Росія ввела кріпосне право для українців. Чому мовчить МЗС?
Що отримують в цій ситуації українці? Вкотре змушені відбивати м'яч, замість того, щоб грати на випередження. Не ввівши візи з РФ, тепер будемо боротись з їх кріпосним правом по відношенню до наших громадян. Сотні людей, які критикують намір запровадити візи з РФ, посилаючись на заробітчан - все одно стають заручниками політики Росії. Натомість захист національних інтересів, безпека наших громадян, територіальна цілісність країни чомусь не належать до пріоритетних питань.
Нагадаю, від часу прийняття рішення про запровадження візового режиму на засіданні РНБО у 2014 році, реєстрації у Верховній Раді України Постанови про звернення до Кабінету Міністрів України щодо припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації у лютому 2016 року (№ 4030) - вся країна чекає відповідного рішення від єдиного органу влади, який може його прийняти - Міністерства закордонних справ. Бо відповідно до пункту «в» частини другої статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України» припинення дії Угоди знаходиться у компетенції Кабінету Міністрів України.
Аргументів «за» введення віз з РФ більше ніж достатньо:
1) Відповідь на кріпосну політику РФ по відношенню до іноземців. Так, тепер вже відповідь, хоча могли давно такий крок зробити як складову державницької політики.
2) Безвізовий режим з ЄС. Щоб не стати буфером в бажанні перетнути кордон, треба йти на ще один для когось непопулярний крок, і вводити спеціальну перевірку українських громадян з ОРДЛО та Криму, які приїдуть отримувати біометричні паспорти.
3) Захист національних інтересів України та територіальної цілісності. Питання стратегічне і давно перезріле, а МЗС чомусь віддаляється від його вирішення.
4) Гарантія безпеки наших громадян, які на законних підставах (за візою) перебуватимуть на території РФ. І зможуть повернутись додому, а не стати кріпаками через політику РФ по відношенню до іноземців.
На сьогодні коридор треба закривати з обох сторін. Неправильно проковтнути і промовчати черговий раз, коли Росія веде одноосібну політику, порушуючи і права людей, і норми міжнародного права.