"Україна проти Шеремета" чи псевдорозслідування проти України?

Уважно подивився годинне кіно-"розслідування" "Громадського" про обставини вбивства Шеремета. Висновки фільму тенденційні й зумовлені заздалегідь сформованим політичним меседжем: "Шеремета вбила українська влада".

Автори опрацювали справді великий масив ексклюзивної інформації. Використовуючи різні прийоми, автори наполегливо обґрунтовують єдину версію: за вбивством Павла Шеремета стоїть нинішня українська влада. Головне нібито підтвердження цьому: ідентифікований ними дивний чоловік, який, виходячи з фільму, ймовірно причетний до злочину, станом на 2014 рік (!) працював в СБУ. На цьому хиткому логічному містку побудована головна гіпотеза всього розслідування. З точки зору формальної логіки, все могло бути саме так. Але ж, точно так само, могло й не бути! Викладу лише два логічні аргументи:

1. Версія про вбивство Шеремета українською владою від початку була, й залишається, найменш логічною з усіх можливих. Ніхто, в тому числі й журналісти "Громадського", навіть не намагався обґрунтувати: навіщо саме Шеремета?! В перші хвилини після вбивства тисячі поінформованих людей старалися пригадати: чим же покійний Шеремет теоретично міг так дошкулити владі - щоб його публічно вбивати. І не пригадали. Порівняно з сотнями розслідувань про корупцію серед депутатів, міністрів, оточення Президента; про зрадників і агентів Кремля серед "силовиків", журналістський викривальний доробок Павла Шеремета практично непомітний.

Водночас ця версія суперцінна для російської пропаганди. Насамперед - для пропаганди на закордонні аудиторії (які нічого не знають ані про Україну, ані про діяльність покійного). І тут важлива деталь: Шеремет - громадянин Росії. Отже, вбили російського опозиційного журналіста, який "викривав українську владу". Кремль, як відомо, застосовує найскладніші, найвигадливіші засоби для дискредитації і дестабілізації України - і витрачає на це мільярди доларів. Скоро ми побачимо, як до "журналістського" фільму "Громадського" підверстуються постійні заяви "Опоблоку" про нібито зростання екстремізму і ущемлення свободи слова в Україні. Постійні і наполегливі, наголошую. Для українців ці заяви є примітивною, рутинною брехнею. А для необізнаної, наївної західної авдиторії цілком.

2. Є великі сумніви, чи всі співробітники СБУ станом на 2014 рік служили українському народу і українській владі. Це ж, до речі, стосується і нинішнього складу СБУ. Навіть сумніву немає, що дехто з них продовжує служити ворожій державі.

На жаль, тема "Україна вбила Шеремета" буде кочегаритися й надалі. Зокрема, певним середовищем журналістів і псевдожурналістів. Одним опортуністам вона потрібна, щоби представити себе жертвою влади перед західними донорами. Мовляв, треба ще кілька мільйонів доларів - і ми захистимо всіх журналістів і поборемо всіх борців із журналістами. А війни ніякої нема, це проект ворогів вільної преси. Отже, не варто західним донорам відволікатися на якогось Путіна.

Для інших - це хороший привід генерувати політичну нестабільність, яка є головною метою гібресії проти України. А за гібресію дуже добре платять нафтогазодоларами.

Для західних "гібридних партнерів" - це просто цукерочка. Точніше, "відмазка". Ще один доказ, що для "вирішення українського питання" треба тиснути не на Москву, а на Київ.

P. S. Українському керівництву кинули серйозний виклик, звинувативши у вбивстві Шеремета. Може, хоч це нарешті мобілізує владу на вирішення системних політичних суперечностей сьогоднішньої України?!