АТО - як завгодно можна називати ці події, але від цього наші втрати не стають меншими, а тому відповідальність має бути невідворотньою. І бачачи, що на Сході України відбувається щодня, розумію - це ще далеко не кінець, тому не забігайте наперед з висновками.

Правила і винятки

Законопроектом розділяється пряма співпраця з окупантом як форма колабораціонізму та офіційні перемовини або інші заходи представників влади, зокрема силових структур, які направлені на урегулювання збройного протистояння на Сході України. Ця норма застосовується за умови, що така позиція не спрямована на шкоду суверенітетові і територіальній цілісності України.

Також не підлягають відповідальності за колабораціонізм громадяни України, які були змушені співпрацювати з російською окупаційною владою та створеними чи підтримуваними Російською Федерацією незаконними збройними формуваннями під впливом фізичного примусу, тортур чи катувань.

Відповідальність передбачена за організацію і участь у мітингах, виборах, референдумах. За публічні заклики на співробітництво з окупантом. За ведення господарської діяльності. Це ключовий момент, бо скільки був на передовій - завжди натикався на тих, хто підвозить товари. Люди бездумно продаються за гроші.

Також до форми колабораціонізму відношу використання офіційних документів "ЛНР/ДНР". Зауважу завчасно, чуючи чергові міфи про довідки щодо народження, смерті і т.д. - зробіть свідомий крок, і повідомте наші структури, що у вас на тимчасово непідконтрольній території хтось народився чи помер, і ви хочете отримати офіційний документ України. Треба проявляти громадянську позицію. Без цього ми не повернемо землі. Там мають жити громадяни, які хочуть цієї цілісності. Тому вони точно не мають боятися звинувачень у колабораціонізмі.

А взагалі добре, що пішла інформаційна хвиля про заборону колабораціонізму. Може хоч сила страху змусить громадян на тимчасово непідконтрольних територіях припинити підтримку окупаційного режиму. І це буде вагомий крок, щоб виграти інформаційну війну. За нею дотиснемо і фізичну.

На завершення - в статті 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. То ж давайте дотримуватись найвищого закону і не створювати міфи.