Про космічну експансію

Останнім часом ті українці, що мають змогу бачити ширше внутрішніх "зрад" та "зовнішніх загроз", з захопленням спостерігають за тим, як людство починає писати свою нову космічну історію, а саме:

- Учені все більше та більше відкривають нові екзопланети поза межами сонячної системи;

- В межах сонячної системи було ідентифіковано водяні океани на супутниках Сатурна та Юпітера, де ймовірно може розвиватись життя;

- Стрімко розвивається приватна космонавтика, що дозволила повторні запуски та вертикальне приземлення SpaceX;

- Впродовж найближчих 10 років ми побачимо заснування першої колонії на Марсі.

Ми звісно ж вже звикли до таких речей як космічні зонди, що приземляються на літаючі астероїди, орбітальні та позаорбітальні телескопи, марсохід Curiosity. Людство все більше та більше розширює рамки своєї присутності, виходячи за межі сонячної системи.

Футурологи пророкують народження колоній людей на Марсі в наступні десятиліття та можливу експансію людства поза межі сонячної системи в наступні століття.

Зі своєї сторони, я не бачу передумов та можливостей для масової міграції людей в позаземні колонії, і що на найближче тисячоліття Планета Земля залишиться основною домівкою людства. І ось чому:

- Мандрівки космосом та знаходження на будь-яких планетах та їхніх супутниках в межах Сонячної системи та, ймовірно, в близькості від неї, забирають величезну кількість часу. А час, як ми всі знаємо, для людської істоти ресурс чи не найцінніший;

- Поза межами літального апарату та штучно створених умов в колонії, людину чекає непридатне для її існування середовище. Можна, звісно, мріяти про створення штучного клімату на Марсі, але давайте спочатку ми на землі зупинимо зміни клімату на 2 градуси за Цельсієм.

- Полетіти за десятки чи сотні світлових років можуть лише справжні відчайдухи, що проміняють замкнутий простір літального апарату на гори, моря, ліси та океани нашої рідної планети. Фактично такі мандрівки можна порівняти з перебуванням в місцях позбавлення волі. Романтика закінчиться швидко. Прийдуть вбивчі будні.

Яке ж майбутнє в космічній експансії? Спробую запропонувати наступне:

- Розвиток робототехніки - роботи будуть "руками" та "очима" людей при дослідженні віддалених планет;

- Розвиток штучного інтелекту. Недарма Ілон Маск нещодавно заснував компанію по роботі з штучним інтелектом та синхронізацією людського мозку з комп'ютером. Таким чином можливості комп'ютерів та людини значно розширяться. Разом із штучним інтетектом та роботами, я не бачу сенсу запихати наше слабке тіло в космічні капсули та відправляти Бог-зна куди. Нехай туди летять автономні та керовані людиною роботи, людина ж знаходитиметься на своїй колисці-Землі.

- Розвиток позаземних виробничих потужностей. Справжня колонізація космосу можлива лише тоді, коли людство припинить використовувати обмежені земні ресурси та почне експлуатацію позаземних. Все це будуть робити роботи. Тому даний пункт можливий лише після проривів в перших двох. Чекаємо, коли людство створить перші індустріальні кластери на Місяці, чи на Марсі.

На все вище наведене піде декілька сотень років. Ми, звісно, побачимо колонії на Марсі, пілотовані польоти на інші планети Сонячної системи. Але це не буде масовим явищем. Найближчі століття домівкою мільярдів людей залишиться наша рідна Планета Земля. І це лише покладає на нас ще більшу відповідальність берегти її для наших нащадків. Я точно знаю, що жодна екзопланета в інших сузір'ях не буде кращою нашої рідної планети. І що жодні роботи не створять кращі умови для існування людини поза межами Землі.