Ще три вироки для "фунтів" Януковича-Курченка

Поки ГПУ ховала секретний вирок ціною в мільярд, у реєстрі судових рішень були опубліковані інші вироки-угоди щодо учасників павутини Януковича-Курченка.

На перший погляд, вироки цілком звичайні - фіктивні директори йдуть на угоду зі слідством. Бо що з них взяти?! Люди, спокусившись кількома сотнями доларів, дали записати на себе компанії, які потім використовувались у багатомільярдних схемах. Фіктивні директори не те, що не були власниками фірм, вони не вели жодної діяльності на підприємствах. Часто навіть документів не підписували.

Саме таким звичайним "фунтом" був Аркадій Кашкін з Харкова, коли його судили два роки тому. Він давав показання, що погодився стати номінальним директором однієї з фірм Курченка, але коли дійшло до договорів з "Нафтогазом", то підписувати їх побоявся. Стверджував, що його підписи були банально підроблені.

Але навесні цього року рядового Кашкіна "перекваліфікували" в засновника злочинної організації і з його допомогою стягнули мільярд доларів. Стягнули не з самого Кашкіна, а з офшорів, на які він показав пальцем.

Які саме покази Кашкіна дозволили конфіскувати гроші, і наскільки ці свідчення адекватні - оцінити ніхто не зможе. Бо Генпрокуратура вирок суду засекретила. Самого Кашкіна, до речі, також ніхто не бачив. Він тепер особливо важливий свідок!

Тим часом, у реєстрі судових рішень з'явилося ще три вироки "директорів" Курченка.

Усі три ухвалив Комінтернівський суд Харкова.

Так, 16 березня вирок отримав Денис Ніколаєнко - засновник і директор "ГазУкраїна-2020". Це та сама фірма, що раніше була записана на Аркадія Кашкіна. У вироку суду йдеться, що фірму у 2013 записали на Ніколаєнка, бо вирішили замінити Кашкіна на когось поступливішого. За такі послуги Ніколаєнку визначили винагороду в 1 тис доларів.

3 квітня був засуджений Анатолій Маканін. У жовтні 2009 чоловік погодився стати номінальним засновником і директором ТОВ "Модус-Вівенді". За це Маканіну пообіцяли 500 доларів щомісяця.

Олександр Лучкін засуджений 28 квітня. У 2010 він погодився оформити на себе компанію " Укрхарківгазпостачання-2009". За це йому пообіцяли винагороду у 100 доларів щомісяця.

Компанії, записані на Маканіна і Лучкіна, купували у держкомпаній скраплений газ за пільговим тарифом і недоплатили сумарно 48 млн грн акцизного податку.

Фірма "ГазУкраїна-2020" Ніколаєнка і Кашкіна використовувалась у заволодінні 450 млн грн "Нафтогаз Україна" через фіктивні договори з поставки нафтопродуктів.

Усі засуджені дали майже ідентичні показання - господарської діяльності компаній не вели, печатки і документи передали замовникам, а їхні підписи на договорах підприємств підроблені.

Ніколаєнко уклав угоду про визнання винуватості з заступником генпрокурора Юрієм Столярчуком. Він визнав, що винен у фіктивному підприємництві (ч.2 ст.205 ККУ), сприяв учасникам злочинної організації та приховував їх злочинну діяльність (ч.1 ст.256 ККУ).

Ніколаєнко отримав покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, але одночасно був звільнений від відбуття покарання за умови, що протягом року не вчинить нового злочину.

Дві по суті однакові угоди з двома іншими обвинуваченими уклав прокурор ГПУ Адріан Лупу.

Анатолія Маканіна і Олександра Лучкіна визнали винними у створенні злочинної організації (ч.1 ст. 255 ККУ), вчиненні злочину злочинною організацією (ч.2 ст.28 ККУ), фіктивному підприємництві (ч.2 ст.205), ухиленні від сплати податків (ч.3 ст.212 ККУ).

У підсумку обидва отримали по 5 років позбавлення волі, але були звільнені з випробувальним строком 2 роки.

Із матеріалів слідства випливає, що саме на фіктивному підприємництві та мінімізації податків заробляв Сергій Курченко до того, як став членом угруповання Януковича.

За 2009-2014 рр. в орбіті Курченка була створено понад 400 фіктивних компаній в Україні та за кордоном.

Так що вироки у справі Курченка за фіктивне підприємство можна виносити не десятками, а сотнями.

І хто знає, чи не стане котрийсь із засуджених другим Кашкіним, коли ГПУ знадобиться повернути ще один мільярд до бюджету.