Львівське сміття. Чотири питання, на які треба давати відповідь

Львівське сміття стає питанням національної безпеки. Не секрет, що якість життя, як і соціальні проблеми, безпосередньо впливають на криміногенну ситуацію та рівень злочинності. Сміття на вулицях, санітарна ситуація, гуманітарна та психологічна обстановка створюють додаткові виклики для правоохоронної системи.

Вся країна спостерігає і чекає рішень. Але замість рішень пропонується шоу. Драматичні ефекти, багатозначні мовчання, паузи, гучні та естетично вишукані заяви, прозорі і непрозорі натяки та недомовки стали звичними у цій п'єсі. П'єсі, актори якої, схоже, не визначилися з жанром: це таки буде трагедія, чи комедія?

За законами шоу "суть - ніщо, дайош більше емоцій!" розвивається і громадянська дискусія. "Свідки безгрішності" Садового знову мають нагоду зійтися у непримиренному герці проти "апостолів" Порошенка та Гройсмана.

Ми всі співчуваємо львів'янам, розуміючи, що для них ця проблема - вже точно не привід для сміху. Вишуканий Львів перетворюється з перлини та візитівки нашої країни на зону екологічного лиха.

Я не сумніваюсь, що проблему львівського сміття буде вирішено. Звичайно ж, рішення не в тому, щоб роками возити його до Тернополя, Києва, Харкова чи Дніпра.

Також знаю, що ініціатива у цьому питанні точно має йти не від президента Порошенка чи прем'єра Гройсмана. Бути двигунами рішень - завдання Львівського міського голови Садового та депутатського корпусу Львівської міської ради.

А тому саме до них є конкретні питання, на які впродовж кількамісячної словесної еквілібристики, не надано конкретних відповідей:

1. Що саме ви вже зробили для того, щоб вирішити проблему сміття? Хто вам у цьому заважав? Чим саме заважав? Яких ви вжили заходів, щоб подолати перешкоди? Чи були судові позови? Якщо так, то які, з якими наслідками? Чи використали ви інші форми оскарження дій, чи примусу до виконання обов'язків чиновників, посадових осіб та депутатів органів місцевого самоврядування, які заважали?

2. Що ви зараз робите для вирішення проблеми? Хто конкретно і чим заважає? Чи є судові позови? Чи впливаєте ви в інший спосіб, використовуючи політичні інструменти, на конкретних чиновників, змушуючи їх робити свою справу? Чи ведете діалоги з місцевим населенням на Львівщині щодо розташування полігону? Які їх наслідки? Які перспективи?

3. Що має зробити для вирішення питання Львівського сміття Кабінет міністрів? Конкретно по пунктах. Чи були відповідні формальні звернення? Що має зробити прем'єр особисто? Чи були до нього відповідні формальні звернення, крім діалогів через телевізор та зустрічей за чашкою чаю?

4. Що конкретно має зробити для вирішення питання Львівського сміття Адміністрація Президента та особисто Президент? Чи були відповідні формальні звернення? Якщо були відмови то з якими аргументами?

Наразі відомо, що були зустрічі Садового з Президентом та Прем'єром. З заяви прем'єра Гройсмана відомо, що він кількаразово звертався до міських голів інших міст, які спочатку йшли назустріч проханням тимчасово прийняти львівське сміття, а потім почали відмовляти. Також Прем'єр говорив, що допоміг знайти землю для розташування полігону, від якої мер Львова відмовився. Крім того Прем'єр заявляв, що провів перемовини з якимись французами.

Мер Садовий, в свою чергу, заявляв, що Президент з Прем'єром вимагають від нього політичної лояльності. То, може, враховуючи стан справ, вже час дати конкретну інформацію: що саме і в якій формі вимагалося. Якщо це політична корупція і зрада, то не можна обмежуватися натяками. Українці мають право знати, а не будувати на основі сором'язливих натяків конспірологічні теорії про всесвітню змову.

Політичні інструменти для того щоб донести конкретну інформацію, а не лише емоції, у мера Львова є. Фракція "Самопомочі" у Верховній Раді є достатнім лоббі для того, щоб дати резонанс конкретним змістам. Звісно, якщо ці змістовні речі є.

Сподіваюсь, в демократичній Україні вже ніхто і ніколи не заборонить депутатам використовувати всі законні формати для донесення своїх позицій.

Обиратимуть формат шоу, буде шоу. З усіма драматичними спецефектами і самопожертвою.

Але захоплюючись красою гри варто не забувати про імідж своєї країни.