Три принципи державної політики боротьби із курінням, або Чому необхідно прийняти законопроетк 2430-д

З часу прийняття першого в Україні законодавчого акту, яким на державному рівні запроваджено системні заходи по боротьбі з курінням, минуло 15 років. За цей період і законодавцем, і виконавчою владою, і медичними працівниками, і фахівцями сфери соціальної політики зроблено немало.

Одним із головних досягнень є те, що куріння тютюнових виробів офіційно визнано шкідливим явищем, а Україна сформувала своє ставлення до проблеми куріння у вигляді державної політики - системи заходів, об'єднаних загальною метою зменшити поширеність куріння в нашій країні.

Проте час не стоїть на місці: розвиваються технології, змінюються соціальні та вікові пріоритети, економічна ситуація. Більше того, змінилося ставлення до куріння, в першу чергу, молоді. Молоді люди стали віддавати перевагу здоровому способу життя. Куріння перестає бути модним. Разом із тим питання контролю та виконання законодавства про боротьбу з курінням все ще залишаються актуальними.

Настає час для переосмислення практичних аспектів політики протидії курінню.

Три принципи національної політики боротьби з курінням

1. Врахувати специфіку вітчизняної правової системи та існуючих регуляторних механізмів при запозиченні іноземного досвіду боротьби із курінням тютюну та здійснювати адаптацію іноземних практик до українських реалій з метою відходу від практики "порожніх" декларацій і заяв і впровадження ефективних і практично дієвих рішень.

Вітчизняна система впливу на суспільні відносини, на споживання продукції, контролю її якості далека від ідеальної. Але якщо, при прийнятті законів і їх виконанні, не враховувати її специфіку, принципи дії та особливості роботи, будь-які найкращі міжнародні регуляторні винаходи та ідеї можна буде побачити в дії в дуже далекій перспективі. Проте, гострота проблеми куріння тютюну не дає нам часу на теоретичні експерименти та просте запозичення чиїхось готових рецептів.

Будь-який іноземний правовий метод боротьби із курінням тютюну має бути перероблений і підготовлений до застосування в Україні. Для цього, до адаптації іноземної практики та законодавства слід залучати вітчизняних професіоналів в галузі соціальної роботи, висококваліфікованих вчених-медиків (зокрема в галузі наркології), професійних юристів-міжнародників.

2. Зосередитися на забезпеченні виконання та ефективному контролі додержання законодавства про боротьбу із курінням тютюну, а не на множенні нових декларативних норм.

Масив законодавства, необхідного для ефективної боротьби із курінням тютюну вже сформовано. Дійсно, необхідно й надалі удосконалювати законодавче регулювання тютюну, з-поміж іншого, впроваджуючи в українське законодавство найкращі європейські та світові практики, що вже довели свою ефективність у інших країнах. Разом з тим, варто визнати, що ефективний контроль і виконання навіть вже чинних положень - це саме те, чого бракує державній політиці в цій сфері. Так, наприклад, порушення законодавчих обмежень щодо куріння у громадських місцях, зокрема куріння кальянів у закладах громадського харчування, куріння на зупинках громадського транспорту, у підземних переходах, залишаються вкрай поширеним явищем.

3. Українська державна політика повинна формуватися в Україні, а пріоритетом мають бути інтереси українського народу, при цьому досвід і пропозиції іноземних утворень чи організацій яких доцільно не просто копіювати, а брати до уваги і критично переосмислювати.

Слід визнати одну просту і очевидну річ, що лише українці, і ніхто інший, по-справжньому дбає про долю українців. Жорстока реальність доводить, що жодна міжнародна організація (яка складається із багатьох держав-членів із своїми власними, іноді полярними інтересами) чи жоден іноземний суб'єкт не буде ставити інтереси нашого народу понад свої власні або інтереси своїх спонсорів. Реалізації цього принципу тісно пов'язана із реалізацією попереднього. Адже лише професійно підготовлені, досвідчені патріоти здатні поставити головним пріорітетом саме інтереси українців маючи пріоритетом Україну та її народ.

Підсумовуючи все вищевикладене та з нагоди Всесвітнього дня без тютюну, який щорічно відзначається сьогодні, 31 травня, парламенту на наступному тижні необхідно прийняти законопроект №2430-д. Цей проект закону було розроблено на виконання доручення Голови Верховної Ради України в рамках Робочої групи при Комітеті з питань податкової та митної політики народними депутатами за моєю участі. Підготовлений законопроект враховує вимоги як Директиви 2001/37/ЄС, так і Директиви 2014/40/ЄС, а також усуває недоліки попередніх (майже біля десятка) законопроектів з цієї тематики. Саме тому цей законопроект було підтримано одноголосно Комітетом з питань податкової та митної політики та внесено на розгляд Верховної Ради.

На моє глибоке переконання, прийняття прогресивного законопроекту №2430-д дозволить адаптувати вітчизняне законодавство до норм ЄС, забезпечить якісне та ефективне регулювання ринку тютюнових виробів та електронних сигарет та врятує майбутні покоління українців від цієї згубної звички.